Платна вбиральня в центрі Рівного, мурал загиблому воїну, конфлікти на ринку та заборони розваг у воєнний час — у 2025 році рішення місцевої влади на Рівненщині неодноразово ставали приводом для публічних суперечок і петицій.
Вирішили встановити у центрі Рівного платну вбиральню за понад три мільйони
Платну вбиральню встановили 15 травня в центрі Рівного біля кінотеатру "Україна", аби забезпечити доступність для людей з інвалідністю. Рівненське МіськШЕУ оголошувало тендер щодо закупівлі вбиральні за 3,2 мільйона гривень, у ньому перемогло підприємство ПРОФ-СТЕЙТ.
Директор департаменту інфраструктури та благоустрою Рівного Руслан Гудима зазначав, що через відсутність вбиральні у центрі учасники бойових дій, які рухаються на кріслах колісних чи на милицях, не мають можливості сходити в туалет, коли відвідують прощання з військовими на майдані Незалежності.
"Важливо підкреслити, що на сьогоднішній день пріоритетними є питання безбар'єрності та доступності", — наголошував посадовець.
Реакція місцевих та петиція з проханням перенести туалет
Коли Суспільне готувало матеріал про цю ініціативу, жителька будинку, поблизу якого встановили вбиральню, зазначила, що їй тут не місце:
"Майдан для людей, яких кожного дня хоронять, і стоїть стела, і стоять квіти. Навіщо цей туалет, тим більше, що він платний? Люди безплатно ходять в Кінопалац, в "Антошку", якщо треба йдуть, далі в офісний центр "Норд".
Електронна петиція рівнянки Лесі Салямон з проханням перенести громадський туалет з майдану Незалежності зібрала 250 підписів за чотири дні. У коментарі Суспільному рівнянка пояснювала, що таким чином прагнула висловити громадську думку.
"Важко уявити в центрі міста такий об'єкт, який дуже "не вписується" в архітектуру і не відповідає "рамкам" міста. Я мало вірю, що на петицію якимось чином відреагують, але це приверне увагу до проблеми", — зазначала Леся Салямон.
Петицію про перенесення вбиральні 2 червня розглянули в управлінні містобудування та архітектури. Заступник міського голови Рівного Микола Дядюсь пояснив, що туалет поки що переносити не планують.
"Все повинно бути збалансовано, як на мене, в наш час, в нашому місті. Коли буде розроблятися концепція центру міста — всі будуть долучені, всі будуть її бачити, будуть громадські обговорення, будуть містобудівні ради. Все зміниться і встановиться так, як найкраще буде для рівнян", — зауважив він.
Вирішили зобразити в центрі Рівного мурал загиблому воїну Тарасу Давидюку
7 липня Суспільне писало, що ідею створення муралу "Слід на стіні — слід в історії" для увічнення пам'яті громадського діяча, розвідника, пластуна Тараса Давидюка у центрі Рівного підтримав Українській культурний фонд. Ініціатором виступила громадська організація “Рівне — Такмед”.
"Для Рівного це новий проєкт. У нас буде мурал про захисника. Хоча вже 11 років іде війна і в багатьох містах України з'являються такі мурали, але в Рівному це вперше. Ми сподіваємося, що це буде хороший старт для того, щоб про захисників рівнян, які віддали найцінніше, своє життя, жителі та гості міста знали більше", — зазначила Суспільному керівниця проєкту Тетяна Воронцова.
30 вересня Суспільне повідомило, що металеве панно, яке упродовж 35 років висіло на стіні будинку, передали на зберігання в трест зеленого господарства. Як розповів Суспільному голова ОСББ Андрій Співак, воно мало ознаки руйнування, у поганому стані і сам фасад, на якому воно було розміщене, тож з ними у будь-якому разі потрібно було щось робити.
2 жовтня свою позицію з цього приводу Суспільному висловила графічна та діджитал дизайнерка, викладачка Українського католицького університету Олександра Корчевська-Цехош. Вона наголосила, що йдеться не про знецінення пам’яті про конкретного військового, а про професійність, якість та етичність рішень.
