Ім’я Івана Липи тісно пов’язане з Одесою. Він був лікарем, письменником, просвітником, громадським діячем, який в 1917 році був комісаром Одеси від Центральної Ради Української Народної Республіки, а пізніше входив до складу двох урядів доби українського відродження і був співавтором проєкту першої Конституції УНР.
Наприкінці лютого місто відзначило 160-річчя з дня народження одного з фундаторів української державності. У черговому випуску проєкту "Легендаріум" команда Українського радіо Одеса розповіла про головні факти біографії та заходи, якими вшанували ювіляра.
Чим відзначився Іван Липа в історії України
Іван Липа — український лікар, політик, письменник, видавець, громадський діяч українського національного відродження, відомий як міністр віросповідань УНР, співзасновник таємного "Братерства тарасівців" та український комісар Одеси. Усю життєву енергію Іван Липа спрямував на відстоювання ідеї самостійної України, а в заповіті своєму сину Юрію висловив настанову "йти по життю, чесно виконуючи і професійний обов’язок, і тримаючи в серці невгасиму віру в майбутнє незалежної держави України".
З біографічних нарисів на сайтах Національної бібліотеки імені Вернадського та Одеської національної наукової бібліотеки дізнаємося, що Іван Липа народився в Керчі в 1865 році, у старших класах гімназії долучився до народовольських гуртків, що привернуло увагу царської влади.
Будучи студентом медичного факультету Харківського університету, в 1891 році разом з іншими студентами Іван Липа відвідав могилу Тараса Шевченка в Каневі. Там зародилась ідея створення нелегальної політичної організації "Братерство тарасівців", метою якої було національне визволення українців.
У своєму програмному документі тарасівці закликали свідомих українців берегти свою ідентичність, протистояти імперським впливам, поширювати освіту, виховувати нове покоління в дусі національної свідомості, створювати україномовні книгарні та бібліотеки. Невдовзі Іван Липа став одним із лідерів Харківського осередку.
Через свою громадську діяльність у 1893 році Іван Липа зазнав арешту, ув’язнення та з формулюванням "за прагнення від’єднання Малоросії від Великої Росії" відбув три роки заслання із забороною проживання в центральних губерніях.
Життя на Півдні
Згодом Іван Липпа опиняється на тодішній Херсонщині і Одещині, а з 1902 року переїжджає до Одеси.
Відтоді його громадська і політична робота тісно пов'язані з південним містом. Він працював лікарем, продовжував активну проукраїнську діяльність, видавав в Одесі альманах "Багаття", редагував тижневик "Українське слово", співпрацював з багатьма часописами, зокрема з "Новою громадою", "Громадською думкою", "Українською хатою", друкував власні поезії, оповідання, повісті, філософсько-літературні нариси, казки, спогади про студентські роки.
Його дім в Одесі став осередком культурного руху Південної України. У 1905 році Іван Липа став одним із засновників українського товариства "Просвіта" в Одесі й увійшов до складу його першого правління. Організація мала на меті сприяти розвитку української культури та підвищенню національної свідомості через освіту рідною мовою, створення національних шкіл, бібліотек, проведення лекцій, вистав, розвиток книговидання та книгорозповсюдження.
В Одесі Іван Липа одружився з Марією Шепель-Шепеленко — філологинею за освітою, представницею старовинного українського роду.
Після лютневої революції 1917 року Іван Липпа був обраний від Одеси делегатом до Української Центральної Ради. Цього ж року заснував видавництво "Народний стяг", яке було на той час єдиним українським видавництвом у нашому місті. Став комісаром уряду Одеси.
За гетьманату Петра Скоропадського обіймав посаду лікарського інспектора Одеси. Від 1919 належав до Центрального комітету Української партії соціалістів-самостійників. Після призначення завідувачем управління культури й віровизнання Міністерства народної освіти в уряді Української народної республіки виїхав до Києва.
Під час перебування уряду УНР в еміграції обіймав посаду міністра охорони здоров'я. У 1922 році оселився поблизу Львова в селищі Винники, де через хворобу пішов з життя 1923 року.
Як в Одесі відзначали ювілей Івана Липи
З нагоди 160-річчя від дня народження Івана Липи в Одесі відбулось кілька подій. Зокрема всеукраїнська конференція "Постать Івана Липи у вимірах епох" в Одеській національній науковій бібліотеці, організована за участі кафедри українознавства Харківського національного університету. Науковці з усієї України вивчали й обговорювали спадщину діяча, визначення його місця у національно-культурному просторі та суспільно-політичному житті України.
У рамках заходів, організованих бібліотекою, відбулася й виставка сучасного мистецтва "Просвіта 2.0", під час якої митці та історики запропонували відвідувачам творчо осмислити постать Івана Липи та спадщину, яка стає частиною сучасної культури.
До вшанування пам’яті Івана Липи долучився Одеський український академічний музично-драматичний театр імені Василя Василька. Організатори влаштували просвітницький захід, де знайомили з генеалогією родини Івана Липи, обговорювали міфи навколо його постаті та цікаві й не дуже відомі широкому загалу факти його перебування в Одесі й на Одещині. Зокрема, безпосередню участь Івана Липи в рятуванні міста від спалаху чуми в 1902 році. Артисти театру озвучили декілька літературних творів Івана Липи.
Ще один непересічний захід до 160-річчя Івана Липи влаштував Одеський історико-краєзнавчий музей. За ініціативою історика Ігоря Стамбола 22 лютого тут презентували відтворену за архівною світлиною кінця 1890-х років вишиванку Івана Липи. Реконструйований історичний артефакт презентував Денис Івашенко, ветеран, засновник громадської організації ветеранів ДШВ та МП "Разом з кращими".
"Як амбасадор я повинен гідно нести ім'я Івана Липи по своєму життю, не спаплюжити це ім'я, робити щось для України, для боротьби за її незалежність. Так само, як це робив Іван Липа тоді, так само, як це робимо ми сьогодні і так само, як будемо робити завтра", — зазначив у інтерв'ю Суспільному Денис.
"Відомо чимало світлин представників української інтелігенції у вишиванках, і Іван Липа – один серед них. Вони усвідомлювали роль демонстрації таких візуальних маркерів української культури для зміцнення української ідентичності", — написав на своїй сторінці у фейсбук історик В'ячеслав Кушнір.
Вшанування пам’яті Івана Липи
В Одесі 1999-го року було засновано Благодійний фонд імені Івана та Юрія Лип. Він займається популяризацією імен видатних діячів, періодично ініціює проведення липівських читань, наукових конференцій, присвячених вивченню біографій та спадщини родини Лип.
За адресою вулиця Пастера, 52, де Іван та Юрій Липи мешкали певний час, встановлено пам’ятну дошку. На честь видатних батька та сина названа дитяча бібліотека №8.
У 2016 році за розпорядженням голови Одеської обладміністрації, яким тоді був Міхаєл Саакашвілі, колишня вулиця Аркадія Гайдара в Хаджибейському районі Одеси отримала назву Івана та Юрія Лип. Слід зауважити, що певний час імена Івана та Юрія Лип носила інша вулиця. Але Одеська міська рада попри протест українських громадських активістів у грудні 2012 року перейменувала вулицю Лип на честь мірошника Федора Пішеніна – промовистий жест тодішньої міської влади в Одесі.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
