"Війна війною, а риба на столі за розкладом": як працює рибна промисловість Одещини в умовах війни

"Війна війною, а риба на столі за розкладом": як працює рибна промисловість Одещини в умовах війни

Вже третій рік рибна промисловість Одещини працює в умовах війни. Одесити навчились жити без морської риби, рибоохоронний патруль підлаштовується до водних обмежень, а браконьєри продовжують свою справу. Як виживає рибний бізнес в умовах закритих водойм та який асортимент морської продукції наявний на Привозі — у матеріалі Суспільного.

Як працює рибна промисловість в умовах війни

Війна внесла корективи у діяльність Одеського управління рибоохоронного патруля, розповів начальник Сергій Циганок. Він додав, через заборону виходу на воду та мобілізацію співробітників патруль не може здійснювати запобігати браконьєрству на водоймах.

"Чорне море закрито для будь-яких виходів плавзасобів, тому що це безпекова ситуація і ми повинні до цього ставитися з розумінням. Дунай, що виходить до Чорного моря, це теж закрита частина і ми не можемо там здійснювати свої заходи. Ми співпрацюємо повністю з військкоматами. Деякі хлопці написали заяву і пішли служити за контрактом. Десь 30 чоловіків вже там. За ними зберігаються місця, але ми розуміємо, що реалії сьогодення для нас усіх однакові", — зазначив Циганок.

Рибалки, які здійснюють незаконний вилов, користувалися ситуацією, підкреслив завідувач сектору оперативної роботи рибоохоронного патруля Володимир Полховський. За його словами, коли інспекція не мала права пересуватись, браконьєри виходили на воду саме у цей час:

"У нас не було пропусків на пересування у комендантську годину і вони виходили на воду саме тоді, коли нам не можна було. Вийшли з городу, зробили те, що їм треба, і все. Як то кажуть, будьте здорові, всі вже знаходяться вдома".

Одне з останніх затримань відбулося на річці Турунчук, в районі села Яськи, продовжив чоловік. Браконьєри здійснювали там незаконний вилов біоресурсів. Також часто рибалки покидають речі, щоб звільнити себе від відповідальності. Рибний патруль фіксує всі ці ситуації, щоб потім довести, що людина є порушником і скласти на неї адмінматеріали.

"Якщо при огляді ми виявили одного рибалку любителя і в нього було два, а то й більше знарядь лову, то він перевищив допустиму кількість дозволених знарядь. За одну добу дозволено вивезти три кілограми риби та один трофей. Трофей — це один екземпляр, який перевищує добову норму", — зауважив Володимир Полховський.

12 червня затримали двох рибалок, які здійснювали лов раків забороненим знаряддям лову, резюмував чоловік. Один виловив 145 екземплярів раків, а другий — 190. Разом вони завдали збиток рибному господарству на загальну суму майже 1,1 мільйона гривень.

Який асортимент наявний на "Привозі"

Асортимент на рибу нині невеликий, розповіла Суспільному продавчиня Катерина. За її словами, в наявності є тільки та риба, яку можна ловити з берега.

"Камбали немає, бичка чорноморського теж. Я вже забула коли його бачила. Кефалі також дуже мало. Глоську розбирають, її можна з берега ловити, а за камбалою треба далеко в море йти", — відзначила жінка.

Продавчиня Олена продає на "Привозі" раків. Вона зауважила, що їх середня ціна складає півтори тисячі за один кілограм. Покупців вистачає, а ось продавати нікому, жаліється жінка:

"Здебільшого не стільки раків немає, скільки немає кому працювати. Залишились найбільші патріоти, стражі свого міста, країни та свого "Привозу". Нас буквально раз, два, три залишилось".

При виборі риби зазвичай орієнтуються на те, щоб вона була свіжа, підкреслив покупець Геннадій. Він додав, у цьому випадку він навіть не торгується.

"Влітку треба, щоб все було свіже. Поторгуватися можна за черешню, полуницю, але не за рибу. Її треба обирати так, аби вона була свіжа" — зауважив чоловік.

Через те, що вихід до моря закритий, місцеві рибалки ловлять рибу у річках або в лиманах, розповіла продавчиня Юлія. Тому на прилавках є тільки та риба, яку вдається спіймати у водоймах.

"У нас завжди є кефаль — це наша місцева, пахне морем. Наші рибалки ловлять її вже протягом багатьох років. Ми завжди раді нашим покупцям і балуємо їх", — сказала жінка.

Ціни на рибну продукцію піднялись, підкреслили продавці. Це пов'язано з подорожчанням цін на бензин та світло, а також відсутністю бажаючих здійснювати перевезення.

Як працює рибне господарство "Одеський осетринницький комплекс"

Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський осетринницький комплекс" займається вирощуванням усіх видів риб, розповіла технологиня Юлія Суменкова. Вона додала, окрім вирощування, підприємство добуває ікру:

"У нас є усі види риб: чечуга, "руський" та сибірський осетер, товстолоб, короп і білий амур. Також отримуємо з них харчову ікру та ікру на запліднення малька і маточного поголів’я".

"Війна війною, а риба на столі за розкладом": як працює рибна промисловість Одещини в умовах війни
ТОВ "Одеський осетринницький комплекс". Суспільне Одеса

Також підприємство вирощує рибу для експорту в інші країни, продовжила жінка. До того ж воно працює за українськими та європейськими програмами із зариблення Дунаю та інших річок.

"Через те, що в Дунаї був активний вилов, більшість риби внесли до Червоної книги. Ми співпрацюємо із всесвітньою організацією WWF, які активно контролюють цей процес. Вони чипують рибу, щоб у майбутньому відстежити, який відбувається прогрес", — зазначила вона.

"Війна війною, а риба на столі за розкладом": як працює рибна промисловість Одещини в умовах війни
Територія ТОВ "Одеський осетринницький комплекс". Суспільне Одеса

Крім цього, підприємство славиться своїми осетровими, а саме альбіносами, відзначив директор Віктор Катречко. За його словами, з них отримують 100 кілограмів ікри.

"Найдорожча ікра альбіноса білуга, вона вирощується здебільшого в Ірані, у нас її немає. Всі звикли називати ікру чорною, а це жовта ікра. Так звана "золота". Вона має свій специфічний смак", — підкреслив Катречко.

"Війна війною, а риба на столі за розкладом": як працює рибна промисловість Одещини в умовах війни
Осетр альбінос. Суспільне Одеса

Чоловік додав, через війну попит на рибу впав. Одні споживачі виїхали з країни, а інші фінансово не можуть собі дозволити купити делікатес.

"На сьогодні практично не залишилося споживачів. Багато людей виїхало, ринок збуту також постраждав. Мало споживачів залишилось, які можуть дозволити себе побалувати, хоча це і дуже смачний та цікавий продукт", — сказав він.

"Війна війною, а риба на столі за розкладом": як працює рибна промисловість Одещини в умовах війни
Чорна та "золота" ікра. Суспільне Одеса

Як і кожне підприємство, Одеський осетринницький комплекс має ряд проблем, прокоментував начальник. Серед них — перебої електроенергії, вартість світла, нестача робочої сили та ускладнена логістика.

"Виростити рибу від малька до товарної риби — це важкий процес. Треба багато кормів, витрат. Зараз ще ускладнились поставки і логістика. Важко відправляти, тому що є час і температурний режим. Потрібно витримати всі параметри для того, щоб ікра доїхала якісною", — резюмував чоловік.

Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області

На початок