"Я не захищаю радянське. Я захищаю українське і професійне. Річ у тому, що мурал, який ми хочемо, я так розумію, зробити на заміну цьому панно, він менш професійний, ніж панно, яке висіло до того. Панно, яке там було, створив відомий український і світовий аквареліст Олександр Бобришев. Це приклад монументального мистецтва високої якості".
Рішення міської влади
Після обговорення питання посадовці вирішили створити спеціальну комісію, яка перевірятиме об’єкти монументального мистецтва у громаді та розробить положення щодо створення і розміщення муралів, присвячених загиблим воїнам.
Спроба намалювати мурал
7 листопада виконувач обов’язків міського голови Віктор Шакирзян у відеозверненні на своїй Facebook-сторінці повідомив, що попри встановлений мораторій, у ніч проти 7 листопада невідомі почали наносити малюнок на стіну.
"На жаль, сьогодні вночі, попри заборону, люди вирішили малювати мурал. Роботи не будуть продовжені, тому що дозволів не було і немає", — сказав він.
Опитування і рішення про конкурс
Зрештою у Рівному вирішили оголосити всеукраїнський конкурс на зображення ескізу полеглим Захисникам і Захисницям України в центрі Рівного. Таке рішення стало результатом публічного опитування жителів міста на офіційній сторінці міськради у Facebook.
Варіант зі вшануванням загиблих оборонців набрав найбільшу кількість голосів — 62%. Після оголошення результатів влада розпочала підготовку до проведення конкурсу.
"Почало працювати наше управління архітектури і також агенція розвитку над тим, що треба напрацювати техзавдання і оголосити всеукраїнський конкурс на зображення даного муралу", — розповів Віктор Шакирзян.
Голова ОСББ будинку на вулиці Соборній, 15 Андрій Співак на камеру коментувати Суспільному ситуацію відмовився, а телефоном повідомив, що будинок є приватною власністю, незалежно, де він розташований: в центрі, Тинному чи на Льонокомбінаті. Водночас начальник відділу правового забезпечення Рівнеради Олексій Капланов телефоном повідомив Суспільному, що без погодження з мешканцями будинку стінопис не малюватимуть.
А мурал загиблого воїна Тараса Давидюка зрештою створили на одній із набережних Києва. Роботу виконала команда художників під керівництвом кураторки Євгенії Фуллен.
"Попри всі труднощі, мама Тараса Давидюка захотіла все-таки реалізувати цей проєкт. Спочатку ми пропонували виконати роботу на благодійній основі з перенесенням на весну, коли буде тепло. Однак мама вирішила реалізувати мурал негайно на комерційній основі. Вона й оплатила наші послуги".
Вирішили не продовжувати оренду землі для підприємців на ринку Дикого
Частина підприємців, що працюють на ринку Дикого в Рівному, у серпні протестували проти робіт, які проводили біля їхніх торгових місць. Вони казали, що на цьому місці можуть облаштувати платну парковку, що заважатиме торгівлі. Підприємець Іван показав зрізаний асфальт на території ринку на вулиці Здолбунівській.
"Я не за це рік і дев’ять місяців в окопах просидів, щоб без попередження рили перед моїм місцем. Ми через ці окопи два тижні скакали, питаємо документи – кажуть, тут кабель на 10 тисяч вольтів. А коли тут було болото, влади не було, тепер стоянка потрібна? Ми не проти, але скажіть людям, що ви плануєте".
Підприємиця Ніна додала, що в разі облаштування паркомісць їй та іншим підприємцям ніде буде працювати:
"Під час війни таке робити — це рейдерське захоплення ринку. Як людям виживати, платити податки, утримувати сім’ї?".
Директорка ринку Олена Нездюр повідомила, що роботи розпочали без погодження з адміністрацією та підприємцями.
Директор міського департаменту інфраструктури Руслан Гудима пояснив, що роботи проводили через аварійний стан електрокабелю. Речниця Рівнеобленерго Алла Ліхачова підтвердила Суспільному цю інформацію.
Підпал та лисиця на ринку Дикого
Додамо, що на ринку Дикого у Рівному вночі 4 вересня сталася пожежа. Горіли контейнери на вулиці Здолбунівській. За інформацією інспекторки відділу комунікації поліції в області Катерини Пилипчук, встановили, що невідомі побили охоронця ринку, а потім облили легкозаймистою речовиною шини на даху одного з кіосків та підпалили їх.
