Рівнерада 8 липня офіційно затвердила нові назви для пів сотні вулиць, які комісія запропонувала в рамках дерадянізації та дерусифікації. Частина з них стосується сучасних героїв та загиблих у війні з Росією бійців, частина — діячів минулих тесятиліть чи навіть століть.
Роз'яснення, на честь кого або яких подій чи явищ вулиця отримала назву, Суспільному надав член комісії з переменування Андрій Жив'юк. Суспільне публікує стару назву вулиці і нову, з поясненням, ким була історична постать або ж явище.
Айвазовського — Василя Авраменка
- Авраменко Василь Кирилович (1895-1981), учасник визвольних змагань 1917-1921 рр., балетмейстер, хореограф, режисер, актор, педагог, відомий як "батько українського танцю". У 1922-1924 р. заснував близько 40 шкіл українського національного танцю, зокрема у Рівному, Кременці, Луцьку, Дубному. 27-28 травня 1923 р. у замку Любомирських у Рівному провів два прощальні вечори за участі 50 випускників Луцької і Рівненської шкіл. У 1925 р. емігрував до США, згодом до Канади. Авторські постановки танцю: "Гопак парубоцький", "Танок Ґонти", "Чумак", "Запорозький герць", "Вільний гуцул" та інші; балетні вистави "За Україну", "Чумаки", "Великдень на Україні", "Русалки" та інші.
Абрамова і Голікова — Сергія Рижука
- Рижук Сергій Георгійович (-2022), навчався в Рівненському технічному коледжі, старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни з 2014 р., нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
Блока — Лірницька
- На пошанування українських народних співців і музикантів.
Бородіна — Дівоча
- Колишня назва (1930-1940-і)
Брюллова — Анни Валентинович
- Валентинович Анна (Ганна Любчик; 1929-2010), українка за походженням, уродженка с. Сінне (нині Садове) на Гощанщині, робітниця корабельні в Гданську, одна з тих, хто заснував незалежну профспілку "Солідарність". Загинула в катастрофі польського президентського літака 10 квітня 2010 р. поблизу Смоленська. Брат Анни був засуджений за участь в УПА. Українською мовою видана книга спогадів А.Валентинович "Тінь майбутнього".
Вавілова — Павла Пащевського
- Пащевський Павло (1874-1944), священик, протопресвітер і головний капелан Армії УНР, учасник Першого Зимового походу, поранений. З 1924 р. призначений настоятелем парафії у с. Бабин Рівненського повіту. Член управи Товариства ім. митрополита Петра Могили, викладач релігії в Луцькій українській гімназії. З початком Другої світової війни виїхав до Варшави, де й помер, похований на православному цвинтарі на Волі.
Верещагіна — Івана Пулюя
- Пулюй Іван Павлович (1845–1918), український фізик та електротехнік, винахідник, організатор науки, публіцист, перекладач Біблії українською мовою, громадський діяч. Встановив фундаментальні властивості й природу катодних променів, один із першовідкривачів Х-променів задовго до В.Рентгена. Професор і ректор Німецької вищої технічної школи в Празі, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка.
Вітебська — Кастуся Калиновського
- Калиновський Кастусь (1838–1864), білоруський публіцист, правник і революціонер-демократ, один з регіональних очільників польського Січневого повстання на землях сучасних Литви й Білорусі, спрямованого проти Російської імперії.
Врубеля — Родини Рощинських
- Рощинський Петро Федорович (1891(1890?)-1943), лікар, був в армії УНР. У 1921 р. запрошений на роботу у Рівненський госпіталь, жив у Рівному, Костополі, Кременці, обраний до міської ради Костополя. Працював шкільним лікарем та викладачем гігієни у Рівненській українській гімназії, ув’язнювався у Березі Картузькій. Під час Другої світової війни проводив приватну лікарську практику в Кременці, читав лекції у лісовій школі у Білокриниці. Розстріляний нацистами.
- Його дружина Ганна Рощинська (Струтинська) (1893-1943), лікарка, працювала у військовому шпиталі армії УНР. Проживала у Костополі, очолювала касу хворих, костопільську філію Союзу українок з центром у Рівному. За часів нацистської окупації займалася приватною лікарською практикою, членкиня Жіночої служби України. Розстріляна нацистами.
- Рощинський Степан Федорович (1893-1943), хорунжий Другої Синьожупанної дивізії, сотник армії УНР, інтернований. З 1922 р. – у Рівному, Костополі, де очолював філію УЦК, делегат ІІ з’їзду української політичної еміграції у Варшаві. Заарештований НКВД 1940 р., ув’язнений 1941 р., помер у таборі.
