Рись Борись не боїться води, живе серед боліт, їсть гілки, мох і хвою та може долати до 20 кілометрів на добу. Перші дані спостережень в режимі онлайн за рідкісною твариною Рівненського Полісся повідомили експерти Всесвітнього фонду природи WWF-Україна. Результати отримали за допомогою спеціального нашийника, якого одягнули на Борися чотири місяці тому, а оприлюднили їх — до Міжнародного дня рисі, який припадає на 11 червня.
На відео з YouTube-каналу WWF-Україна — поведінка різних тварин біля бобрової загати у мисливському господарстві "Рудня-Карпилівське".
На території Рівненського природного заповідника і прилеглих до нього територіях мисливських і лісових господарств спостереження за риссю експерти WWF-Україна практикують вже кілька років.
В липні 2022 року в урочищі Сомине біля мертвої деревиниЦе узагальнений термін для не живих, стоячих чи лежачих дерев або їхніх частин на різних стадіях розкладу. Довгий час мертву деревину вважали осередками хвороб і шкідників, вилучали та використовували як дрова. Ліс підтримували чистим та акуратним. Тотальне вилучення мертвої деревини є причиною потрапляння низки видів лісової фауни до Червоної книги України та європейських червоних списків. Життя третини лісового біорізноманіття України та Європи залежить від мертвої деревини. Сучасні наукові дослідження визнають мертву деревину важливим індикатором природності лісових екосистем науковці Рівненського природного заповідника помітили сліди тварин і встановили біля неї три фотопастки.
На відео зафіксували 15 видів тварин, десять ссавців та шість птахів.
У лютому 2023 року науковці одягнули нашийник з GPS передавачем на статевозрілого самця рисі євразійської вагою 22 кілограми. Назвали його Борись.
"Подібні комплексні дослідження рисі за допомогою GPS-GSM передавачів на території Українського Полісся проводяться вперше. Експерти керувалися передовим європейським досвідом та методологіями, залучили професійних зоологів, ветеринарний супровід тощо. Дослідження погодили з Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України згідно з відповідними дозволами", — повідомили у WWF-Україна.
За чотири місяці спостережень зафіксували понад 500 точок його перебування у масиві Сомине Рівненського природного заповідника та на території п'яти лісництв Сарненського лісгоспу.
"Якщо їх з’єднати, то площа індивідуальної території Борися — щонайменше 143 км². Оселище Борися є мозаїкою з острівних соснових, вільхових та мішаних лісів серед каскаду боліт в заплаві річки Льва. За добу він може пройти відстань від декількох метрів до 20 км. Має декілька улюблених місць, де може проводити дві-три доби поспіль — це невеликі галявини заболочених столітніх вільхових лісів у заповіднику та поруч з ним", — йдеться у повідомленні WWF-Україна.
Через пристрій експерти отримали й дані, що хижак із родини котових Борись не боїться води й використовує боброві загати, щоб перетинати важкодоступні водні бар’єри.
Завдяки спостереженню за життям Борися в режимі онлайн, науковці дослідили і його раціон. Зокрема, з'ясували, що він полює на косулю, зайця, орябкаВид невеликих птахів з родини Фазанових, поширений в північній частині Європи, розміром трохи більший від голуба. , лисицю, бобра. При цьому споживає насіння рослин, гілки, мох та хвою.
"Науковці також припускають, що Борись чи інша рись на його території природним способом регулюють чисельність чужорідних, не бажаних в екосистемі, видів. Від початку телеметричних спостережень стало відомо про чотири випадки, коли рись залишала впольованого мертвого єнотоподібного собаку на лісових дорогах", — інформують експерти WWF-Україна.
Одна зі встановлених на території Борися фотопасток зафіксувала його вже з нашийником.
"Також прилади стеження допомогли дізнатися, що наш плямистий хижак живе тут не сам, а ділить територію з щонайменше чотирма іншими рисями. Окрім інших рисей, сусідами Борися є і люди. Наша таємнича кішка обирає для життя заболочені ліси та віддалені галявини, але одного разу наблизилась і до села на відстань один кілометр", — йдеться у повідомленні WWF-Україна.
Нашийник, який носить Борись, враховує специфіку поведінки саме рисі, тож пристрій тварині не заважатиме й впливатиме на її звичну поведінку. Пристрій фіксує інформацію та передає на віддалений сервер, до якого мають доступ науковці — вони збирають та аналізують дані.
Телеметричний нашийник розрахований на один-два роки роботи, а потім він сам відпаде.
Рись євразійська включена до Червоної книги України зі статусом “рідкісний вид” з 1994 року.
"У вересні 2021 року Міндовкілля вперше затвердило національний план дій для збереження рисі, над розробкою якого працювали експерти WWF-Україна. Це є першим важливим кроком до збереження цього рідкісного виду. Наступним має стати — Національна стратегія збереження біорізноманіття — дорожня карта охорони природи, рідкісних видів та їхніх оселищ", — інформують експерти WWF-Україна.
За їхніми даними станом на 2021 рік в Україні в Карпатах фіксували приблизно 400 особин рисі, на Поліссі — до 100 особин. Як воєнні дії вплинули на становище популяцій рисі стане відомо, коли науковці зможуть відновити систематичний моніторинг виду.
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
