Російські атаки на складську та логістичну інфраструктуру змушують український бізнес перебудовувати постачання. Частину товарів доводиться доставляти безпосередньо від виробників до магазинів, а це може збільшити витрати на логістику та вплинути на кінцеві ціни.
Водночас експерти не прогнозують системного дефіциту продуктів на Одещині: найбільші ризики стосуються імпортних, охолоджених, заморожених товарів та продукції, для якої необхідний складний холодовий ланцюг.
Як атаки по складах впливають на продовольчий ринок
За даними міністерства аграрної політики, в окремих областях України було знищено до 90% складської інфраструктури, яку використовували для зберігання та розподілу продуктів. У міністерстві водночас заявляли, що системного дефіциту продовольства не очікують. Бізнес перебудовує ланцюги постачання, зокрема переходить на доставку безпосередньо від виробника до магазину.
Доктор економічних наук Сергій Якубовський вважає оцінку про знищення 90% складської інфраструктури завищеною. За його словами, говорити про критичну ситуацію на продовольчому ринку наразі немає підстав.
«Щодо 90% — відверто брехня. Десь 20–25% зруйновано і певні проблеми є. Якщо ви зайдете зараз у будь-який магазин із продовольчими товарами, проблем немає», — сказав Сергій Якубовський.
Економіст пояснив, що продовольчий ринок має іншу структуру, ніж ринок промислових товарів. Значна частина сільськогосподарської продукції виробляється безпосередньо в регіонах, а тому не залежить від великих централізованих складів такою мірою, як імпортні товари.
«Щодо сільськогосподарської продукції я не думаю, що ситуація критична і не буде вона критичною в майбутньому. Зараз проблем на найближчі пів року з продовольством в Україні немає», — зазначив він.
За словами Якубовського, більші ризики виникають там, де товар проходить складнішу імпортну логістику. Йдеться, зокрема, про продукцію, яка зберігається на митних складах або проходить кілька етапів транспортування.
Які товари можуть подорожчати
Перебудова логістики, за оцінкою міністерства аграрної політики, може додати до вартості продуктів у середньому до 2,5%. Однак, за словами Сергія Якубовського, вплив буде різним для різних груп товарів.
Для української сільськогосподарської продукції він не очікує значного зростання цін через знищення складської інфраструктури. Натомість імпортні товари, за його оцінкою, можуть подорожчати суттєвіше — через довші маршрути, додаткові витрати та складнішу процедуру доставки.
«Більше проблем буде з імпортними товарами. Там дійсно буде подорожчання, я думаю, десь на 30 відсотків, тому що коли відбувається перетин кордону, є митні склади. Значно довшим буде час отримання товарів з-за кордону і логістика стане більш вартісною», — пояснив економіст.
Серед товарів, на які може зрости попит і які можуть дорожчати, Якубовський назвав не лише продукти харчування, а й товари, необхідні для життя під час перебоїв з електропостачанням. Це акумулятори, зарядні станції, павербанки, інвертори та джерела безперебійного живлення.
«Попит зараз об'єктивно зросте на акумулятори, зарядні станції, павербанки, інвертори, безперебійники. Те, що Україна не виробляє, а нам дуже потрібно. Буде дефіцит цих товарів, тому що попит зросте», — зазначив він.
Чи можуть спорожніти полиці супермаркетів
Після ударів по розподільчих центрах великі торговельні мережі почали переглядати умови співпраці з виробниками. Додаткові ризики та витрати можуть зрештою позначитися на відпускних цінах товарів.
Водночас, за словами Сергія Якубовського, говорити про загрозу масового дефіциту продуктів наразі підстав немає. Він припустив, що окремі товари можуть тимчасово ставати менш доступними, однак бізнес шукатиме альтернативні канали постачання.
«Буде якась затримка, але дефіциту нічого не буде. Не потрібно, як у 2022 році, скуповувати сіль мішками або гречку. Підприємці знайдуть можливість знайти необхідні позиції та закрити цей дефіцит товару», — сказав економіст.
Водночас ажіотажний попит сам по собі може створювати короткочасний дефіцит окремих позицій. Якщо люди починають масово скуповувати продукти про запас, товар може швидше зникати з полиць незалежно від реальних запасів у торговельній системі.
Чи можуть ринки стати альтернативою супермаркетам
Ще одним каналом постачання для покупців можуть бути продовольчі ринки, де значна частина продукції надходить безпосередньо від виробників. Директор одеського ринку «Початок» Олександр Воропаєв розповів, що залежність ринку від великих розподільчих центрів менша, ніж у торговельних мереж.
«Ринок не постачається через один центральний склад, як це відбувається через розподільчі центри у торговельних мережах. У нашому випадку кожен продавець або виробник має власний канал», — зазначив Олександр Воропаєв.
За його словами, особливо важливими є прямі поставки сезонних овочів, фруктів, ягід та іншої продукції. Виробник може доставити товар безпосередньо на ринок, у тому числі для торгівлі з автомобіля. На ринку працює понад 400 торговельних місць.
Така модель скорочує логістичний маршрут і дозволяє продавцям швидше змінювати постачальників. Водночас прямі поставки не скасовують вимог щодо документів, безпечності продукції, лабораторного контролю та температурного режиму.
За словами Воропаєва, ринки можуть стати додатковим каналом для покупців, якщо у супермаркетах виникатимуть перебої з окремими товарами. Водночас повністю замінити торговельні мережі вони не зможуть.
«Ринки можуть стати важливим альтернативним каналом, передусім для свіжих, сезонних і локальних продуктів. Але повністю замінити супермаркети ринки не можуть. У мереж широкий брендовий імпортний асортимент і великі холодні потужності», — сказав директор ринку.
Яких продуктів може бракувати найбільше
Найпростіше, за словами Воропаєва, напряму постачати сезонні овочі, фрукти, ягоди, зелень, картоплю, баштанні культури, мед та частину сухої бакалії.
Складніша ситуація з товарами, для яких потрібна спеціальна логістика. Це молочні продукти, м'ясо, риба, морепродукти, заморожені напівфабрикати та готові страви. Для них важливі швидкість доставки, безперервний холодовий ланцюг, ветеринарно-санітарні документи та резервне електроживлення.
«Найскладніше привозити зараз імпортну рибу і морепродукти, охолоджені, молочні та заморожені товари», — зазначив Олександр Воропаєв.
Водночас сезонна продукція наразі має додатковий запас стійкості. За словами директора ринку, цьому сприяє новий урожай, який компенсує частину логістичного тиску.
Чи вже більше людей купують продукти на ринках
Масового перетікання покупців із супермаркетів на ринки після останніх атак, за словами Воропаєва, наразі не спостерігають. Окремі покупці можуть шукати на ринку товари, які тимчасово відсутні в магазинах, але говорити про стійку зміну поведінки споживачів поки зарано.
«Ми не спостерігаємо ажіотажу, що люди, які ходили до мереж, тепер усі прийшли на ринок і скуповуються. Все залежить від окремої товарної позиції. Якщо на неї є дефіцит у мережі, яка знаходиться десь біля нас, люди можуть шукати цю альтернативу на ринку», — пояснив він.
Загалом, за словами Воропаєва, йдеться не про зникнення цілих товарних груп, а радше про точкові зміни асортименту. Тимчасово може не бути певного бренду, фасування або конкретного постачальника, але аналогічні товари залишаються доступними.
Що буде з цінами
На ціни впливає не сама атака, а конкретні додаткові витрати, які виникають після неї. Це довший маршрут, менші партії, додаткові перевантаження, витрати на пальне, генерацію, охолодження та можливі втрати швидкопсувної продукції.
За словами Воропаєва, середній вплив перебудови логістики не можна однаково застосовувати до всіх товарів. Сезонна пропозиція може стримувати зростання цін, тоді як імпортна та холодова логістика, навпаки, здатна його посилювати.
Найбільше ризикують подорожчати риба та морепродукти, частина імпортних продуктів, заморожені напівфабрикати, окремі молочні та охолоджені товари. Після завершення польового сезону більш чутливими можуть стати тепличні овочі.
Окремим фактором є енергетичні витрати. Хліб, за словами Воропаєва, також може поступово дорожчати через вартість енергії, пального та переробки, але наразі проблеми з наявністю зерна немає.
Чи є загроза дефіциту на Одещині
Станом на зараз системного дефіциту базових продуктів на Одещині немає, вважає директор ринку «Початок». Основні ризики пов'язані не з відсутністю їжі загалом, а з можливим подорожчанням, скороченням вибору та нерівномірною наявністю окремих товарів.
«Немає підтверджень системного дефіциту базових продуктів на Одещині. Реальний ризик — це вища ціна, менший вибір і нерівномірність наявності окремих позицій. Насамперед це імпортні, рибні, охолоджені й заморожені товари», — зазначив Воропаєв.
На ситуацію позитивно впливає наявність місцевої сезонної продукції та нового врожаю. Водночас під час війни, за його словами, абсолютних гарантій немає, тому важливими залишаються прямі поставки, альтернативні постачальники, резервне живлення та відсутність ажіотажу серед покупців.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook, Instagram та TikTok: головні новини Одеси та області.
Стежте за головними новинами Одещини в Google Новинах — збережіть тему Суспільне Одеса в обране, щоб не пропустити важливі події у вашому регіоні.
