Як виживають аграрії на Полтавщині в умовах війни: інтерв’ю із фермером Василем Бурлакою

Як виживають аграрії на Полтавщині в умовах війни: інтерв’ю із фермером Василем Бурлакою

Ексклюзивно
Як виживають аграрії на Полтавщині в умовах війни: інтерв’ю із фермером Василем Бурлакою
. Суспільне Полтава

Цей рік для аграріїв Полтавщини особливо тяжкий: ціни на зерно невисокі, а погодні умови не дуже сприяють жнивам. Про це в інтерв’ю Суспільному розповів фермер, голова полтавської обласної «Асоціації фермерів та приватних землевласників» Василь Бурлака.

500 гектарів землі обслуговує родинний бізнес фермера з Полтавщини Василя Бурлаки. Цього року посіяли і висадили на полях пшеницю, просо, кукурудзу, гречку і збільшили кількість висаджених овочів. Говорить, що окрім війни, для аграріїв виявилася складною цього року ще й погода.

Ви бачите яка зараз погода в нас на Полтавщині? Нас заливає. У нас на сьогоднішній день дуже багато, як то кажуть, в області до уборки зернових ранніх. Уже, звісно, якість пшениці (погана – ред.), заростає бур’янами. Дуже складно убирати, це додаткові затрати. Не вистачає комбайнів, особливо у дрібних фермерів, в яких зовсім їх немає. Тому цей рік дуже-дуже важкий. Я його не пам’ятаю за свої 64 роки таких погодних умов.
Як виживають аграрії на Полтавщині в умовах війни: інтерв’ю із фермером Василем Бурлакою
Поля засіяні кукурудзою. Суспільне Полтава

Фермерам складно і фінансово в умовах повномасштабної війни: багато лишилось минулорічного зерна – кукурудзи, соняшника, пшениці, ячменю та інших культур, які не змогли реалізувати і через початок широкомасштабного вторгнення. В елеваторах зберігається минулорічне зерно, а новий урожай зберігати немає де.

Збереження за одну тонну на місяць – 150 гривень, за завантаження – 150 гривень. Пів року позберігають. Ціна ячменю 2300, зараз трішки піднімається ціна, бо долар росте (зараз чомусь прив’язують до долара) ціна на пшеницю трішки збільшується. Але ж збереження все фінансово забере ті прибутки, які мали отримати мізер. А тому ситуація дуже не проста.

Проблеми, за словами Василя Бурлаки, є у розрахунках за паї, тобто за орендовану у людей землю. Оскільки, грошей у фермерів немає, а оплату товаром ніхто не бере.

Як розраховуватись за паї з людьми? Грошей немає. Натуроплата людям не потрібна. Люди вже менше тримають птиці і всі інше. Їм навіть в селі зерно не потрібно. А багато пайовиків уже (батьки повмирали, залишились діт), які живуть у місті, а може вже зараз і повиїжджали закордон, бо така ситуація. Тому потрібні кожному гроші. А грошей, як бачите, нема. У мене в самого в ангарі забито минулорічним зерном. І я не знаю, що і як далі, вирішувати ці питання. І це так у кожного.
Як виживають аграрії на Полтавщині в умовах війни: інтерв’ю із фермером Василем Бурлакою
Сільскогосподарська техніка. Суспільне Полтава

За словами Василя Бурлаки, потрібно налагодити ринок збуту аграрної продукції на державному рівні, на рівні громади, аби не було продовольчої кризи.

Нехай в державний резерв закуплять пшеницю на крупи, пшоно, гречку у якого є, у кого є кукурудза. Хай закуплять і дадуть можливість фінансову обсіятися, звільнитися від цих усіх фінансових проблем. Це один крок. Інший – потрібно дійсно налагоджувати цей ринок збуту, економіка. І завтра треба їсти і післязавтра, це державний має бути підхід. Це ж продовольча безпека – це ще гірше, ніж війна. Бо їсти хоче кожен. Буде і в погребі голодний, і буде голодний в окопі. І де застане голод, там людина неспроможна буде прожити. Воювати, щоб це потрібні, щоб були сили.

Між керівництвом Полтавського району, Полтавської громади і фермерами хочуть заключити меморандум про співпрацю. Хоча до жодних зобов’язань це не спонукатиме.

Юридично там немає нічого, ніяких зобов’язань і все. Це є як намір про співпрацю. Тобто ми обговорили оці пріоритетні питання, ми знаємо скільки, чого, кому треба, ми знаємо за якою ціною, ми знаємо, у кого що є. Оце в такому плані хочемо допомогти один одному.

Більше дивіться в інтерв’ю Суспільному.

Читайте також:

На початок