У квітні 1987 року рівнянин Микола Гайбонюк відправився у зону Чорнобильської АЕС. Там він з іншими бійцями захоронював Рудий ліс. У день 36-х роковин трагедії голова правління ГО "Рівненські ветерани-чорнобильці" розповів Суспільному, які дози радіаційного опромінення допускали тоді й прокоментував поведінку російських військових у радіоактивному лісі.
Микола Гайбонюк розповідає, що через рік після аварії на ЧАЕС захоронювали там Рудий ліс. Пригадує, що там росли "грубезні й високі сосни", рівень радіації на деяких з них сягав 20 рентгенів. Тоді допустима доза, яку міг отримати солдат за день роботи – до пів рентгена.
"Я потрапив туди в перших числах квітня 1987 року. А перший мій виїзд в зону був десь 20 квітня. Перший виїжджав на одноразові завдання, старшим лейтенантом був. З травня ми жили в Чорнобилі й виїжджали на роботу в зону", – пригадує Микола Гайбонюк.
На об'єкт їхали щонайменше 20 хвилин. У пунктах санітарної обробки заміряли рівень радіації і якщо вона перевищувала допустимий рівень — мили авто повторно. У кімнатах, де жили, пригадує, було 20 мілірентгенів.
"Наші солдати, коли захоронювали Рудий ліс, дерева спилювали, "крижили" на куски, були вириті котловани, і їх туди техніка спихала і зверху шар землі насипала. І там посадили новий ліс. То цей ліс, настільки там отруйна земля, він не хоче рости, він миршавий. А ці орки – їх тупо загнали туди. Наше керівництво не подумало про те, що вистачить глузду загнати людей, техніку через зону пропустити", – каже він.
Читайте також: Генштаб: Серед російських військових — паніка через опромінення вояків у Чорнобильській зоні
Микола Гайбонюк на прохання Суспільного прокоментував дії російських військових, які були у Чорнобильській зоні.
"По-перше, вся техніка пройшла через зону, підняла ґрунт, пилюку. Вони почали палити ті ліси. І найголовніше – ми працювали 20-25 хвилин в день, а вони місяць сиділи там, спали, їли, набирали той пісок радіоактивний в мішки, робили бліндажі. Мало того, у них вистачило клепки зразки радіоактивних матеріалів... вони позабирали з собою – будуть тішитися, цяцьку привезуть з собою", – коментує ліквідатор.
Чоловік каже, що у нього зникло співчуття до них.
"Раніше говорити про те, що "хай вони здохнуть, помруть" — все-таки живі люди. А зараз в мене немає такого, хай вони повиздихають", – ділиться Микола Гайбонюк.
Що відомо
- У 1986 році під час експерименту на четвертому реакторі ЧАЕС сталися два вибухи. Участь у ліквідації наслідків брали 8,5 тисяч жителів Рівненщини, повідомив голова обласного об'єднання Союзу організацій інвалідів України Віктор Ольховик.
- 26 квітня у Рівному вшанували пам'ять героїв-чорнобильців
Читайте також
- Понад 400 мільйонів. США підрахували допомогу Україні на подолання наслідків катастрофи на ЧАЕС
- У Києві представили першу діджитал-ікону до роковин аварії на ЧАЕС.
- До 35-річчя Чорнобильської катастрофи Державна архівна служба України створила онлайн-виставку “Чорнобиль: 35 років пам’яті".
- Напередодні 26 квітня до 35 роковин з дня трагедії на Чорнобильській АЕС в Україні презентували перший офіційний мобільний застосунок Chornobyl App — інтерактивний віртуальний гід з AR-технологією (доповненої реальності).
- 21 квітня на медіасервісі Megogo з'явився документальний аудіосеріал "Прип’ять". Це шість епізодів із дев’ятьма реальними героями, які розповідатимуть свої особисті історії про місто. Прослухати їх можна безкоштовно у додатку медіасервісу.
- 26 квітня в Україні відзначають День пам’яті Чорнобильської трагедії. 24 та 26 квітня Суспільний телеканал UA: КУЛЬТУРА покаже низку проєктів до 35-х роковин катастрофи на Чорнобильській АЕС.
Читайте нас у Telegram: екстрені новини та щоденні підсумки
Підписуйтесь на рівненське Суспільне у Viber
Долучайтесь до нас в Instagram
