Низький рівень води в Дністрі зменшує здатність річки до природного самоочищення та може призводити до підвищення концентрації забруднювальних речовин. Водночас це не означає автоматичного погіршення якості води з-під крана, адже між річкою та споживачем є система водозабору, очищення, знезараження та контролю. Про це в ефірі Українського радіо Одеса розповіла президентка Асоціації професіоналів довкілля Людмила Циганок.
Що відбувається з водою під час маловоддя
За словами Людмили Циганок, коли в річці достатньо води, вона краще розбавляє забруднювальні речовини, які потрапляють у водойму. Це, зокрема, комунальні та сільськогосподарські стоки, органічні речовини та інші забруднювачі. Якщо об'єм води зменшується, їхня концентрація може зростати, через що річка стає більш уразливою до забруднення.
Також Людмила зазначила, що під час маловоддя часто зменшується швидкість течії. Вода довше затримується на окремих ділянках русла, які через це сильніше прогріваються. Тепліша вода утримує менше розчиненого кисню, що впливає на природні процеси самоочищення водойми. За таких умов на окремих ділянках може виникати загроза для водних організмів, зокрема риби.
Чи означає це, що вода з-під крана стане гіршою
Циганок наголосила, що не варто робити прямий висновок: «менше води в Дністрі — гірша вода з крана». Між річкою та споживачем працює система водозабору, водопідготовки, знезараження та контролю. Тому, за її словами, важливо оцінювати не лише стан Дністра, а й готовність технологічних систем компенсувати можливі зміни якості сирої води.
Водночас під час маловоддя особливо небезпечними можуть бути аварійні або неконтрольовані скиди. Якщо у водойму потрапляє певна кількість забруднювальної речовини, а води для її розбавлення стає менше, її концентрація зростає. Тому, за словами експертки, оцінювати ситуацію передусім потрібно за результатами лабораторних досліджень.
Окрему проблему становлять важкі метали. Вони можуть перебувати не лише у воді, а й накопичуватися в донних відкладах. Через зміни швидкості течії та температурного режиму частина цих речовин може знову переходити у воду. Тому погіршення якості води не обов'язково свідчить про нове надходження забруднювачів.
Синьо-зелені водорості та цвітіння води
Маловоддя у поєднанні з високою температурою також може створювати сприятливі умови для розмноження синьо-зелених водоростей та «цвітіння» води. Це може впливати не лише на стан річки, а й на процес водозабору.
За словами Циганок, у такому випадку сира вода може набувати специфічного землистого, болотного або затхлого запаху та присмаку. Деякі види водоростей здатні продукувати токсини, тому під час водопідготовки важливо правильно підібрати технологію її очищення.
Експертка пояснила, що частина токсинів може перебувати всередині клітин водоростей. Якщо неправильно підібрати спосіб обробки і масово руйнувати ці клітини, токсини можуть потрапити у воду. Тому необхідні постійний контроль якості сирої води, правильний підбір окисненняПроцес визначення та розрахунку кількості окиснювача (або вибору технології окислення), необхідного для нейтралізації органічних та неорганічних домішок (заліза, марганцю, сірководню) у воді. Цей параметр безпосередньо впливає на конфігурацію системи фільтрації. та сорбціїПроцес вибору спеціального матеріалу (сорбенту) та фільтрувальної системи для видалення з води шкідливих домішок, хлору, органіки та важких металів шляхом їх поглинання..
«Сучасна водопідготовка в більшості водоканалів при цвітінні води не зводиться до принципу просто додати більше хлору», — наголосила вона.
Старі системи водопідготовки можуть потребувати модернізації
Циганок зазначила, що водопровідну станцію проєктують з урахуванням того, що якість води протягом року може змінюватися. На це впливають сезон, кількість опадів, температура та рівень водності. Тому система водопідготовки має мати технологічний запас, який дозволить реагувати на такі коливання.
За словами експертки, більшість таких водопровідних станцій будували ще в минулому столітті, а Одеський водогін — наприкінці XIX століття. Відтоді змінилися не лише характеристики природної води, а й перелік забруднювачів, які потрібно з неї видаляти.
«Питання не лише в тому, чи вміє водоканал очищати воду з Дністра. Звісно, вміє. Технічно важливо правильніше питати, наскільки система готова до цього нового діапазону коливань якості сирої води», — каже експертка.
Погіршення якості сирої води також збільшує витрати на водопідготовку: може знадобитися більше реагентівСпеціальні хімічні речовини та сполуки, які додають у воду для її очищення, знезараження, пом'якшення та поліпшення якості. Вони вступають у реакцію із забрудненнями, допомагаючи видалити бруд, бактерії та зайві солі., а технічна інфраструктура — модернізації.
Чи можуть Одесу забезпечити підземні води
Дністер є стратегічним джерелом питної води для Одеси. У разі проблем із поверхневим водозабором альтернативою можуть стати підземні води з артезіанських свердловин, однак повністю замінити Дністер вони не зможуть, зазначає Людмила Циганок.
За її словами, запаси придатних для використання підземних вод в Одеській області розподілені нерівномірно. У багатьох районах вода має підвищену мінералізацію. У центральній частині області артезіанські свердловини можуть бути малопродуктивними, тоді як на півдні проблемою є надмірна мінералізація води.
В Одесі вже використовують альтернативні джерела води. Експертка зазначила, що воду з міських бюветних комплексів регулярно досліджує Одеський обласний центр контролю та профілактики хвороб. Водночас бювети не можуть забезпечити місто необхідними обсягами води для централізованого водопостачання житлових будинків, лікарень, підприємств та іншої міської інфраструктури.
Циганок вважає, що готовність до маловоддя має стати предметом постійної уваги місцевої влади та громад. Важливо забезпечити не лише лабораторний контроль якості води, а й технологічний запас, достатню кількість реагентівОб'єм або концентрація хімічних речовин, яка повністю зв'язує забруднювачі, знезаражує мікроорганізми чи коригує склад (наприклад, рівень pH або жорсткість) до нормативних показників, не залишаючи при цьому шкідливого надлишку., підготовлених спеціалістів та справну мережу водопостачання.
«Кожна громада, кожна міська влада сьогодні в Україні повинна усвідомити, скільки питної води є в наявності та чи готове місто до нових реалій, коли води стає менше, а концентрація небезпечних речовин — вищою», — підкреслила Людмила Циганок.
За словами експертки, через зміну клімату проблема доступності якісної питної води ставатиме дедалі актуальнішою. Тому вона радить мешканцям цікавитися станом водних ресурсів, а також запитувати в місцевих органів влади інформацію про якість води та готовність систем водопостачання до таких змін.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
