Приміщення 200-літньої історичної будівлі, що на вулиці 16 Липня у Рівному, могло б бути місцем для коворкінгу, де бізнес та активні містяни обговорювали б нові культурні проєкти або будинком україно-польської дружби. Про це в етері Українського радіо Рівне сказав краєзнавець Микола Бендюк. Він розповів, у якому стані зараз споруда та що потрібно для того, щоб розпочати її реставрацію. У травня 2023 Верховний Суд остаточно підтвердив, що історичною будівлею об'єкт визнали правомірно.
Плани на будівлю
Краєзнавець запропонував два варіанти для використання історичної будівлі. Перший з них — створити простір для громад та бізнесу, де учасники могли б обговорювати майбутні проєкти для Рівного.
"Ми колись розробляли стратегію розвитку Рівного як історико-культурного, туристичного центру. Зі стейкхолдерами ми їздили до Івано-Франківська, Луцька, Вінниці, де дивились, як місто має підтримувати культуру. У Франківську була кав'ярня, в якій містяни та бізнес відремонтували приміщення і зробили його місцем, де можна зібратися, обговорити питання нових проєктів", — каже Микола Бендюк.
Другий варіант — співпраця з Польщею:
"Дати в оренду людям, які готові зробити з нього пам'ятку архітектури. Польща претендує на те, щоб зробити там будинок україно-польської дружби — центр коворкінгу, але україно-польської співпраці", — каже краєзнавець.
Він додає: кожен варіант є можливим, питання лише у строках реалізації задумів:
"Польща, як партнер України, дасть одразу гроші і на проєктно-кошторисну документацію, і на реставрацію, а бізнес буде шукати гроші поступово. І це трохи довше може затягнутися".
Чи можливо повернути автентичний вигляд споруді
"Оскільки там всередині вже все знищено, недоцільно відновлювати ті інтер'єри та робити бутафорію. Коли там ще були сходові клітини, автентичні поручні, воно брало за серце. Всередині треба робити сучасний простір на півтора поверху з галереями, де можна було б показати історію Рівного. Це може бути кав'ярня, або офіси структур, які долучаться до процесу. А ззовні ми маємо відновити таким, яке воно було станом на кінець XVIII — початок XIX століття", — каже Микола Бендюк.
Що відомо 200-річну будівлю
За змістом історичної довідки, що міститься в матеріалах справи, будівля є одним з найстаріших житлових мурованих будинків Рівного і збудована, за інформацією з картографічних джерел, наприкінці ХVIII століття. Зокрема, зображений на одному з найдавніших відомих планів м. Рівного 1797 року, виконаного архітектором Бургiньйоном.
Будівля споруджена на території, де свого часу розташовувалась резиденція власників міста Рівного — князів Любомирських. Входив до складу палацово-паркового ансамблю. Найімовірніше, призначався для розміщення варти резиденції, звідки і пішла назва частини території — "яничарка". За іншою версією, будинок був помешканням управителя маєтку князів Любомирських. Картографічні матеріали свідчать, що будинок був серед небагатьох об`єктів, які вціліли в Рівному після пожежі 1847 року.
У 2019 році представники влади зайшли оглянути будівлю
На момент обстеження у вересні 2019 року будівля буда в аварійному стані. Договір із містом про оренду будівлі товариство уклало в 2010 році, згодом у нього вносили кілька змін. Також орендар отримав право проводити невід'ємні поліпшенняПостанова КМУ від 2003-го року: "Невід'ємні поліпшення орендованого майна - здійснені орендарем заходи, спрямовані на покращення фізичного (технічного) стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості..
У грудні 2019 року голова Рівненської ОДА Віталій Коваль видав розпорядження "Про взяття на облік об`єкта культурної спадщини", у якому йшлося про те, що "будинок є унікальним збереженим зразком міської забудови міста Рівного кінця ХVIII століття – початку XX століття".
У березні 2020 року "Русана Плюс" звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати це розпорядження. Позивач наполягав, що будівля не є об`єктом культурної спадщини, а історичну довідку, яка слугувала підставою прийняття оспорюваного розпорядження, помилково взяли до уваги, оскільки вона не містила інформації про автентичність об`єкта, його цінність з архітектурного погляду, а також інформації про історико-архівні дослідження та архітектурні вишукування.
Місцевий окружний суд та апеляційний у Львові прийняли рішення на користь "Русана Плюс". Водночас заступник керівника Львівської обласної прокуратури ці рішення оскаржив у Верховному Суді. Справу розглядала колегія Касаційного адміністративного суду Верховного Суду України, це остання інстанція і її рішення не оскаржуються.
Підтверджений статус історичного значення означає обмеження на будь-які будівельні роботи.
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