Двох чоловіків, яких підозрюють у підпалі кіоску, судитимуть. За даними поліції, їхні дії спричинили збитки на майже пів мільйона гривень. Фігуранти їх відшкодували. Чоловікам загрожує від трьох до десяти років позбавлення волі.
Також 10 вересня Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при міській раді визнала частину міста неблагополучною зоною через сказ у лисиці. Йдеться про випадок, що стався на ринку Дикого. 5 вересня Суспільне повідомляло, що на лінію 103 надійшов виклик про те, що у Рівному потребує медичної допомоги 57-річна жінка. Вона розповіла, що викликала швидку, адже її вкусила лисиця.
Суспільне не може стверджувати, що ці події пов'язані з рішеннями стосовно землі на ринку. Вони відбулися у ті ж дні, коли стосовно неї приймалися рішення.
Пікет біля міськради
4 вересня до приміщення, де проходить сесія міської ради, підприємці з ринку Дикого зібралися прийшли із проханням продовжити оренду землі під стоянку і під'їзду до ринку Дикого на вулиці Здолбунівській.
"Це під'їзд до ринку, це різні речі, це не вулиця і ніхто вулицю не захоплював. Це має бути одне ціле — парковка і ринок Дикого. Поки він існує, парковка має належати ринку Дикого", — поділилась підприємниця Валентина.
Депутати Рівнеради не підтримали рішення про укладання з підприємцями нового договору оренди земельних ділянок. Виконувач обов'язків міського голови Рівного Віктор Шакирзян рішення депутатів пояснив так:
"Є позиція міської ради, і всіх депутатів, комісій так само, які були затверджені — зробити там просто вільний проїзд для всіх верств населення. Ринок Дикий, і самих підприємців ніхто чіпати не має, і не буде. Там мораторій, ніяких там платних парковок не буде".
Петиція стосовно ринку Дикого
Також 3 вересня опублікували петицію щодо перенесення ринку Дикого за межі міста Рівне, вона набрала понад 250 необхідних підписів. Її автор Леонтій Володимирець у тексті пояснив, що ринок, на його думку, створює "суттєві" проблеми для громади:
"Через постійне скупчення людей та транспорту у центрі міста виникають автомобільні затори, які ускладнюють рух та негативно впливають на екологію. Окрім того, ринок значно псує естетичний вигляд історичного центру міста", — зауважив він.
18 вересня Рівненська міська рада дала відповідь на петицію. У повідомленні зазначили, що питання потребує більше часу для проведення консультацій з бізнесом та громадськістю.
Вирішили обмежити ярмарок біля центрального ринку
Ця історія розпочалася ще у 2024 році. У Рівному підприємці, які мають торгові місця на вулицях Полуботка та Пересопницькій, в грудні організували на ринку мирний пікет. Це зробили для того, щоб чиновники скасували рішення щодо ліквідації продуктового ярмарку. Вони зазначили, що альтернативного місця для торгівлі їм не запропонували.
"Хай нам запропонують якийсь варіант. Нам ніякого не пропонують варіанту, а забратись звідси й залишитись просто без роботи, без достатку, як то кажуть. Бо ми з цього живемо. То ми проти, щоб нас звідси виселили, бо нас виселяють в нікуди", — зазначила підприємиця Наталія Грицай.
З ринку пікетувальники вирушили до будівлі міської ради.
"Хочемо звернутися до депутатів міської ради з проханням, з вимогою навіть. Щоб залишити цей ярмарок тут. Хочемо звернути увагу наших депутатів, нашої влади на те, що в державі йде війна. А без нас виносять рішення, в останні хвилини нас ставлять до відома", — пояснила підприємиця Зоя Деркач.
Зрештою Рівненський міськвиконком у січні 2025-го своїм рішенням визначив частину вулиці Гетьмана Полуботка в Рівному пішохідною зоною. Вона матиме такий статус на термін в сім років. Про це стало відомо із запису засідання Рівненського міськвиконкому. Проєкт планують втілити за схожим проєктом, як у випадку вулиці Базарної, додав Віктор Шакирзян.
А от решту вулиці Полуботка та Пересопницьку вирішили зробити проїжджими. Територію ярмарку, який там діяв — зменшити. Для торговців городиною та квітами почали облаштовувати нові місця на інших частинах вулиць. Про це 18 березня на засіданні міськвиконкому повідомив заступник міського голови Рівного Артем Ганущак.
Продавчиня Зоя Деркач, з якою ми спілкувалися у грудні, поділилась, що про зміни міська влада попередила їх заздалегідь та почала облаштовувати нові торгові місця на частині вулиці, яка залишиться пішохідною.
"Особисто я буду мати місце біля підземного переходу. Немає ні позитивного рішення, ні негативного рішення. Тому що не у всіх однакова думка. Одна людина задоволена — та, що отримала місце, а друга — частково задоволена, бо біля ринку їй щось там знайшли", — розповіла жінка.
Також заступник директора центрального ринку Анатолій Маєвський на засіданні міськвиконкому поінформував, що з підприємців, які здійснюватимуть торгівлю на другому поверсі критого ринку — не братимуть орендної плати.
Після відкриття вулиць Полуботка і Пересопницької для руху транспорту там вирішили залишити від 42 до 48 торгових місць для продавців городини та квітів. Про це в етері програми “Тема тижня” розповів виконувач обов’язків міського голови Рівного Віктор Шакирзян.
Пріоритет під час розподілу торгових площ між підприємцями передбачили надавати жителям Рівненської громади та членам родин українських військовослужбовців, а усім іншим — визначити місця в межах ринку.
"Для нас дуже важливо підтримати сім’ї і родини загиблих. І сім’ї тих, хто сьогодні захищає нашу державу. Тому ми надаємо їм перевагу. Ми чітко розуміємо, кому ми маємо завдячувати. І друга причина — те, що стосується жителів нашого міста. Тобто, ми першочергово віддаємо ці місця своїм жителям", — сказав в етері Суспільного в.о. міського голови Рівного Віктор Шакирзян.
Зрештою вулиці Полуботка і Пересопницьку у центрі Рівного відкрили для руху транспорту. Так, як це раніше зробили на сусідній вулиці Шевченка. Поряд із підземним переходом там теж працює ярмарок, де для підприємців у 2024 році облаштували 42 торгових місця.
Вирішили, що Корецький Свято-Троїцький монастир на Рівненщині має зв’язок з РПЦ
Ознаки афілійованості Корецького Свято-Троїцького жіночого ставропігійного монастиря Московського патріархату на Рівненщині з Російською православною церквою виявила Державна служба України з етнополітики та свободи совісті. Зв'язок з РПЦ, яка заборонена в Україні, встановили за результатами дослідження, яке тривало з липня по жовтень.
Про це 24 жовтня повідомили на сайті Державної служби з етнополітики.
"На підставі отриманих висновків ДЕСС наказала вжити заходів щодо припинення діяльності Корецького монастиря, керівний центр якого знаходиться на території держави-агресора, та який належить до забороненої Законом РПЦ", – зазначили в дописі Державної служби з етнополітики.
Майно монастиря
У листі з підписом заступника голови Рівненської ОВА Ігоря Павленка у відповіді на запит Суспільного зазначили, що релігійна організація Корецький Свято-Троїцький жіночий ставропігійний монастир зареєстрована як юридична особа від 23 грудня 2003 року.
Він користується земельною ділянкою площею 4, 2445 га, яка перебуває у власності Корецької міської територіальної громади. Також у користуванні релігійної організації перебуває п’ять культових споруд, що входять до комплексу Троїцького монастиря XVI-XIX ст., зокрема:
- Тепла церква Йоана Предтечі;
- Головний корпус келії;
- Свято-Троїцька церква;
- Дзвіниця Келії №2.
26 березня 2024 року уряд вніс комплекс монастиря до державного реєстру нерухомих пам’яток України, об'єктів культурної спадщини національного значення. Однак балансоутримувач вказаних споруд не визначений.
Позиція релігієзнавиці
Завідувачка відділу філософії та історії релігії Інституту філософії імені Г. С. Сковороди Національної академії наук України Людмила Филипович у коментарі Суспільному зазначила, що факти належності монастиря до РПЦ відомі понад 30 років та підтверджені й іншими, окрім аналізу ДЕСС, дослідженнями:
“Це ж не перше дослідження, що підтверджує ось цю афілійованість з російською церквою. Тому тут по суті новини немає. Інше питання, що з цим робити. Бо просто закрити монастир, найймовірніше, не вийде”.
