Російські інформаційні маніпуляції стосуються здебільшого повсякдення українців: відключень електроенергії, видачі повісток. Про це в етері телемарафону Суспільне.Спротив розповів заступник керівника Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Микола Балабан. Він пояснив, як уникнути впливу російської пропаганди і як перевіряти інформацію.
Загроза зростає, де є більше споживання
Микола Балабан пояснив, що російська пропаганда в інтернеті досі небезпечна, адже це один з основних засобів, якими Росія може почати впливати на інформаційну повістку України:
“Як ми знаємо, вони не мають вже доступу ні до друкованих видань, ні до якихось українських телеканалів, відповідно, інтернет для них — це єдина можливість. І друге — це те, що українці більше і більше починають споживати новини через соціальні мережі та інтернет. Тобто загроза зростає там, де є більше споживання, або на тих форматах, або в тих соцмережах, звідки люди споживають більше новин”.
Механіка російської дезінформації
Російські маніпуляції відбуваються навколо певних наративів, що стосуються нашого повсякдення, найбільш обговорюваних тем та гострих проблем — пояснює заступник керівника Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
"Наприклад, якщо ми зараз через постійні обстріли Росії маємо відключення електроенергії — величезний набір маніпуляцій і дезінформації пов’язаний з відключенням. Нещодавно один з найбільших дезінформаційних наративів є, що час відключення світла збільшується, деякі регіони будуть більше часу відключені від електрики, а деякі — навпаки. Росіяни такими наративами намагаються сіяти розриви в українському інформаційному просторі й створювати в людей відчуття, що їм не говорять правди, або з ними не діляться якоюсь реальною", — зазначає він.
І додає, що зараз величезні пласти дезінформації пов’язані з врученням повісток: починаючи від того, що центри комплектації є незаконними, і завершуючи інформацією, що представників, наприклад, служб доставок викликають ніби на замовлення, але видають їм повістки.
“Тобто основна механіка російської дезінформації лишається з 2014 року для українців незмінною: знаходиться якась проблема і з нею починають активно і системно працювати російські наративи”, — наголошує Микола Балабан.
Як використовують журналістів
“Проблема сучасного інформаційного потоку в тому, що люди хочуть сприймати новину або інформацію вже за перших п'ять хвилин, або як тільки вона з'явилась. Час сприйняття інформації дуже скоротився, таким чином журналісти перебувають в тиску. Коли вони бачать або отримують якусь інформацію — виграє на журналістському полі той інформаційний ресурс, який швидше подасть цю новину”, — розповідає Микола Балабан.
Він рекомендує журналістам покращувати розуміння, як відбуваються дезінформаційні вкиди, читати відповідні курси, які досліджують російські наративи.
Лайфхак для перевірки
Глядачеві головне — дотримуватись інформаційної гігієни і в цьому допоможуть три запитання, на які треба дати відповідь, читаючи новину:
- Чи не надто вона емоційна?
- Хто є джерелом цієї інформації?
- Чи є підтвердження цієї інформації в офіційних джерелах, або в авторитетних українських ресурсах.
"Серед лайфхаків, швидких та простих рішень, щоб не піддатися дезінформації, варто пам’ятати: якщо новина надто емоційно заряджена — обов’язково її треба перевірити. Чим більше емоції в новині — тим її варто акуратніше перевіряти за трьома правилами, якими я поділився”, — закликає Микола Балабан.
Авторка: Іванна Грищенко
Читайте і дивіться Суспільне Рівне на платформах:
