На Рівненщині в аграрному секторі функціонують 330 фермерських господарств, середня площа сільськогосподарських угідь на одного фермера — 100 га. Про це на брифінгу повідомив профільний заступник голови ОДА Ігор Тимошенко. Він розповів про переваги сімейних господарств та перспективи розвитку фермерства в області. У департаменті агропромислового розвитку Суспільному пояснили юридичні тонкощі створення сімейних господарств.
У 90-х роках фермери в області мали невеликі господарства, їх налічувалося 340. Зокрема, сільськогосподарські угіддя займали понад 14 га на одне господарство, зазначив Ігор Тимошенко:
"За ці всі роки фермери укріплювали свої господарства. На сьогодні ми маємо порядку 330 чинних фермерських господарств, середня площа сільськогосподарських угідь на одного фермера в межах ста гектарів".
Розвиток промислового комплексу
Овочівництво є важливим внеском у розвиток аграрно-промислового комплексу області, говорить заступник ОВА:
"Наприклад, у вирощуванні картоплі частка фермерських господарств становить 40%. Також четверту частину овочів в області вирощують саме фермери. Це вагоме досягнення, зважаючи на те, що фермери — це невеликі товаровиробники".
У 2022 році загальний обсяг продукції, який виробляли фермери, становив 859 мільйонів гривень — це 10% від всього обсягу сільськогосподарського виробництва області.
"Один з найперспективніших напрямків — це органічне виробництво з переходом у різноманітні крафтові види продукції. Тут фермери поза конкуренцією, оскільки можуть розвивати подібні напрямки. Вони можуть більш оперативно реагувати на потреби ринку", — каже Ігор Тимошенко.
Сімейні фермерські господарства
В області зареєстровано 47 сімейних фермерських господарств зі 179 тисяч індивідуальних господарств.
"Індивідуальні господарства мають право зареєструватися як сімейні фермерські господарства, без статусу юридичної особи. Найбільше таких форм господарювання в Острозькій тергромаді — шість. У Костопільській тергромаді — п'ять сімейних фермерських господарств", — зазначив Ігор Тимошенко.
Найпопулярніша галузь серед 60% новостворених сімейних господарств — це молочна. В таких господарствах утримують понад 500 корів, повідомив посадовець:
"Ми знаємо, що один з найважливіших напрямків нашого подальшого розвитку промислового комплексу — це тваринництво і, зокрема, молочна галузь. Сімейні молочні ферми відіграють провідну роль. Якби більше людей були зацікавлені в такій формі — можна було б говорити про глобальну роль сімейних господарств".
Як створювати сімейні господарства та в чому перевага
Головна спеціалістка відділу економічного аналізу прогнозів соціальної політики, розвитку сільських територій та інвестицій департаменту агропромислового розвитку Рівненської облдержадміністрації Олена Гордієвич зазначила, що можливість створення сімейних фермерських господарств з’явилась на початку 2020 року, коли внесли зміни в законодавство:
"Створювати мають право ті фізичні особи, у яких є в користуванні від 50 соток землі. Сімейні фермерські господарства надають можливість пенсійного забезпечення. Держава для них доплачує дотацію єдиного соціального внеску. Таким чином створюються господарства і це дає перспективу для розвитку територіальних громад, тому що створюються нові робочі місця, наповнюється місцевий бюджет".
Особливістю цього сімейного фермерського господарства є те, що створити його можуть тільки члени однієї сім'ї, які спільно проживають, ведуть спільне господарство.
"Для цих сімейних фермерських господарств є така постанова 565, коли вони перебувають на четвертій групі оподаткування – це для них найбільш вигідна, бо платиться від оцінки їхньої землі. Там є відповідні коефіцієнти і протягом 10 років держава доплачує їм єдиний соціальний внесок. Наприклад, перший рік вона доплачує 90% і так протягом 10 років кожен рік держава зменшує на 10%, а господарство збільшує. Так вигідно для цих господарств. Вони малесенькі, там в основному працюють один чи два члени сім'ї, але в нас в області десь 50% з них займаються тваринництвом", — пояснює Олена Гордієвич.
Є такі сімейні фермерські господарства, в яких замкнутий цикл виробництва.
"Вони створили це господарство, мають, наприклад, 30 чи 20 корів. В них є сировина-молоко, і вони займаються виробництвом крафтових сирів і тому отримують додаткову вартість. Виробництво молока, власне кормова база, переробка і продаж тоді готової продукції", — пояснила спеціалістка.
Державні програми
У 2022 році 145 фермерських господарств в області подали заявки до державного аграрного реєстру, це дає можливість претендувати на державну підтримку.
Зокрема, фермери отримали субсидію на одиницю оброблювальних угідь, тобто на один гектар землі, 3 100 грн. На програму подавалися виробники сільгосппродукції, що оброблять не менше одного і не більше 120 га земель.
Для агровиробників, які утримують від трьох до ста корів, доступна дотація на утримання худоби. За такою програмою в області півтори тисячі заявників отримали 54 млн грн. Це як фермерські, так і індивідуальні господарства.
Також одна з державних програм — це доплата на користь застрахованих осіб. Голови фермерського господарства можуть компенсувати плату єдиного внеску на загальнообовʼязкове державне соціальне страхування. За перший квартал 2023 року 16 голів та п'ять членів сімейних фермерських господарств скористалися такою підтримкою.
У 2022 році діяла комплексна програма розвитку агропромислового комплексу, що дозволяла частково відшкодувати вартість закупленого поголів'я для подальшого відтворення. Програмою скористалися шість фермерських господарств, які закупили майже 80 голів племінної худоби та отримали компенсацію 2,3 млн грн.
Суспільне Рівне у Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
