Старший лейтенант Денис Максишко загинув 14 березня 2022 року під час контрнаступу на Миколаїв. У 2014 році чоловік пішов добровольцем до українського корпусу "Правий Сектор", був кулеметником. У 2017 долучився до складу 28-ї окремої механізованої бригади імені Лицарів Зимового Походу. Служив командиром самохідної артилерійської батареї. За особисту мужність та героїзм Денис Максишко посмертно удостоєний звання "Герой України". Про життя Дениса розповіли його мати та дружина.
Інтерв’ю з родинами військовослужбовців-власників ордену Золота зірка" створені у співпраці з Оперативним командуванням "Південь" Сухопутних військ ЗСУ, першим міжрегіональним відділом Українського інституту національної пам’яті та ГО VeteransHubOdesa.
Знайомство з майбутньою дружиною, Майдан та служба в АТО
Ганна Вольська та Денис Максишко познайомилися, коли чоловік вирішив влаштуватися на конюшню, де жінка працювала тренеркою. До цього Денис працював у Запоріжжі, був юрисконсультом. На питання Ганни, що він робить на конюшні, чоловік відповів, що вирішив перепочити. Перша зустріч майбутнього подружжя тривала максимум пʼять секунд, згадує жінка.
"На наступний день ми зустрілися. І в першій розмові я зрозуміла, що це не проста людина. Бо настільки грамотно і гарно він спілкувався. Він розказував такі історії, що я просто не змогла повірити, що така людина в нас опинилася на конюшні. Я запиталася, де він працював. Він сказав, що я працював юрисконсультом в Запоріжжі", — розповіла Ганна Вольська.
Жінка каже: поруч з чоловіком відчувала себе як за великою горою. Денис завжди підтримував та підіймав настрій, коли щось було не так.
Переломний момент у родині Максишків, за словами Ганни, стався у 2014 році. Денис був на Майдані, а потім вирішив піти захищати країну.
"І от в 2014 році події, які сталися на Майдані, з цього місця якраз пішло з однієї сторони вгору, з іншої сторони вниз. Денис поїхав в Київ. Він спочатку декілька днів був в Одесі. Потім він підійшов і сказав "Аня, я їду в Київ на Майдан". Я не заперечувала чоловікові. Єдине, що я можу робити, це підтримувати", — каже Ганна Вольська.
Як загинув Денис Максишко
"Укласти контракт зі Збройними силами України — це був глибоко продуманий факт, тому що він розумів, що в тих умовах інакше допомогти своїй країні підготуватися і захистити себе, інакше не можна", — розповідає мати загиблого військового Наталія Максишко.
З 2017 року Денис Максишко служив у 28-й окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу. Під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну вони перебували на Миколаївському напрямку.
"Тоді шла навала, і ми розуміли, що їм не можна просто піддатися. Якщо піддасться Миколаїв, то це означає, що постраждає Одеса, чи втримають Одесу. І тому всі думки були на те спрямовані, щоби вистояти, щоб не дати розлитися цій чорні навалі на міста", — згадує Наталія Максишко.
Денис Максишко загинув 14 березня 2022 року — за день до річниці власного весілля. Його підрозділ відправили в сторону села Прибузького, де наступала російська армія. Ганна Вольська згадує той день: чоловік зателефонував та привітав з річницею. Її це здивувало, адже Максим завжди памʼятав всі дати:
"Я кажу: Денисе, ти на один день помилився, бо день нашого одруження 15-го, знаючи, що він ніколи не плутав дати, ніколи. Він каже: ну тоді я тебе і завтра привітаю. Але, на жаль, їх відправили в напрямку села Правдино, де 14 числа і були обстріли. Там росіяни вже наступали. Наші хлопці з 28-ї бригади, як могли, так оборонялися. Вони перебили тоді безліч, велику кількість нападників, вони знешкодили блокпост, вони там потрощили цілу кучу техніки їхньої".
Про смерть коханого Ганні повідомили наступного дня. Повірити, що Дениса більше немає, Ганна змогла тільки, коли побачила його тіло.
"Я навіть зрозуміти не могла, що це таке. Я на відстані, не бачачи його, не могла повірити. Я просто сповзла, ноги підкосилися і не могла повірити два дні, поки мені не прислали фото вже", — згадує як отримала звістку про смерть сина мати військового.
Він хотів бути похованим на Хортиці
Поховали Дениса Максишка у Визирці під Одесою. Наталія Максишко, яка на той момент перебувала у Запоріжжі, не змогла потрапити на похорон сина через окупацію великої частини області та блокпости на дорогах.
"Всюди стояли блокпости. І мені сказали, що я просто за ті 2-3 дні не доїду, щоб поїхати на поховання. Я була присутня віртуально, тому що мені в цей час знімали процес похорон. І я з відставанням у 5 хвилин бачила, як це проходило. І перед днем поховання мені робили спеціальне фото, щоб я могла переконатися, що це він", — згадує Наталія Максишко.
З цієї ж причини військового не змогли поховати у рідному краю. За словами Ганни Вольської, Денис завжди хотів, щоб його поховали на Хортиці.
Про присвоєння звання "Герой України"
Звання "Герой України" Денис Максишко отримав указом президента від 26 березня 2022 року. Посмертно. Найвищу відзнаку передали матері, дружині та сину військового.
"Це було складно — тримати його в руках, бо краще він був в нього на грудях", — сказала дружина загиблого Героя України.
"Це був біль, сум і гордість. Біль, тому що краще б він отримав цю нагороду особисто. Тому, глибокий біль, сум. Те, що держава оцінила, то тим пишаюся, але ця нагорода не може замінити матері сина, ні чоловіка у родині", — додала мати Дениса Максишка.
Жінка продовжила: час не лікує. Зі смерті Дениса минуло два з половиною роки, а біль втрати сина все ще не втих.
"Мабуть, як для матері, для мене час зупинився. Так, у мене є зв’язок і з невісткою, і з його друзями. Тобто життя з ними якби продовжується, але без нього. Я живу двома паралельними життями. Одне життя зупинилося, але воно наповнене розмовами з ним, обговорення подій, які були недоговорені. Я з ним можу радитися, тому що він для мене був більше другом, ніж сином", — додала Наталія Максишко.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
