Упродовж 2025 року в нацпарках Рівненщини фіксували червонокнижні та регіонально рідкісні види тварин. Також через погодні явища в області зник врожай абрикосів, зменшився збір меду та були пошкоджені понад 700 гектарів лісу. На Поліссі планують відновити 20 тисяч гектарів торф’яних боліт, а місцева жителька експериментує із вирощенням екзотичного саду.
У підбірці Суспільне Рівне пропонує переглянути знакові матеріали про довкілля у 2025 році.
Червонокнижні та рідкісні тварини
У травні на території Національного природного парку "Пуща Радзівіла" вперше виявили ліскульку руду. Цей гризун занесений до Червоної книги України та охороняється Бернською конвенцією.

Крім того, уперше за 89 років в Україні зафіксували гніздування креха малого на озері Нобель на Рівненщини. Востаннє ці птахи гніздувалися у плавнях нижнього Дніпра до середини ХХ століття. Науковці припускають, що знахідка може свідчити про поступове розширення ареалу птаха на південь.

Також у січні лося звичайного або європейського вперше зафіксувала фотопастка в Національному природному парку "Дермансько-Острозький" на Рівненщині. Тварина занесена до Червоної книги України та є найбільшим представником родини оленевих.

А у Нацпарку "Пуща Радзвіла" виявили зубра європейського та виміряли окружність стовбура Юзефінського дуба. Він є одним з найстаріших дерев в Україні та Європі й має вік понад 1350 років. Його обхват, за новими замірами, має 8,7 метра.
Відновлення лісу після вирубки, буревію та висадження "Лісу пам'яті"
На Рівненщини розпочали відновлювати знищений внаслідок неконтрольованої рубки Селянський ліс — це ділянка площею приблизно десять тисяч гектарів поряд із селом Воронки Вараського району. У квітні сіянці висаджували на перших пів гектара території, яку в 2024 році передали під охорону державному підприємству "Ліси України".
На початку червня 2025-го буревій пошкодив 700 гектарів лісу на Рівненщині. На території семи лісництв Костопільського надлісництва зафіксували зламані навпіл і вирвані з корінням сосни, дуби, вільхи та берези.
"На площі понад 200 гектарів насадження постраждали суцільно. Це 81 виділ лісу пошкоджений під суцільно-санітарні рубки. З них – 18 виділів пошкоджені від 90 до 100%", — розповідав головний лісничий філії "Поліський лісовий офіс" Віталій Каращук.
Крім того, на честь загиблих воїнів-лісівників у Соснівському надлісництві на Рівненщині висадили "Ліс пам'яті" На площі в один гектар матері загиблих бійців спільно із працівниками підприємства, військовими та ветеранами посадили 5 238 дерев, зокрема сосни, берези та вишні.
Неврожай абрикосів та меду
У період цвітіння абрикосів на Рівненщині у 2025 році температура повітря вночі знизилась до мінус 5° градусів морозу. Через це врожайність дерев була низькою.
Окрім цього, голова спілки пасічників міста Рівного і Рівненського району Богдан Лимар розповів, що у сезон 2025 року зібрали значно менше меду, а ціни на нього зросли:
"У цьому році від погодних умов страшно постраждали пасіки. Багато пасічників мені телефонували, просили поділитися бджолами. І приїжджали, купляли деякі відводки, деякі сім'ї. Бо зима була нестабільна, а весна ще нестабільніша. Пізні заморозки принесли те, що вимерз соняшник. Де ще не було соняшника, інші ранні культури повимерзали, і бджолам не було на чому працювати".
Відновлення боліт
На території Рівненського природного заповідника почали відновлювати 20 000 гектарів торф'яних боліт. Проєкт реалізують в масиві Сомине та Сира Погоня. За словами заступника директора з наукової роботи заповідника Михайла Франчука, одне з основних завдань проєкту — підтримувати торфоутворення на болотах, аби екосистема могла поглинати CO2:
"Як амазонські ліси, в Європі болота – це легені планети. Центральна і східна Європа практично втратили свої болота. Це зменшення поглинання CO2, мікрокліматичні зміни, посухи. Навіть, якщо осушити болота, ті ж самі городи не матимуть вологи. Також болота є джерелом розвитку громад місцевих, поліських — так, як вони залежать від збору дикорослих ягід, в першу чергу: журавлини, чорниці. Висихають болота – ці ягоди теж зникнуть".
Екзотичний сад
Садівниця з Корця Галина Гарбар вирощує на власному подвір'ї ківі. Першу ліану жінка висадила вісім років тому:
"Рік пройшло, два пройшло, три роки пройшло. Ну не цвіте це ківі, не цвіте. Мені так хотілося побачити, як воно цвіте, що коли я побачила торік пуп'янки — я була просто щаслива. Я сама собі не вірила, що воно вже в мене буде цвісти! Я до нього бігала, заглядала".
Також садівниця вирощує азимін. За словами Галина Гарбар, плід фрукта має смак одночасно ананаса, полуниці і банана:
"Це північний банан, морозостійке дерево. Я його купляла у чеському розсаднику. Це дерево помалу росло, і цвіло давно. Але я не давала йому цвісти, бо зривала квіточки, думала, щоб дерево не витрачало сили на квіти. І в цьому році я не зривала цвіту з цього дерева, і воно нам зав'язало отакий плодик".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok


