Російський десант, потоплення "Москви" та битва за Зміїний: інтерв'ю з командувачем ВМС Неїжпапою

Російський десант, потоплення "Москви" та битва за Зміїний: інтерв'ю з командувачем ВМС Неїжпапою

Ексклюзивно

У березні в Генштабі Росії повідомили, що українські Військово-морські сили припинили своє існування. А вже наступного місяця флагман Чорноморського флоту країни-агресора крейсер "Москва" пішов на дно. Ще через кілька місяців українські військові повернули контроль над островом Зміїний. Між цими подіями Збройні сили України уразили більше десятка кораблів та катерів противника. Про російський десант в Коблево, західне озброєння контроль над Чорним морем, жінок на флоті та протидію армії РФ спілкуємось з командувачем Військово-морських сил Збройних сил України Олексієм Неїжпапою.

Які були завдання та стратегія військового командування Російської Федерації у Чорному морі на початку повномасштабного вторгнення?

Повний контроль в північно-західній частині Чорного моря, потім захоплення портів, позбавленя України виходу до морів — що Азовського, так і Чорного. Це основна стратегічна задача. Що стосується тактичних задач, то, звісно, це блокування портів з подальшим їх захопленням, висадка тактичних десантів, підтримка сухопутних військ, які просуваються суходолом. І подальше захопленням території України.

Які були наші завдання та стратегії?

Не допустити висадки десанту на десантно доступні ділянки, захоплення портів України. Я думаю, що з цим завданням Збройні сили України впоралися.

Перед повномасштабним вторгненням експерти зазначали, що розрив між військово-морськими потенціалами Росії і України, якщо порівнювати інші роди військ, був, можливо, найбільш критичним. Що маємо наразі?

Якщо враховуємо тільки сили і засоби Чорноморського флоту, то ті кораблі та підрозділи, які були посилені на початок агресії, звісно, різниця була в рази. Є відповідні формули — це один до дванадцяти в середньому. Звісно, ми не враховуємо потенціал всього російського флоту: Північного флоту, Балтійського, Тихоокеанского і Каспійських флотилій. На даний час у зв'язку з надходженням ракетних комплексів та іншого озброєння різниця цих потенціалів зменшилась в чотири рази.

Російський десант, потоплення "Москви" та битва за Зміїний: інтерв'ю з командувачем ВМС Неїжпапою
Олексій Неїжпапа. Фото: Суспільне Одеса

Російський десант, потоплення "Москви" та битва за Зміїний: інтерв'ю з командувачем ВМС Неїжпапою
Олексій Неїжпапа. Фото: Суспільне Одеса

25 лютого в районі Коблево українські бійці знищили російський десант. Розкажіть про це детальніше.

Це була група, яка розвідувала місця майбутньої висадки морського десанту. Я думаю, що була задача розкрити систему берегової оборони України, з'ясувати стан мінної небезпеки і для цього вони відправили підрозділ, який був потім знищений біля наших берегів силами оборони.

Подібні спроби противника ще були?

Ми не фіксували в такому об'ємі. Звісно, катери противника підходили до нашого Дунаю, підходили в районі Бессарабії на дуже близькій відстані до берега, але висадок диверсійно-розвідувальної групи або невеличких десантів не відбувалося.

На вашу думку, чому росіяни не провели, не наважились чи не зуміли все ж таки здійснити велику десантну операцію на одеському узбережжі?

Десантна операція не може бути окрема від взагалі стану на фронті. Основний шлях застосування десанту — це підтримка дій сухопутних військ на суходолі. Ми розуміємо, що противником була поставлена задача охопити Миколаїв, обійти Одеську область з півночі, і, звісно, для розвитку успіху на суходолі у них була спланована висадка десанту або захоплення безпосередньо портів.

Противник не мав успіху на півдні завдяки зусиллям Сил оборони Півдня, вони були відкинуті майже на кордон Херсонської області. Плюс дії Військово-морських сил безпосередньо на морі: це мінні загорожі, наявність ударної ракетної зброї берегового базування змусили противника відмовитись взагалі щодо висадки морського десанту або захоплення портів.

Російський десант, потоплення "Москви" та битва за Зміїний: інтерв'ю з командувачем ВМС Неїжпапою
Інтерв'ю з Олексієм Неїжпапою. Фото: Суспільне Одеса

Російський десант, потоплення "Москви" та битва за Зміїний: інтерв'ю з командувачем ВМС Неїжпапою
Олексій Неїжпапа. Фото: Суспільне Одеса

На початку повномасштабного вторгнення воїни, які опинились на острові Зміїний, потрапили в полон. Чи можна було їх відразу евакуювати з острова?

Вони призначені для того, щоб захищати острів — це перше. По-друге, лютий місяць, ми всі прекрасно розуміємо — море не завжди дозволяє зробити евакуацію або десантування морським шляхом. Ми вже мали плани щодо евакуації особового складу, але погодні умови на той час не дозволили це зробити. Коли вже можна було, то ми всі почули відоме висловлювання до російського корабля, який був біля острова. На той час підійти ми вже не могли.

Крейсер "Москва", флагман Чорноморського флоту РФ, відразу став мішенню Військово-морських сил України з 24 лютого чи пізніше?

Все, що має прапор Російської федерації — все для Військово-морських сил зараз мішень, не важливо чи це буде крейсер, катер, фрегат або підводний човен.

Що ви відчули, коли дізналися про влучання в крейсер "Москва"?

Перше — це гордість за те, що ми це зробили, гордість за моїх підлеглих. Друге — це, скажемо так, невеличкий спір, що буде далі з цим кораблям: залишиться він на плаву або все ж таки втоне.

Ви на що ставили?

Я особисто думав, що він не втоне. Тому що все ж таки корабель дуже великий і по всім розрахункам застосування крилатих ракет для того, щоб знищити корабель такого класу потрібно не менше шести-семи ракет. Якщо ми мали влучення двох крилатих ракет, то, звісно, цього було недостатньо, але був шанс. Все ж таки корабель не новий, а організація служби на кораблях Чорноморского флоту нам відома.

Російський десант, потоплення "Москви" та битва за Зміїний: інтерв'ю з командувачем ВМС Неїжпапою
Острів Зміїний. 30 червня 2022 р. Фото: Maxar Technologies

Якою була роль Військово-морських сил в битві за Зміїний?

Військово-морські сили відповідали за перешкоджання логістичного забезпечення морським шляхом, тому що острів — це в першу чергу логістика. Це пальне, боєприпаси, продукти харчування. Так, є можливість постачання повітряними шляхом, але тільки вертольотами, які відходять від тимчасово окупованого Криму. А вони мають дуже мало часу для того, щоб перебувати у повітрі біля Зміїного. До того ж, об'ємів одного-трьох вертольотів недостатньо для вирішення логістики. Тому основний шлях — це морський.

Після затоплення корабля забезпечення, який мав нести і озброєння, і всі види інших запасів, а також засіб протиповітряної оборони, зенітно-ракетний комплекс "Тор", який був призначений для захисту цього судна від наших ударів "Байрактарами" або крилатими ракетами, Російська федерація зрозуміла, що логістичне забезпечення всього острова неможливе.

Росіяни після цього втратили контроль над північно-західною частиною Чорного моря?

Так. За великим рахунком контроль північно-західного чорномор'я немає зараз ніхто. Це велика сіра зона у 25 000 квадратних кілометрів. Вони зараз застосовують тільки авіацію, яка постійно чергує в режимі 24/7 в північно-західній частині Чорного моря, не заходячи в зону наших комплексів протиповітряної оборони, які перебувають на півдні.

Ми теж не можемо заходити кораблями в цю зону, тому що вони можуть бути уражені береговими ракетними комплексами, які стоять на тимчаосово окупованій території Херсонської області на лівому березі Дніпра й в Криму. Найголовніше — ми не допускаємо дій противника у своїй зоні, що дозволяє працювати зерновій угоді й решті питань.

Скільки потрібно вибити кораблів Чорноморського флоту, щоб він втратив свою боєздатність?

Найголовніша задача, яка гостро зараз стоїть перед Військово-морськими силами — не допустити ураження території України з кораблів-носіїв крилатих ракет "Калібр". Це важка задача, але ми будемо її виконувати. Звісно, для цього треба нарощувати наш потенціал. Наші партнери надають на озброєння повітряних сили відповідні зенітно-ракетні комплекси. Це те, що впливає на розвиток Військово-морських сил у подальшому. Наші кораблі повинні мати потужну систему протиповітряної оборони, яка буде включати не тільки гармати, а й зенітно-ракетний комплекс, і засоби радіотехнічної розвідки, засоби радіоелектронної боротьби, активної і пасивної. Тож весь комплекс засобів ППО повинен виконуватись на наших кораблях. Це життя.

Російський десант, потоплення "Москви" та битва за Зміїний: інтерв'ю з командувачем ВМС Неїжпапою
Чорноморський флот РФ. Getty Images/ALEXEI DRUZHININ

А є потреба в якомусь специфічному озброєнні для ВМС?

Знаємо, що мінна небезпека дуже велика зараз, особливо в північно-західній частині Чорного моря, що дозволяє використовувати міни всіх класів, тому протимінне обладнання насамперед, щоб забезпечити море. Друге — це крилаті ракети, які мають велику відстань для ураження, тобто так звану "довгу руку". Щоб ми змогли вразити кораблі противника поза 200 км або 300 км, щоб знищити носії "Калібрів".

Також вертольоти, які повинні працювати над морською поверхнею: це пошуково-рятувальні вертольоти, ударні вертольоти морського базування, які можуть працювати над морем і сідати на кораблі. Розглядаємо зараз вертольоти серії "Сікорський". Що стосується палубних вертольотів — теж декілька варіантів розглядаємо. Я думаю, найближчим часом буде новина, що Військово-морські сили отримують перші вертольоти у складі морської авіації.

Дуже потужна складова — це морська піхота. Морська піхота України — це великий потужний організм. Вона повинна мати теж специфічне обладнання, яке дозволятиме нашим морським піхотинцям висаджуватись на берег, зайнятий противником, долати перешкоди. Південь Одеської області майже весь у лиманах, у річках й подолання перешкод — це задача морської піхоти.

Скільки мін росіяни залишили в Чорному морі?

Ми не можемо сказати скільки їх залишили. Ми знаємо, що більше 1 500 мін, які були захоплені в Криму — це міни, які були в українських військово-морських сил. У 2014 році захопили майже 80% потенціалу ВМС, зокрема й боєзапас, який зберігався під Севастополем, серед яких і міни. Одна з мін демонстративно спливла біля Босфору, а потім ми мали можливість звірити номера, які там були позначені. Це була міна з Севастополя.

Скільки цих мін поставили у перші місяці війни, коли Чорноморський флот панував майже під Одесою, коли ворожі кораблі підходили впритул до нашого міста і мали можливість здійснювати активне мінування — не знаємо. Для цього треба провести протимінну операцію, для цього потрібно, щоб сили і засоби, які будуть її здійснювати, були прикриті від вогневого впливу противника з повітря або суходолу. Треба мати повний контроль на тій ділянці моря.

Російський десант, потоплення "Москви" та битва за Зміїний: інтерв'ю з командувачем ВМС Неїжпапою
Знешкодження морської міни на Одещині. Фото: ОК "Південь"

Скільки воїнів ВМС отримали державні нагороди від 24 лютого?

Майже 2000 осіб отримали нагороди від президента нашої держави, з них десять Героїв України. Всі ці воїни і морські піхотинці, і льотчики, і моряки. Всі роди військ, які входять до складу ВМС, мають героїв.

Що стосується корабельного складу, то я підписав наказ щодо формування досягнень корабельного складу. На кораблях наносяться позначки, що зроблено ними під час цієї війни. Деякі з цих кораблів мають дуже багато таких позначок. Наприклад, є позначка "десантування на узбережжя, яке контролюється противником" або "мінна постановка", або "віртуальна операція під обстрілом противника", або "артилерійський бій", або "бій з кораблем противника". І це невеличка історія майже кожного корабля. І кожний має свою героїчну історію. І таких історій багато.

Багато українських військових зараз тренуються в Британії, а Польщі та інших європейських країнах. Чи є такі навчання саме для військовослужбовців ВМС?

У нас зараз є підготовка льотчиків за кордоном, підготовка операторів "Байрактарів" й інших безпілотних комплексів, які надходять і від Сполучених штатів зокрема. У нас пілот навчається у США на сьогоднішній день. Оператори протимінних систем, які теж надходили від наших партнерів, навчаються управлятися цими системами. І крилаті ракети, які ми вже опанували — "Гарпун".

Україну зараз захищають захисники та захисниці. Яка роль та завдання жінок в українському флоті?

У морській піхоті, як і в сухопутних військах, жінки поруч з чоловіками, починаючи від командира взводу, командира дивізіону або снайпера. Що стосується корабельного складу, зараз у нас дві жінки перебувають на кораблі, в тому числі одна військовослужбовиця проходить службу на кораблі, на якому ми спілкуємось.

У перспективі, я говорив і буду говорити, що ми не повинні керуватися традиціями радянського флоту, а все ж таки перейти на традиції і стандарти, які є в наших партнерів. Ми будемо наполягати, щоб поруч з чоловіками на кораблях служили жінки. У мене є мрія, щоб настав той час, коли, наприклад, командиром катера типу "Айленд" була жінка. І це може бути найближчим часом. В Інституті військово-морських сил є дівчата, які навчаються на корабельні спеціальності.

На корветі "Іван Мазепа" закладено розміщення 17 військовослужбовців-жінок, які будуть всіх категорій: офіцери, старшини і матроси. Це вже закладено в проекті корабля. Ми йтимемо шляхом гендерної рівності.

Це інтерв’ю ми робимо до Дня Збройних сил України. Що ви хотіли б сказати цього дня?

Перше — це поздоровити всіх наших побратимів з Днем Збройних сил України. Ми одна велика сім'я, ми потужні ми непереможні. Слава Збройним силам! Слава Україні!

Читайте також

  • Від початку вторгнення майже дві тисячі військових ВМС отримали нагороди від президента
  • Захисників Зміїного не змогли врятувати перед захопленням острова через погодні умови — Неїжпапа
  • Чому російська армія не змогла висадити десант на Одещині: пояснення від командувача ВМС

Читайте нас у Telegram, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області

На початок