Анастасія Коваленко зі Здолбунова, що на Рівненщині, понад 15 років працює з керамікою. У майстерні "Чебрець" створює посуд із глини, яку привозять зі Слов’янська, що на Донбасі. Майстриня декорує вироби травами й рослинами, зібраними власноруч. Кожен виріб проходить випал при високій температурі, що робить його міцним і довговічним. Процес поєднує ремесло та творчість, а готові вироби можуть зберігатися десятиліттями.
Гончарка Анастасія Коваленко працює у керамічній майстерні "Чебрець". Для виготовлення керамічних виробів вона використовує готову глину, яку привозять зі Слов'янська.
"Взагалі гончарство — це доволі складна техніка. Вона потребує багато вмінь та знань, потрібно пройти сотні робочих годин, щоб навчитися гарно гончарити і виводити рівні стінки".
Анастасія Коваленко відвідувала художню студію, в якій вчилася малювати. З глиною познайомилась в інституті. Роками ліпила вручну без гончарного кола.
"Керамічною справою я займаюся понад 15 років. З самого початку для мене це було і роботою, і хобі. Як кажуть: «Йти на роботу, як на свято» — у мене зараз саме така робота".
Декорування
Після формування глиняний виріб починають декорувати. Для цього майстриня використовує квіти та трави. Саме через любов до рослин вона назвала свою майстерню "Чебрець".
"Відкрити керамічну майстерню доволі недешево, адже ліпити з глини — це одне, а випалювати її — зовсім інше. Це складний технологічний процес, для якого потрібна піч. Траплялися випадки, коли навіть у мене, попри досвід, у печі щось вибухало. Коли в печі вибухає така чашка, вона може пошкодити вироби, які стоять поруч. Бувало, я відкривала піч і бачила тріснуту чашку, а навколо — пошкоджені інші. Це доволі прикрий момент, адже на все йде багато часу — іноді тижні. Такі прикрі випадки трапляються в кераміці, і брак — це невід’ємна частина процесу".
Випалювання у печі
Потім глиняний виріб випалюють у печі. Перший випал називається "первинний" або "бісквітний", який відбувається при температурі 980 градусів. Виріб ставлять до печі на добу.
"Глина коли не випалена, коли вона у сирому вигляді — це звичайний крихкий матеріал, який може розмокнути або зламатися у руках. Коли ми глину запікаємо — це стає керамікою. Це міцний керамічний черепок, він запікається і стає своєрідним каменем. Перетворення глини на керамічний черепок це своєрідна магія, яка відбувається у печі".
Потім виріб покривають керамічною глазур'ю.
"Це своєрідне подріблене скло, до якого додаються різні пігменти та хімічні складники. Глазурується кераміка для того, щоб вона не пропускала вологу і набула кольору".
Майстриня зазначила, що через особливість глини та глазурі, виріб може не зовсім вдатися або вийти не схожим на той, що замовляє людина:
"Часто буває так, що я пишу потім людям: «Вибачте, ваше замовлення в мене трішки не вдалося», або вийшло зовсім інше. І сильно я вдячна тим замовникам, які розуміють цю схильність кераміки, що на ескізі могло бути одне, а в результаті вийшло інше. Також бувають різні цікаві замовлення з нетиповою тематикою. Якось було одне цікаве замовлення: медики захотіли, щоб я зробила для їхніх працівників чашки інтимного характеру. Було доволі цікаво виконувати це завдання, тому що знову ж таки я не знала, яким воно вдасться і як його втілити, щоб це було мистецьким".
Після глазурування відбувається другий випал при температурі 1050 градусів.
"У майстерні кераміку ми випалюємо і за вищою температурою, тому що деяка глина потребує більшої температури. Чашка вже охолола після випалу і ми можемо дістати готовий керамічний виріб. Серії, які створювалися не один день, не тиждень і не місяць".
Що виготовляє майстриня
У майстерні виготовляють чашки, тарілки та інтер'єрні декорації у формі гарбузів.
"Зараз, поки осінь, у нас у майстерні — сезон "гарбузиків". Вони стали дуже популярні кілька років тому. Також стали популярними "гарбузики" у тематиці Гелловіну. Це свято останнім часом почало набирати популярності в Україні".
Також в асортименті майстрині з'явилися чайники для заварювання чаю.
"Попри всі виклики хочеться далі продовжувати працювати, творити у цій справі, ще більше масштабувати майстерню. На майбутнє хочеться, щоб кераміка більше роз'їжджалася світом, щоб більше людей в інших країнах дізналися, що в нас, в Україні є люди, які виготовляють кераміку ручної роботи".
Більше про виготовлення керамічних виробів — дивіться у четвертому випуску проєкту "Власноруч".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok
