Обвинувачені та їхні захисники у справі про авіакатастрофу з курсантами біля Чугуєва 2020-го подавали до суду кілька клопотань про зупинку кримінального провадження. Розгляд триває у Київському районному суді міста Полтава.
Про це Суспільному стало відомо з ухвал, опублікованих у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Згідно з оприлюдненими документами, за останні два роки у справі не допитали жодного свідка. Більшість ухвал — про призначення засідань у режимі відеоконференції.
Що розповіли потерпілі — батьки загиблих курсантів
Тато загиблого курсанта Володимира Вадим Олабін приїздить на судові засідання у Полтаву із Миколаєва. За його словами, за майже шість років після авіакатастрофи судового розгляду справи по суті не почали.
"Підготовчі засідання мають закінчитися зачитуванням прокурором обвинувального акту обвинуваченим. Ось, фактично, ми дійшли до цієї стадії. Далі, за великим рахунком, справу не розглядають", — сказав Суспільному Вадим Олабін.
Мама загиблого курсанта із Полтавщини Андрія Роспотнюка Ольга Панасенко повідомила Суспільному, що найчастіше засідання, які призначають у справі, не відбуваються через неявку обвинувачених чи їхніх захисників. Серед причин, зокрема, їхнє перебування на лікарняних або відсутність зв’язку.
Про постійні перенесення засідань Суспільному розповів і Вадим Олабін:
"Постійні знущання над рідними загиблих хлопців. Складно психологічно. Матері убиті горем, мені здається, що багато вже опустили руки. Спочатку на судових засіданнях було більше народу (родичів полеглих, — ред.). Словом, у мене дуже багато питань і багато емоцій. Я не збираюся опускати руки і буду боротися до останнього засідання, до законного вироку".
Розгляд справи про авіакатастрофу з курсантами до середини 2024-го
Авіакатастрофа сталася 25 вересня 2020 року біля міста Чугуїв Харківської області. На борту військового літака були курсанти та члени екіпажу, загинуло 26 людей. Обвинувачені у справі — колишні керівники Повітряних сил, Харківського університету Повітряних сил та командування військової частини.
Справу про падіння літака Ан-26 біля Чугуєва спочатку мали розглядати на Харківщині, але через повномасштабну війну передали у Полтаву. У Київському райсуді її розглядала колегія суддів, головуючою суддею була Ольга Логвінова.
Справу не почали розглядати по суті, зокрема тому, що засідання відкладали і переносили з різних причин. Потерпілі називали це затягуванням справи.
Засідання, яке було заплановане на 28 лютого 2024 року, не відбулося тому, що головуючу суддю Ольгу Логвінову звільнили з посади, вона подала заяву про відставку.
Після цього справу повинні розглядати заново. За автоматичним розподілом її передали Олександру Калькові, який був у попередній колегії суддів.
15 травня 2024-го в суді ухвалили рішення, що розгляд і надалі має продовжити колегія суддів. Обвинувачені мають право на колегіальний розгляд справи. Це тому, що покарання за статтею, за якою їх обвинувачують, більше за 10 років.
Розгляд справи про авіакатастрофу з курсантами після середини 2024-го
Ухвали щодо проведення відеоконференції
Від 15 травня до середини вересня 2024-го, коли зібралася нова колегія, є дві опублікованих ухвали. У них йдеться про дозвіл на проведення засідань у режимі відеоконференції. Її мали налаштувати із суду в Івано-Франківській області через те, що частина обвинувачених перебувають на військовій службі й не можуть з’явитися у Полтаву.
Після цього аж до березня 2026-го подібних ухвал у справі було ще до двох десятків. Водночас документів про фактичне проведення більшості з цих засідань немає.
Ухвали щодо відводу прокурора
17 вересня 2024-го захисник одного з обвинувачених клопотав про відвід прокурора Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону. Про причину в ухвалі вказано так:
"Останній не є неупередженим при розгляді справи, зокрема, для формування власної позиції по справі під час вирішення заявленого захисником клопотання 20.02.2024, прокурор попросив відкласти судове засідання для обговорення ситуації з потерпілими та формування подальшої правової позиції, що ставить під сумніви його неупередженість та процесуальну самостійність у прийнятті рішень під час розгляду справи".
Прокурор та інші учасники розгляду заяву про відвід не підтримали. Судді вирішили, що "обставини, які б викликали обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора, не наведено" і не задовольнили відвід.
Ухвали щодо повернення обвинувального акта
14 листопада 2024-го під час підготовчого засідання захисник одного з обвинувачених клопотав про те, щоб повернути обвинувальний акт прокурору. На його думку, "в матеріалах кримінального провадження відсутні прямі, достатні та належні докази, які б окремо або у своїй сукупності підтверджували факт скоєння злочинів" його підзахисним.
Адвокат іншого обвинуваченого також просив повернути обвинувальний акт, бо, на його думку, документ "не містить відомостей про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, обвинувачення не містить чітку та зрозумілу суть".
Колегія суддів вирішила, що обвинувальний акт відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу, тому клопотання про його повернення відхилили через брак підстав. Також на засіданні задовольнили клопотання про виклик свідків, однак ухвал із засідань, на які вони мали би прийти, у реєстрі немає.
Ухвали щодо зупинення провадження
Іще дві ухвали, опубліковані у Єдиному державному реєстрі судових рішень, стосуються розгляду в Київському райсуді клопотання адвокатів про зупинення провадження через службу обвинувачених. Це питання розглядали 18 вересня 2024-го та 10 грудня 2025-го.
При цьому деякі захисники та обвинувачені були проти зупинення провадження щодо одного з підсудних, бо він "є одним з головних фігурантів справи і без розгляду матеріалів, які стосуються кожного обвинуваченого, неможливо буде встановити міру вини та її існування в цілому щодо конкретно визначеного обвинуваченого".
Іще один підсудний із адвокатом просили зупинити провадження щодо всіх обвинувачених, бо вони всі перебувають на військовій службі.
18 вересня 2024-го суд задовольнив таке клопотання щодо одного з підсудних. Це тому, що він перебував у закордонному відрядженні й мав обмежене користування засобами зв’язку.
"Розгляд справи неможливо буде розпочати в строк до 12 місяців, оскільки розгляд справи неможливий за відсутності обвинуваченого, а тому для забезпечення оперативності судового розгляду кримінальне провадження відносно ОСОБА_27 необхідно зупинити на час його перебування у відрядженні", — йдеться в ухвалі від 18 вересня 2024-го.
Матеріали щодо цього підсудного виділили в окреме кримінальне провадження. Тож мали вести два паралельних розгляди: з одним обвинуваченим та з рештою п’ятьма.
При цьому захисник іншого обвинуваченого намагався це оскаржити в апеляційному суді. В документі від 9 жовтня 2024-го йдеться, що ця ухвала "не належить до ухвал, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку". Таке саме рішення і касаційного суду від 11 листопада 2024-го.
Згодом у суді з’ясували, що цей обвинувачений повернувся із закордонного відрядження, тому провадження поновили та знову об’єднали в єдине. Про це Суспільному повідомив потерпілий у справі — батько одного із загиблих курсантів Вадим Олабін.
Інше клопотання про зупинку провадження розглядали у грудні 2025-го. Захисник просив зробити це через те, що його підзахисний "знаходиться на виконанні спеціальних бойових завдань, місце його перебування є інформацією з обмеженим доступом, військова частина не може забезпечити участь ОСОБА_22 у судових засіданням, а тому він не зможе з`являтися у судові зсідання з поважних причин".
На засіданні 10 грудня з’ясували, що підсудний за місяць до цього завершив бойові завдання і перебував на лікуванні у медзакладі Харкова.
"Підстави для зупинення провадження на даний час з причини виконання останнім спеціальних бойових завдань відсутні", — йдеться в ухвалі колегії суддів.
Згідно з розкладом засідань, опублікованим на сайті Київського районного суду Полтави, справу про аваікатастрофу мають продовжити розглядати 26 березня 2026 року.
Катастрофа АН-26 на Харківщині. Що сталося
Що відомо про авіакатастрофу на Харківщині, у якій загинули курсанти та офіцери
Авіакатастрофа сталася 25 вересня 2020 року біля міста Чугуїв Харківської області. Під час падіння військового літака Ан-26 загинули 26 людей: 19 курсантів Харківського університету Повітряних сил та сім офіцерів, члени екіпажу. Основною причиною падіння визнали дозвіл керівництва на польоти конвеєрним способом, повідомляли в ДБР. Серед загиблих був один курсант із Полтавщини — це 21-річний Андрій Роспотнюк. Його поховали у Миргороді.
У справі — шестеро обвинувачених. Це екскомандувач Повітряних сил Сергій Дроздов, колишній виконувач обов’язків начальника університету Повітряних сил Олександр Турінський, колишній командир військової частини В'ячеслав Глазунов та його ексзаступники Олександр Вовк і Роман Куценко, а ще — екскерівник управління польотами на аеродромі Олександр Жук.
Матеріали кримінального провадження мали розглядати на Харківщині, але на початку повномасштабної війни передали у Полтаву. Справу розслідують за двома статтями Кримінального кодексу — це "Недбале ставлення до військової служби" та "Порушення правил польотів або підготовки до них, а також порушення правил експлуатації літальних апаратів, що спричинило катастрофу або інші тяжкі наслідки". Найбільша санкція — до 15 років позбавлення волі.
Читайте і дивіться Суспільне Полтава на платформах:
Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook | TikTok
