У місті Ізмаїл, що на Одещині, попрощались із загиблим 32-річним військовим Юрієм Сергєєвим. Минулого року чоловік долучився до лав Збройних Сил України, був кулеметником. Загинув на Курському напрямку під час одного з боїв. Як полеглого захисника згадують рідні, близькі та друзі — дізнавалась кореспондентка Суспільного.
До 2014 року Юрій Сергєєв служив в Ізмаїльському прикордонному загоні, розповів його хрещений батько Віктор Шиманіс. За його словами, загиблий брав участь в Антитерористичній операції та Операції Об'єднаних Сил на кордоні з Кримом.
"Мій похресник Юра був прикордонником, служив у прикордонних військах. Потім у 2014 році на кордоні з Кримом воював. Два роки там пробув, до 2016. Після цього він повернувся в Ізмаїл, тут одружився і у нього народився син".
До лав Збройних Сил України військовий долучився минулого року, додав Віктор. Служив у різних точках бойових зіткнень і загинув під Курськом.
"Він кулеметником був, воював у "гарячих" точках. Загинув у Курській області, конкретно я не знаю де. Ніхто навіть не думав, не гадав, що ось так він піде. У мене немає слів і в душі така рана. Я думав, що він безсмертний, що його нічого не візьме", — сказав хрещений батько.
Знайома родини загиблого Людмила Комаринська пам'ятає військового з дитинства. Його тато був ліквідатором катастрофи на Чорнобильській АЕС, зазначила вона.
"Юра — це дитина мого "чорнобильця". Тато у нього ліквідатором був. Які ми тільки заходи не проводили для чорнобильських дітей, скрізь він завжди брав участь. Він був добрим, чуйним і приємним хлопцем".
Жінка також додала, що чоловік ніколи не відмовляв у допомозі, робив все безкорисливо.
"Коли зустрічаєш його на ринку, кажеш: "Юро, там сумки в мене важкі, може ти допоможеш?". А він: "Звичайно, Людмило Іванівно, без проблем". Він хапав ці сумки, разом зі мною сідав в автобус, доїжджав до мого будинку, на четвертий поверх підіймав їх. Це було безкорисливо і просто тому, що він хотів допомогти", — прокоментувала Людмила.
Однак після військових дій на сході країни у 2014 році Юрій змінився, зазначила вона:
"У 2014 році Юра пішов служити в АТО, потім служив у районі Херсона. Два роки він там був, а звідти прийшла вже інша людина. Уже й погляд у нього зовсім інший і ставлення до життя було інше".
Олена Лангольф — близька подруга родини полеглого захисника. За словами жінки, під час повномасштабного вторгнення військовий сам вирішив піти на фронт і захищати країну від росіян.
"Він сам відгукнувся піти воювати, бо мріяв про світле майбутнє України. Завжди казав, що прийде живим. У пам'яті він у нас залишиться світлою, доброю та чуйною людиною, яка любила своє життя", — зауважила Олена.
Усе життя Юрій Сергєєв був “на позитиві”, підкреслив друг Роман Умняхін. За його словами, загиблий вмів знайти слова підтримки та завжди вірив у краще.
"Ми зустрілися, коли я працював на ринку, ще у 16 років. Дуже добра була, позитивна людина, завжди чесний з усіма, ніколи не брехав, поважаю за це його. Він мені завжди плескав по плечу і казав: "Все буде добре, ти головне чекай. Все буде добре, а по-іншому ніяк". І це дуже мотивувало мене", — резюмував хлопець.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
