Рівнянин Микола Нездюр після поранення повернувся за кермо автомобіля, а тепер працює водієм таксі. Втративши руку на фронті, ветеран зберіг бажання працювати й жити так, як до поранення.
34-річний Микола Нездюк народився й проживає у Рівному. Чоловік працює водієм таксі.
«З другою групою інвалідності зараз не дуже хочуть когось брати на якусь роботу. Ту роботу, яку колись можна було виконувати, зараз з однією рукою, будемо казати так, незручно, навіть проблематично. Раніше був будівельником, ремонти — ось таке всяке, а зараз краще зайнятися таксі, крутити кермо», — розповів чоловік.
Пасажирка Олеся поділилася, як ставиться до роботи ветерана:
«Хочеться тільки підтримати, бо робота кожна нелегка, і в таких умовах живемо, що потрібна підтримка одне одному. Тут лише підтримка, більше ніяк».
Як сів за кермо
У грудні 2022 року побратими Миколи Нездюра привезли з Трускавця у госпіталь у Клевань на реабілітацію.
«Я тоді був "пошитий", шви познімали, але ще не загоїлося до кінця. На Миколая привезли 19, і 20 я вже сів за кермо своєї машини й почав їздити. Мене самого, звичайно, не пускали, сідав побратим збоку. Але вийшло їхати, і їжджу з тих пір. Начальство моє поставилося з розумінням, прийняли до себе на роботу. Буде у вересні рік, як я в них працюю», — сказав він.
Війна та поранення
Микола Нездюр розповів, що зранку 25 лютого 2022 року пішов у військомат:
«Сталося так, що нас там 120 чоловік: зробили роту охорони, так як прикордонна зона, і потрапив я туди, в ту роту. Два чи три місяці побули, і прийшов наказ: "хто хоче — в частину і в зону виконання бойових дій". Нас 40 чоловік зразу написали на листочку А4 прізвища, ім'я, по батькові, і 9 травня сказали нам вирушати в 14 окрему механізовану бригаду імені князя Романа Великого, це Володимир».
Ветеран отримав поранення на Харківщині в селі Ягідне Куп'янського району під час штурму.
«Наша техніка пішла вперед, ми за технікою їхали, зайняли позиції і чекали, поки приїде наше підкріплення. Ми підкріплення не дочекалися. Через те, що було 14 чоловік, ми не могли втримати все село, бо к****и з усіх сторін затискали. Перша група почала відходити, нам дали команду відходити, командир погодив. Ми відійшли від села десь на три кілометри пішки. Стояла "беха" наша, ми трьохсотого закинули на "беху", відійшли, і танк вистрілив. Прилетіло нам прямо за метрів 10, навіть менше. Приземлився снаряд, і багато наших хлопців — п'ять чоловік загинули відразу на місці, навіть командир», — поділився водій таксі.
Микола Нездюр розповів, що для нього означає його робота:
«Це і зарядка, і розрядка, і хобі, ось так. Все — три в одному. Сидіти вдома — ти ж теж довго не посидиш, а так собі поїхав, покатався, розвіявся, з людьми поспілкувався. Люди різні бувають. Є на позитиві, є не на позитиві. Таким чином із людьми можна спілкуватися. Мені так хочеться. Навіщо руки опускати, якщо треба жити далі? А жити для чогось треба, саме головне».
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
