Українці після початку повномасштабного російського вторгнення поступово починають відновлювати своє ментальне здоров'я. Про це в етері Суспільне. Спротив розповіла кандидатка психологічних наук, провідна наукова співробітниця Інституту психології імені Григорія Костюка Національної академії педагогічних наук Тетяна Мельничук. Проте, за її словами, більшість робить це без допомоги спеціалістів.
Згідно з результатами опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова на замовлення видання Дзеркало тижня, майже 60% українців після початку повномасштабної війни почали частіше цікавитися новинами. Також зросла кількість тих, хто став більше спілкуватися з рідними та друзями. Натомість українці стали менше часу витрачати на шопінг, сон і власне здоров'я.
За словами Тетяни Мельничук, українці перебувають у стресі, а також мають почуття провини "за те, що вони почали жити, ходити на шопінг, відвідувати кафе".
"Але це можна і потрібно робити. Психіка не може працювати у режимі стресу постійно, це енерговитратно для організму. Тому це нормально, що людина поступово повертається до звичного життя. Якщо ж людина застрягає у стадії стресу — це прямий крок до ПТСРПосттравматичний стресовий розлад. Звісно, має бути інформаційна культура, не потрібно виставляти надто багато своїх веселощів в інформаційне поле, це не завжди всім приємно бачити", — пояснила вона.
Психологічна підтримка українців
Згідно з опитуванням, майже 80% українців ні до війни, ні зараз спілкуванню з психологом часу взагалі не приділяють або стали приділяти навпаки менше.
"У нас культура звертання до психолога досить на низькому рівні. У свідомості людей ще закладено, що психолог — це як психіатр, значить "я геть хворий, якщо до нього звернусь". Ми українці — сильні, стійкі і за допомогою мало куди звертаємося, але допомога психолога часом необхідна", — зауважила Тетяна Мельничук.
Вона додала: дослідження іноземних та українських психологів показують, що так званий посттравматичний стресовий розлад буде не у всіх.
"Тільки четверта частинка населення буде з цим розладом. Ми люди по природі досить стійкі, ми народжуємося вже зі здатністю до відновлення і коли хоча б трішечки повертаємося до звичного життя, наш організм відновлюється дуже швидко. Є такий термін ПТЗ — посттравматичне зростання, то третина людей перейде саме у цю фазу, не тільки повернуться у той стан, який був до війни, а ще й здобудуть щось нове. Дійти до такого стану можна за допомогою психологів, самостійно — складніше. Хоча ми бачимо, як люди починають засівати нові площі в сільських місцевостях, в містах — відкривають нові кафе. Українці — сильна нація", — додала психологиня.
Найчастіше українці замінюють похід до психолога зустрічами з рідними, друзями. За словами Тетяни Мельничук, спілкування з близькими може також допомогти подолати стрес, тривогу.
"Психолог — це більш професійна допомога. Одне із перших правил, як самому собі допомогти — знайти близьку людину, якій ти можеш виговоритися. Стосунки з дорогими серцю людьми, партнерами, рідними, друзями, однодумцями, колегами по роботі, з тими, хто тобі близький емоційно, енергетично, з ким ти можеш відкритися — дуже допомагає. Тільки коли людина вже має складніші травми, які супроводжуються безсонням, тремором у руках, коли є тривожні думки — тоді вже варто звертатися до психолога, інакше можуть бути наслідки навіть посттравматичного стресового розладу", — пояснила вона.
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах: