Капустянку вважають одним із найнебезпечніших ґрунтових шкідників для городніх і фермерських культур. На Полтавщині її поява залежить від вологості ґрунтів, використання органічних добрив та умов вирощування, а боротьба з нею потребує комплексного підходу.
Про це Суспільному розповів завідувач кафедри захисту рослин Полтавського державного аграрного університету Віктор Писаренко.
Чи стало капустянки більше на Полтавщині
Капустянка поширена на всій території України. Вона пошкоджує багато овочевих культур — картоплю, капусту, перець, помідори, огірки, цибулю, часник, баклажани та салат. Її наукова назва — вовчок звичайний. У народі шкідника називають капустянкою або медведкою через масивне коричневе тіло та незграбні рухи, схожі на ведмежі.
За словами науковця, на Полтавщині не можна стверджувати, що чисельність цього шкідника загалом зросла.
"Я не скажу, що її стало більше взагалі, тому що капустянка любить вологу. А в нас із вологою не завжди порядок. Тому її може бути більше тільки на поливних землях, там де вносять гній", — пояснив Віктор Писаренко.
Як розпізнати шкідника і яку шкоду він завдає
Капустянка пошкоджує кореневу систему рослин, особливо небезпечна на етапі сходів, коли молоді культури ще слабкі.
"Капустянка їсть усе, полюбляє овочеві культури. Найбільше активна на сходах рослин. Маленька рослина — і вона її пошкоджує. Потім уже, коли коріння більше, вона не може повністю знищити рослину", — пояснив науковець.
За його словами, шкідника іноді плутають із дротяником, адже обидва їдять коріння, однак характер пошкоджень різний.
"І капустянка, і дротяник під’їдають кореневу систему. Але капустянка їсть більше, і рослина гине швидше".
Народні методи боротьби
Окрему групу становлять народні способи, які активно використовують городники. За словами фахівця, їхня ефективність може бути різною, але вони часто застосовуються як допоміжні.
Серед них:
- Курячий послід — вважають, що ділянки, де його вносять, менш привабливі для шкідника.
- Коров’ячий (свіжий) гній у купах і буртахБурти — це спеціально обладнані земляні насипи або неглибокі траншеї для зберігання овочів (картоплі, буряків, моркви) у відкритому ґрунті, а також великі купи сипучих матеріалів (зерна, гною). — може використовуватися як пастка, оскільки капустянка охоче скупчується в теплих органічних масах для зимівлі та розмноження.
- Яєчна шкаралупа — подрібнюють, змочують олією і додають у ґрунт як "відлякувальний" компонент або в складі приманок.
- Чорнобривці — рослина, запах якої, за спостереженнями городників, може зменшувати активність шкідника.
- Вільхові гілки — розкладають на ділянках як додатковий засіб відлякування.
Окремо фахівець звертає увагу на органічні добрива.
"Головний захід боротьби — якщо ви внесли курячий послід, взагалі не буде капустянки там. Вони бояться курей і відчувають їхній запах", — зазначає Писаренко.
Агротехнічні методи боротьби зі шкідником
Серед ефективних способів боротьби фахівець називає механічні та агротехнічні методи. Городники використовують різні розчини для заливання нір і пастки.
"Півлітрові банки закопують у ґрунт на рівні поверхні, у місцях масового скупчення шкідника. Вона туди потрапляє і гине".
Також використовують приманки з обробленими зерновими культурами.
"Беруть, наприклад, кукурудзу, проварюють, обробляють хімічним препаратом і закопують між рядками ділянки".
Експерт наголошує, що найефективніші заходи — осінні, коли можна працювати з ґрунтом і використовувати пастки. Зокрема, рекомендується робити глибокі ями, які заповнюють гноєм.
"Копають ями глибиною 60–80 сантиметрів і заповнюють їх гноєм, бажано кінським або коров’ячим. Коли приходять морози, капустянка збирається в цих теплих місцях. Серед літа вона під землею, і там її важко дістати. Найкраще працювати восени", — розповів Віктор Писаренко.
Життєвий цикл і активність
Попри підземний спосіб життя, дорослі особини капустянки здатні літати й активно розселяються навесні та влітку.
"Капустянка вміє літати. У травні вона активно літає, розмножується і переселяється", — зазначив науковець.
Життєвий цикл триває близько двох років, після чого дорослі особини відмирають, а нове покоління продовжує розвиток у ґрунті.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | Тік Ток | Threads | Whatsapp

