Попит на органічнуПродукція сільського господарства та харчової промисловості, виготовлена відповідно до затверджених правил (стандартів), які передбачають мінімізацію використання пестицидів, синтетичних мінеральних добрив, регуляторів росту, штучних харчових добавок, а також забороняють використання ГМО продукцію з України у Європі росте, вирощений товар потрапляє туди тільки після ретельної перевірки, а якщо підприємство її не пройшло — репутація зводиться нанівець. Про тонкощі роботи з органікою Суспільному у Всесвітній день садівництва, який припадає на 6 червня, розповіла заступниця директора сільськогосподарського підприємства "Агроорганік" Анна Кривицька. Саме його в обласному департаменті агропромислового розвитку називають лідером на ринку садівництва в регіоні.
Товариство вирощує органічну малину, обліпиху і суницю на 75 гектарах в Рівненському районі. Для порівняння, це площа майже 2,5 парків Шевченка у Рівному. Зі слів представниці підприємства, на місці немає нестачі працівників, а тепер до роботи залучають і переселенців.
— Про які площі йдеться й скільки людей залучені до процесу?
— На даний час у повному плодоношенні понад 75 гектарів землі, з них 50 гектарів — малина, є обліпиха і суниця альпійська — це така маленька полуничка. В середньому на цей момент у нас працює 60 людей, йдеться про "сезонних" працівників, які безпосередньо трудяться на полі.
— Скільки триває сезон і чи відрізняється нинішній від торішнього?
— Люди працюють з першого квітня і як дасть погода й природа. У нас малина ремонтантна, вона дає один врожай — восени. Відповідно, люди працюють до пізньої осені. Торік ми зібрали мало урожаю, тому що нам завадила погода. Половину ягід у нас лишилося на полі, бо ми завершили збір 8 жовтня, хоча розраховували закрити сезон 1 листопада. Сподіваюся, цьогоріч зберемо утричі більший урожай.
— Ви націлені саме на експорт своєї продукції?
— У нас свіжий ринок. В Україні він не розвинений так, як за кордоном. Наші люди звикли до того, що краще на ринку у бабусі куплять — мало хто в магазині купує свіжу ягоду. Саме малину то точно, це роблять одиниці. Ми одразу були націлені на експорт.
— Які зміни в бізнес внесла війна?
— Коли почалася війна, то були проблеми з добривами, з постачанням систем крапельного зрошування. Зараз ніби все налагодилось. З людьми проблем немає, вже п'ять років як ми працюємо, і це практично одна й та ж команда. Зараз працює декілька переселенців, вони пробують, а ми дивимось на результат.
— Чи став зараз вимогливішим, чи навпаки лояльнішим ринок ЄС?
— Будемо бачити, коли зберемо урожай, як вони будуть відноситись. Багато читаємо, як європейці ставляться до нашого продукту. Вони дуже ним задоволені, й це ще було до війни. Ми є нормальними постачальниками. Враховуючи, що наша продукція є органічною, то на неї є великий попит.
— До органічної продукції особливі вимоги?
— У нас є товариство, яке здійснює сертифікацію органічного виробництва — це "Органік Стандарт". Вони, скажімо так, — представляють ЄС в Україні й щороку інспектують нашу продукцію. Продукція за кордон не виїжджає, поки вони не візьмуть аналізи, не перевірять. Тому що це їхня й наша репутація. Ми стараємось, аби все було максимально прозоро і відкрито. У разі порушень репутація підприємства зводиться нанівець, а підприємство з органічного стає звичайним, що вирощує конвенційну, так звану — "хімічну" ягоду. Це відповідно впливає на ціну.
— У яких країнах смакують вашу продукцію?
— Швейцарія, Німеччина, Франція, Польща. Основні постачання у нас йдуть на Чехію і вже звідти малина роз'їжджається по всій Європі.
— Чи час зараз починати людям, які задумувались над таким бізнесом?
— Ми завжди кажемо, що варто! Бо Україна — це аграрна країна і ми завжди підтримуємо тих людей, які сумніваються, але хочуть це робити. Звичайно, це недешево, але перспективно. У нас політика на підприємстві — ми ніколи не йдемо назад, рухаємось тільки вперед. Також радо ділимось досвідом. Навчань поки не проводимо, але людей, які до нас звертаються, до прикладу — невеличкі фермери, які хочуть цим займатись, але мають сумніви — ми завжди підтримуємо, надаємо поради. Стараємося, щоб вони не боялися робити й розвивалися, як і ми.
— Ваші слова доволі оптимістичні. Ви націлені повноцінно працювати й розвиватись надалі?
— Як тільки почалася війна, багато хто у спілкуванні з нашою командою, дивувався нашому позитиву у плані того, що треба продовжувати працювати. Якщо ми сядемо, складемо руки і будемо чекати, коли закінчиться і як скоро закінчиться.... Будемо сподіватися, що війна закінчиться через день чи через два, але працювати треба. Ми працюємо, люди біля нас працюють. Ми так живемо — любимо свою роботу, живемо цією роботою і даємо її людям.
— Чому саме цей напрямок обрали?
— Наш керівник Олександр колись хотів займатися сільським господарством, це його ідея була. Так, вона далася нелегко, але зараз ми бачимо у цьому позитив. Країну треба розвивати як державу, щоб не думали, що ми можемо хіба когось підманути. Ми маємо показати всьому світу, що українці такі самі люди, як і решта. Ще більш працьовиті й не менш відповідальні, ніж європейці.
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram
