8 серпня помер художник Олександр Ройтбурд — представник української нової хвилі та один із найдорожчих сучасних митців України, який здійснив революцію в Одеському художньому музеї. Суспільне зібрало головні факти про українського митця, який пішов з життя, не доживши до свого 60-ліття.
Нова українська хвиля
Творчість Олександра Ройтбурда охоплює живопис, графіку, відео, інсталяцію та перфоманс. Він — представник "української хвилі постмодернізму" чи "української нової хвилі". Ця постмодерністська течія виникла на тлі розпаду СРСР, перебудови та становлення незалежності України.
Мистецьке висловлювання Ройтбурда наповнене еротизмом, поєднанням "високого" та "низького", "класичного" та "популярного". У його роботах можна зустріти маніпуляції з сюжетами класичного мистецтва, цитування світових шедеврів. Він не оминав увагою різні релігії та їхні цінності, суспільну мораль та самоіронію. Про свої роботи він якось сказав в інтерв'ю газеті "День": "Весь час витрачаю на створення потворного і прекрасного".
Один із найдорожчих художників України
Ройтбурд — один із найдорожчих сучасних українських художників. Його роботи зберігаються у Музеї сучасного мистецтва Нью-Йорку, Одеському художньому музеї, PinchukArtCentre, Художньому музеї Циммерлі при Рутгерському університеті (Нью-Джерсі), Державній Третьяковській галереї Москви та в приватних колекціях.
У червні 2009 року на аукціоні Phillips de Pury & Company в Лондоні картину Ройтбурда "Прощавай, Караваджо" продали за 97 тисяч доларів. Це стало найдорожчим офіційно задокументованим аукціонним продажем роботи сучасного українського художника. Стартова ціна на картини Ройтбурда в Україні коливається від 15 до 30 тисяч доларів.
Митець створив картину після викрадення з Одеського музею західного і східного мистецтва полотна Караваджо "Поцілунок Іуди, або Взяття Христа під варту".
Куратор і натхненник
Майже тридцять років (з 1993-го) разом з мистецтвознавцем Михайлом Рашковецьким Ройтбурд розбудовував мистецькі рухи в Одесі, створив Асоціацію "Нове мистецтво", організував одеську філію Фонду сприяння розвитку мистецтв, почав робити кураторські проєкти в центрі сучасного мистецтва "Тирс".
Завдяки кураторським проєктам Ройтбурда, неофіційній школі сучасного мистецтва при Одеському художньому музеї та Національному університеті в Одесі, сформувалося сучасне мистецьке середовище.
У 2002 році, після повернення зі США, художник прийняв пропозицію Марата Гельмана очолити його київську галерею. За півтора року на посаді директора Ройтбурд організував понад десять індивідуальних та кураторських проєктів і дав нове життя мистецькому середовищу Києва.
Учасник Євромайдану
Ройтбурд був одним із перших, хто публічно підтримав Євромайдан та став безпосереднім його учасником у Києві та Одесі. 21 листопада 2013 року на своїй сторінці у Facebook він повідомив, що викликає таксі до Майдану, аби "потім самому собі дивитися в очі з чистим сумлінням".
"Я брав участь у Революції на тому етапі, коли було важливо, аби протест підтримала певна кількість людей. Людей, чия позиція була б помічена суспільством. Те, що я вийшов на Майдан і щось там сказав, вплинуло на рішення певної кількості людей", — згодом розповів Ройтбурд в інтерв'ю "Українській правді".
Підтримка українських політв'язнів
Ройтбурд неодноразово підтримував українців, які стали політв'язнями російського режиму, та критикував владу РФ. Також художник був одним із 50 підписантів звернення до Олега Сенцова з проханням припинити голодування.
"У світі не так багато людей такої волі, як ти. Ми знаємо, що ти не любиш, коли про тебе говорять добре. Але така вольова, міцна духом людина нам потрібна живою. Саме для того, щоб продовжити подальшу боротьбу за всіх наших хлопців, за яких ти готовий життя покласти. Ти нам потрібний. Навіть із в’язниці ти зміг об’єднати всіх нас для цієї боротьби", — йшлося в тексті листа до українського режисера.
Оновлення Одеського художнього музею
Наприкінці 2017 року Олександр Ройтбурд переміг у конкурсі на посаду директора Одеського художнього музею. За цей час йому вдалося реформувати та перетворити музей на один із туристичних центрів міста. Будівлю, де роками протікав дах, відремонтували коштом меценатів, колекція поповнилася багатьма роботами. Ройтбурд зібрав молоду команду музейників, влаштовував у будівлі рок-концерти, створив "Клуб Маразлі" та робив усе, аби осучаснити й зберегти галерею.
Але паралельно з цими змінами йшов інший процес — спроби депутатів обласної ради звільнити Ройтбурда. У вересні 2019 року на сесії облради вони підтримали його звільнення. "За" проголосував 51 депутат, "проти" — троє.
Ройтбурд та команда музейників звернулася до суду, і вже 10 лютого 2020-го Приморський суд Одеської області скасував рішення Одеської обласної ради щодо припинення дії контракту. Після цього до суду звернулися й самі депутати. В апеляції вони домоглися скасування попереднього рішення та фактично вдруге звільнили Ройтбурда.
Через це мешканці Одеси вийшли на акцію протесту під будівлею Одеської ОДА із гаслами "Ро — наш Бро", "Я йшла до цього Ройтбурда 30 років" тощо. Люди вимагали від депутатів облради скасувати рішення про звільнення художника. На підтримку Ройтбурда також виступили письменник Сергій Жадан, міністр культури Олександр Ткаченко, мер Львова Андрій Садовий, режисер Влад Троїцький, телеведучий Олексій Суханов та інші.
Згодом, 10 серпня, депутати Одеської облради спробували скасувати рішення своїх попередників про звільнення Ройтбурда з посади директора музею. Утім, голосів для цього не вистачило. Повторне голосування відбулося 18 грудня 2020 року. Тоді депутати все ж скасували рішення щодо розірвання контракту. У червні 2021 року незаконність звільнення художника підтвердив Верховний Суд. Ці події в українській культурній сфері охрестили "музейною війною в Одесі", перемогу в якій виборов Ройтбурд.
Читайте нас у Telegram: головні новини Одеси та області
