Науковиця Рівненського обласного архіву знайшла документ про перепоховання у 1961-му році решток князів Любомирських. Їхній рід був власниками Рівного упродовж 200 років. Із нинішнього органного залу їх перенесли на Дубенське кладовище. За словами Людмили Леонової, раніше про такий факт було відомо лише зі спогадів старожилів і цю знахідку вона назвала сенсаційною.
Водночас дослідниця роду Любомирських вважає, що знахідка документів про перепоховання – неоднозначна і її треба довивчити. Мер із нею солідарний: перш ніж рухати це питання далі – треба впевнитись у достовірності цієї версії.
Історія знахідки
Науковиця обласного держархіву Людмила Леонова показує свою знахідку, яку вважає сенсацією.

Жінка знайшла рішення виконкому міськради за 9 червня 1961 року про перепоховання решток тіл із підземелля костелу Святого Антонія, а нині органного залу, на Дубенське кладовище.
8 із 11 осіб, які вказані у документах, належать до роду князів Любомирських.

"Фредерік Любомирський, він був фундатором першого нашого середнього навчального закладу-гімназії, приміщення якого збереглося. Або Станіслав Любомирський, який провів до Рівного електричне освітлення, хотів запустити трамвай. Кожна особистість щось зробила для нашого міста", – розповідає науковиця.
Звідки забрали рештки
Поховання князів Любомирських, ймовірно, було у підземельному приміщенні Залу камерної і органної музики, що нині слугує для репетицій артистів обласної філармонії.

На нього Суспільному вказали працівники, втім, без керівника поділитися легендами та розповідями старожилів про це місце не забажали.
Думка дослідниці роду
Рід Любомирських упродовж останніх трьох років досліджує Світлана Калько.

Вона вважає, що знахідка документів про перепоховання – неоднозначна і її треба довивчити.

"Є різні версії щодо того, чи вони там поховані. Є різні версії щодо того, в якому місці Дубенського кладовища вони поховані", – розповідає дослідниця історії Рівного Світлана Калько.

"Був офіційно розроблений документ, але разом з тим самі поховання були зібрані в щось, в якусь ємність, і були вивезені на сміттєзвалище. Така версія теж є. Вона заслуговує, принаймні, на увагу, тому що прецеденти подібні у нас в області були", – додає дослідниця.

Точних координат, де перепоховали рештки на Дубенському кладовищі, у документах міськвиконкому за 1961 рік немає. Там лише вказано, що це була католицька ділянка.
Позиція влади
Суспільне звернулось до керівника комунального підприємства Спецкомбінат, що опікується кладовищами. Його керівник Микола Володько коментувати історію відмовився, лише повідомив, що у книзі реєстрації поховань є відповідний запис про перепоховання Любомирських, втім, інвентаризацію кладовища не проводили, тож наразі знайти це місце неможливо.

"Ми маємо обумовити цей аспект з істориками на предмет достовірності всієї інформації, яку ми отримали. І будемо вирішувати що робити, адже це наша спадщина", – коментує міський голова Рівного Олександр Третяк.

Післяслово
Упродовж 200 років у Рівного було сім власників з цієї династії.

Місця поховання першого з роду – Юрія-Олександра Любомирського та останнього – Адама Любомирського – невідомі.

Станіслав Любомирський та Казимир Любомирський – поховані у Варшаві та Львові відповідно.


Решта разом з дружинами – у Рівному, що й підтверджує документ з архіву.