Перейти до основного змісту
"Це був духовний щит над селом": в музей на Рівненщині передали надбанний хрест храму ХІХ століття

"Це був духовний щит над селом": в музей на Рівненщині передали надбанний хрест храму ХІХ століття

Ексклюзивно
В музей у Сарнах на Рівненщині передали надбанний хрест зі зруйнованої церкви ХІХ століття
Хрест з церкви ХІХ ст. і відомості про храм і парафію. Колаж: Суспільне Рівне \ Фото: Facebook Сарненський історико-етнографічний музей

Надбанний хрест з церкви ХІХ століття поповнив колекцію Сарненського історико-етнографічного музею на Рівненщині. Це реліквія Свято-Михайлівського храму з села Люхча Сарненської громади, який розібрали в 1963 році. Хрест зберіг настоятель нинішньої однойменної церкви в селі, а нині – передав до музею.

Про це 25 червня розповіла директорка Сарненського історико-етнографічного музею Вікторія Дашко.

З її слів, хрест, який поповнив їхню колекцію, походить із села Люхча. Він з церкви ХІХ століття, яку розібрали в 1963 році, а з дощок збудували місцеву школу. Через 62 роки хрест зі знищеного храму поповнив музейну збірку:

"Це вже другий надбанний хрест у наших фондах. Перший — зі старої Свято-Троїцької церкви 1725 року з села Доротичі. А цей нам передав отець Леонід Лазарчук, настоятель храму з Люхчі. Зараз ми шукаємо матеріали і по тій зруйнованій церкві, і по хрест, який нам передали. Він типовий для Полісся, кував місцевий майстер", — розповіла Вікторія Дашко.

"Це був духовний щит над селом": в музей на Рівненщині передали надбанний хрест храму ХІХ століття
Відомості про церкву ХІХ ст. в селі Люхча. Фото: Facebook Сарненський історико-етнографічний музей

"Це був духовний щит над селом": в музей на Рівненщині передали надбанний хрест храму ХІХ століття
Хрест зі зруйнованого храму в селі Люхча. Фото: Facebook Сарненський історико-етнографічний музей

"Це був духовний щит над селом": в музей на Рівненщині передали надбанний хрест храму ХІХ століття
Відомості про парафію. Фото: Facebook Сарненський історико-етнографічний музей

Вона пояснила символіку хрестів, які встановлювали на верхівках поліських храмів, їх ще називали "вінець церкви":

"Вони завершували архітектурний образ святині й, у першу чергу, мали сакральну роль. Вважали, що поки стоїть хрест — громада під Божою опікою. Це був духовний щит над селом. Хрест символізував перемогу Христа над смертю, був знаком Божої присутності, а також провідником між небом і землею. Він закріплював духовну вертикаль, яка поєднувала громаду з вищими силами".

Вікторія Дашко також зауважила, що надбанні хрести на Поліссі були кількох типів:

"Серед найпоширеніших – чотирикінцеві грецькі хрести, як символ Всесвіту. Восьмикінцеві хрести з косими поперечками – характерні для православної традиції. Хрести з розширеними кінцями, що нагадують квітку чи полум'я – символ Святого Духа. Так звані деревця – хрести, що виростуть з великою кількістю декоративних гілочок променів. Також поліські хрести часто мали непропорційні верхні частини, витягнуті вгору – символ прагнення до Бога. Окремі хрести завершувались кованими пташками, як знак Святого Духа. На багатьох хрестах збереглися ініціали або повні імена майстрів, які їх кували".

"Це був духовний щит над селом": в музей на Рівненщині передали надбанний хрест храму ХІХ століття
Каплиця середини XVIII століття у Сарненському історико-етнографічному музеї, червень 2023 року. Суспільне Рівне

Обидва надбанні хрести — з Люхчі та Доротич — планують розмістити в експозиції просто неба на території музею, біля дерев’яної каплиці середини XVIII століття.

Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | WhatsApp | YouTube | Facebook | TikTok

Топ дня
Вибір редакції
На початок