Як на це відреагували в монастирі
Журналісти намагалися зв'язатися із представниками монастиря, аби дізнатись яким чином установа продовжуватиме функціонувати після висновку ДЕСС. Однак номери телефонів, які зазначені у відкритих джерелах, зокрема на ресурсі YouControl — не дійсні. Кореспонденти Суспільного прийшли до монастиря перед початком вечірнього богослужіння. Спілкуватися на камеру монахині відмовились. З їхніх слів, настоятелька хворіє, тому побачитись з нею — неможливо.
Парафіянка, яка не назвала свого імені, розповіла кореспондентам про те, як ставиться до зв'язку монастиря з РПЦ:
"Те, що він підпорядкований Росії, то ми нічого не можемо зробити".
На питання кореспондентки Суспільного, чи не насторожує її це, оскільки триває російсько-українська війна, жінка відповіла:
"Ні. А як говорять депутати всі російською? І нічого. Ми що, тут щось крадемо чи вони щось роблять? Монашки тут, як настала війна — то всім допомагали: і солдатам, і переселенцям, всім і всяким. Тому тут немає чого обурюватися. Те, що там деякі написи російською мовою — так вийшло: це не ми винні і не вони винні, а це святиня".
Що можуть зробити далі
Також Суспільне поспілкувалися з народними депутатами України, аби дізнатися механізм можливих подальших дій з боку держави.
"ДЕСС пише припис, триває 30 днів і за ці 30 днів релігійна організація може розірвати цей зв'язок. Якщо вони цього не роблять, то ДЕСС подає на них до суду", — розповів голова підкомітету з питань культурної політики комітету Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микола Княжицький.
Інший народний депутат, голова Комітету Верховної ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв зазначив, що саме суд приймає рішення про припинення діяльності такої організації:
"Якщо це майно комунальне, державне, якщо ми беремо ці всі історичні монастирі, собори, храми, то це все державне майно повертається у державну власність — і далі вже держава вирішує, що вона буде з цим робити".
Вирішили, що в Дубні не танцюватимуть і не влаштовуватимуть гуляння
Гучні гуляння заборонили у закладах громадського харчування у місті Дубно, що на Рівненщині. Таке рішення в лютому прийняв виконком міської ради.
Після того, як на початку лютого в соцмережах оприлюднили відео з дискотекою в одному з дубенських ресторанів, міська влада вирішила заборонити розважальні заходи, зокрема танці, співи, дискотеки на час дії воєнного стану.
"Це не лише в цій установі, але й в інших. Це відбувається там, де стоять портрети героїв, де ми проводжаємо наших героїв. Частиною населення сприйнялося це рішення, частиною — не сприйнялося", — прокоментував міський голова Дубна Василь Антонюк.
Як на реагували в закладах
Директор закладу, де відбулася дискотека, від коментарів на камеру відмовився. В телефонній розмові розповів, що рішення виконкому щодо заборони розважальних заходів будуть виконувати. Більшість керівників та адміністраторів закладів міста, з якими ми спілкувалися, теж підтримали рішення.
Адміністраторка місцевого кафе Наталія розповіла, що гості їхнього закладу з розумінням ставляться до відсутності гучних веселощів:
"Це наша принципова позиція з перших днів війни, що у нашому закладі лише легенько грає музика на фоні, а гучних гулянок у нас немає. Хоч і хрестини роблять, і дні народження, але музика завжди тихенько".
Оцінка рішення від юриста
Адвокат Анатолій Мацей каже, згідно з Законом України "Про правовий режим воєнного стану", рішення щодо обмежень прав та свобод людини має приймати військове командування з військовими адміністраціями. Адвокат зауважив, що у законодавстві відсутні норми, які б встановлювали відповідальність за невиконання такого рішення виконкому:
"У даному випадку виконком діяв одноосібно без погодження та залучення районної чи обласної військової адміністрації, тому це ставить під сумнів його легітимність. В осіб, яких це рішення стосується, залишається оскаржувати його у суді та отримувати рішення суду про визнання рішення нечинним та скасування".