Генерала Червонія — Миколи Годуна
- Годун Микола Петрович (1953-2016), український художник, майстер пейзажу, автор серії картин "Старе Рівне", лауреат премії імені Косміаді, член НСХУ. Мешкав у Посягві і Бабині на Рівненщині.
Герцена — Героїв УПА
- На честь Героїв УПА – військово-політичного формування, що діяло в Україні протягом 1942-1960 рр., намагаючись зреалізувати ідею Української самостійної соборної держави. Зародилась УПА на Рівненщині.
Глінки — Василя Сліпака
- Сліпак Василь Ярославович (1974-2016), уродженець Львова, всесвітньо відомий український оперний співак, соліст Паризької національної опери, волонтер, учасник Революції гідності та російсько-української війни, позивний "Міф". Загинув у бою від кулі снайпера, кавалер ордена "За мужність" І ст., Герой України.
Гончарова — Олександра Храпаченка
- Храпаченко Олександр Володимирович (1987-2014), уродженець Рівного, активіст Євромайдану, театральний режисер. Убитий 20 лютого 2014 р. пострілом снайпера на вулиці Інститутській у Києві. Герой Небесної Сотні, Герой України.
Гур’єва — Любомира Гузара
- Гузар Любомир (1933-2017), український релігійний діяч, патріарх-предстоятель Української Греко-Католицької Церкви (2001-2011), Верховний архієпископ Львівський, Києво-Галицький, архієпископ-емерит.
Декабристів — Героїв Гурб
- На честь найбільшої битви УПА на Рівненщині.
Достоєвського — Новоміська
- Колишня назва (1930-1940-і)
Єсеніна — Петра Зінченка
- Зінченко Петро Іванович (1893-1968), український педагог, художник-ілюстратор, іконописець, режисер, редактор. Учасник всеукраїнських військових з’їздів, інструктор позашкільної роботи у Міністерстві освіти УНР. У 1918 р. виїхав у Немовичі поблизу Сарн на посаду завідувача дитячого притулку, згодом перевів притулок до Шпанова, вчителював у Шпанові, Городку, Рівному, організував драматичний гурток у Рівненській українській гімназії, заступник голови Українського літературно-мистецького товариства ім. Лесі Українки в Рівному, брав участь у виданні дитячого часопису "Сонечко", редагував дитячий часопис "Орленя" і газету "Волинь". У 1944 р. виїхав до Німеччини, згодом – до США. Заповів передати частину сімейного спадку (25 000 доларів) на будівництво української православної церкви у Рівному (Покровський собор), що зробив у 1992 р. його син.
Жуковського — Архітектора Бургіньйона
- Бургіньйон Ян Якуб (1769–?), архітектор, художник, садівник. Більша частина його творчого доробку пов’язана з м. Рівне, де він багато років працював при дворі польської князівської родини Любомирських. Окрім практичних робіт по розбудові палацу Любомирських у Рівному, він залишив по собі унікальний картографічний і мистецький документ "План замку, садів, парку та частини міста Ровно", який включає детальне топографічне зображення більшої частини міста, а також 19 унікальних акварельних малюнків, що відтворюють різноманітні сюжети архітектурно-ландшафтного благоустрою палацу Любомирських у Рівному.
Жукова — Тараса Козлишина
- Козлишин Тарас Миколайович (-2022), мешканець с. Велика Омеляна біля Рівного, учасник російсько-української війни з 2014 р., керівник асоціації інвалідів АТО в Рівненській області та ГО "Добровольчий рух ОУН", польовий командир Добровольчого батальйону ОУН, загинув.
Іванова — Олександра Васильєва
- Васильєв Олександр Васильович (-2022), уродженець Чернігівщини, мешканець Рівного, старший лейтенант Збройних сил України, учасник російсько-української війни з 2014 р., загинув.
Ковалевської — Гімназійна
- Прилягає до Рівненської гуманітарної гімназії.
Короленка — Олександра Борисенка
- Борисенко Олександр Олегович (1993-2014), уродженець Рівного, служив у 30-й механізованій бригаді Новоград-Волинського 8 армійського корпусу ЗСУ, яка брала участь у боях під Іловайськом. Важко поранений під містом Лутугіне Луганської області під час мінометного обстрілу, помер 1 вересня 2014 р. у військовому госпіталі, похований на Алеї Героїв кладовища "Нове". Нагороджений посмертно орденом "За мужність" III ступеня, "Почесний громадянин міста Рівне".
Площа Короленка — Європейська
- На честь Європейського союзу та означення приналежності України до європейської спільноти.
Костромська — Захисників Маріуполя
- На честь героїчних захисників Маріуполя – воїнів полку "Азов", морських піхотинців, прикордонників, нацгвардійців.
Купріна — Повстанська
- На честь українського повстанського руху різних історичних періодів.
Курчатова — Володимира Стельмаха
- Стельмах Володимир Володимирович (1995-2022), мешканець Рівного, гравець регбійного клубу "Рівне", старший лейтенант 10-ї гірсько-штурмової бригади Збройних сил України, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
Кутузова — Олега Тарасюка
- Тарасюк Олег Андрійович (1968–2014), командир Рівненської розвідгрупи Добровольчого корпусу "Правого Сектору". Працював у Рівному, мав власне підприємство. Загинув від кулі снайпера в бою поблизу Іловайська Донецької області.
Лермонтова — Казимира Любомирського
- Колишня назва (1920-1930-і)
- Любомирський Казимир Фридерикович (1813-1871), польський аристократ, композитор, освітній діяч, меценат, представник династії Любомирських, до якої належало м. Рівне, був куратором місцевої гімназії.
Ломоносова — Федора Сумневича
- Сумневич Федір Олександрович (1885–після 1939), член УПСР та УЦР. У 1917-1918 рр. – Рівненський повітовий комісар і голова Рівненської повітової управи, 1918-1919 рр. – Волинський губернський комісар, один із засновників Рівненської Просвіти. Учасник Першого Зимового походу, очільник губернської адміністрації Поділля (1920). У 1921 р. виїхав до Чехословаччини, викладав в УВПІ ім. М. Драгоманова, згодом повернувся на Волинь, займався кооперацією. Заарештований 1939 р.
Макарова — Кулика і Гудачека
- Кулик Олександр (1996–2022)
- Гудачек Владислав (2001–2022)
- Військовослужбовці ЗСУ жили у сусідніх будинках, були знайомі з дитинства, навчалися в одній ЗОШ №27 й разом захищали Україну та загинули на Донеччині.
Менделєєва — Сердечна
- На пошанування сердечності між людьми.
Можайського — Георгія Арутюняна
- Арутюнян Георгій Вагаршакович (1960–2014), мешканець Рівного, активіст Євромайдану. Убитий 20 лютого 2014 р. пострілом снайпера біля Монумента Незалежності у Києві. Один із героїв Небесної Сотні, Герой України.
Некрасова — Андрія Нечипорука
- Нечипорук Андрій Дмитрович (1981–2014), солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. У 1999–2000 рр. служив у Державній прикордонній службі України, після демобілізації працював охоронцем в ПАТ "Рівнеазот" і водієм швидкої допомоги, з 2001 р. мешкав у Рівному. Загинув 22 травня 2014 р. поблизу смт Ольгинка Волноваського району Донецької області.
Нестерова — Родини Мисечків
- Мисечко Володимир Корнійович (1903-1943), народився в с. Вовкошів на Рівненщині, священник, викладач Закону Божого, Рятівник євреїв під час Другої світової війни, розстріляний нацистами в Рівному.
- Мисечко Андрій Корнійович (1919-1944), журналіст, член ОУН, співробітник і редактор газети "Волинь" (Рівне), редактор пропагандивного осередку ОУН "Схід".
Орлова — Вишиванка
- На пошанування одного з символів України
Осипова — Князівни Гальшки
- Острозька Гальшка Іллівна (Єлизавета, Євдокія) (1539-1582), княгиня, походила з давньоукраїнського князівського роду Острозьких, меценатка, засновниця Острозької Академії.
Павлюченка — Назара Небожинського
- Небожинський Назар Володимирович (1999-2022), уродженець Рівного, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни, загинув, навчався у Рівненському НВК "Колегіум", Національному університеті водного господарства та природокористування.
Пирогова — Валерія Опанасюка
- Опанасюк Валерій Адамович (1971-2014), уродженець Рівного, захисник Майдану. Загинув 20 лютого 2014 р. у Києві. Герой України.
Пржевальського — Джохара Дудаєва
- Дудаєв Джохар (1944-1996), чеченський військовий, державний та політичний діяч, лідер чеченського визвольного руху у 1990-х рр., перший президент Чеченської Республіки Ічкерія. На боці України у війні з Росією бере участь міжнародний добровольчий батальйон ім. Джохара Дудаєва.
Пушкіна — Героїв Поліції
- На честь поліцейських, які віддали своє життя за Україну, зокрема, п'ятьох рівненських бійців спецпідрозділу КОРД, які загинули в Запорізькій області.
Станіславського — Анатоля Довгопільського
- Демо-Довгопільський Анатоль Арсенович (1907-1943), навчався в Рівненській українській гімназії, член ОУН, співробітник референтури пропаганди ПУН, керівник "Летючої естради" Карпатської Січі та українського театру в Рівному, розстріляний нацистами.
Толстого — Саймона Сміта
- Саймон Сміт Кузнець (1901–1985), американський економіст єврейського походження, який здобув освіту в Україні, лауреат Нобелівської премії з економіки (1971). У 1910–1915 рр. Шимен (Саймон) Кузнець навчався в Рівненському реальному училищі, де закінчив підготовчий і чотири перші класи. Згодом сім’я виїхала до Харкова, пізніше до США. На території Рівненського обласного краєзнавчого музею встановлено пам’ятний знак на честь С.Сміта.
Тувинських добровольців — Волонтерська
- На честь добровольців-помічників Збройних сил України.
Тургенєва — Митрополита Борецького
- Борецький Йов (1560-1631), український православний церковний діяч, полеміст, письменник, митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, ректор Львівської братської школи, перший ректор Київської братської школи, духовний та політичний наставник Петра Могили. Приєднаний до лику святих в УПЦ КП у 2008 р.
Ціолковського — Миколи Міхновського
- Міхновський Микола Іванович (1873-1924), ідеолог українського самостійництва, адвокат, публіцист. Діяч УНР, організатор її збройних сил. Член Братства тарасівців, засновник Української народної партії (1902), один із лідерів Української демократично-хліборобської партії. Прихильник розпаду Російської імперії і перетворення її на спільноту пов'язаних спільною історією країн і народів. Автор брошури "Самостійна Україна" (1900), підготував проект Конституції (1905). У Рівному була вулиця Миколи Міхновського.
Чайковського — Скульптора Сосновського
- Сосновський Томаш Оскар (1812-1886), польський скульптор, почесний доктор 24 художніх академій світу, уродженець Новомалина на Рівненщині. Автор унікальної кількості бездоганно досконалих художніх робіт, пов’язаних з образами Богоматері та Христа. Роботи Сосновського зберігаються в РОКМ ("Пієта") та ДІКЗ м. Острог ("Мадонна з немовлям", "Христос на смертному одрі" та "Діва Марія з дитям").
Чебишева — Єдності
- На пошанування єдності (соборності) України.
Чехова — Анатолія Грицая
- Грицай Анатолій Юхимович (1931-2003), бандурист, педагог, поет, громадський діяч. Виступав у складі оркестрів Державного народного хору ім. Г.Верьовки та ансамблю танцю України ім. П.Вірського, з 1957 р. – викладач Рівненського музичного училища, працював у Рівненському педагогічному інституті та Рівненському інституті культури. Заснував на Рівненщині кобзарську школу.
Чернишова — Олега Дудєя
- Дудєй Олег Сергійович (1975-2022), капітан Збройних сил України, учасник російсько-української війни з 2014 р., загинув, мешкав у с. Велика Омеляна біля Рівного.
1-го Травня — Волинських чехів (селище Квасилів)
- Квасилів був найбільшим, найстаршим, найвідомішим культурним та промисловим центром серед інших чеських поселень поселень на Волині з другої половини ХІХ ст.
Що відомо
- Рівненська міська рада 8 липня завтердила нові назви вулиць. На засідання депутати внесли у цей перелік деякі зміни, а деякі назви залишили на доопрацювання, через прохання мешканців.
- Вул. Пушкіна пропонували назвати на честь Грицька Чубая, але після загибелі у Запорізькій області п’ятьох бійців спецпідрозділу КОРД управління поліції попросило назвати вулицю Героїв Поліції.
- Вулицю Генерала Червонія на прохання вдови політика Василя Червонія не переназивали на його честь. Рівнерада підтримала назву на честь Миколи Годуна.
- Інститут Національної пам’яті повідомив мерію, що вулиці й однойменні провулки Ушинського та Рилєєва не підлягають декомунізації. Тому ці назви вилучили на довивчення. Вилучили на доопрацювання і вулицю Кондратьєва, яка мала назватись Холодноярівською та Ювілейну, яку пропонували назвати Хімік.
- Питання про перейменування вулиці Лєскова на Куток також вирішили довивчити. Для вулиці Іванова в мікрорайоні Тинне, яку комісія запропонувала назвати на честь загиблого танкіста Олександра Васильєва, мешканці просили повернути історичну назву Козярівська. Однак, депутати розглядати цю правку відмовились.
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram
Ми у Twitter
