Понад два тижні тому після російського ракетного удару в акваторії Одеси затонув суховантаж GOLDEN LEO. Разом із судном на дні залишилися десятки тонн пального та мастил. Чому його не вдалося врятувати, чи загрожує воно екології Чорного моря та чи реально тепер підняти стометровий суховантаж — у матеріалі Суспільного.
Обставини удару по судну GOLDEN LEO
GOLDEN LEO — це суховантаж завдовжки понад сто метрів, побудований у 1998 році. 19 липня він вийшов із порту Чорноморськ із вантажем кукурудзи. Того ж дня поблизу Одеси судно атакували російські крилаті ракети. Загинули десятеро людей. Ще вісім моряків зазнали поранень.
Після удару судно майже тиждень залишалося на рейді, поступово втрачаючи плавучість. Чому його не буксирували до берега або в безпечніше місце в Одеській обласній військовій адміністрації не прокоментували.
Ризик забруднення моря
На борту судна окрім вантажу кукурудзи могло бути близько 150 тонн пального та мастил, зазначив доктор біологічних наук Іван Русев. За його словами, при витіканні з відсіків ці речовини можуть становити загрозу морським жителям та людям.
«Найстрашніше те, що там 150 тонн мастил різних: це мазут, це різні нафтові матеріали, які потрібні для руху судна. І вони законсервовані у великих ємностях. Але агресивна середа моря може зруйнувати їх», — прокоментував чоловік.
Попри ризики, станом на зараз ознак забруднення акваторії офіційно не зафіксували, додав Русев.
Технічні особливості судна
Конструкція сучасних суден передбачає додатковий захист паливних ємностей, пояснив науковець університету кораблебудування імені Адмірала Макарова Олексій Ястреба. За його словами, чи пошкоджені подвійне дно та подвійний борт саме цього судна, наразі невідомо.
«Всі сучасні судна мають подвійний борт і подвійне дно. Тобто паливні танки в будь-якому разі знаходяться за межами відкритого моря через оці відсіки. Тобто вони захищені. Чи є ушкодження у цього подвійного дна невідомо, це необхідно дивитися. Найчастіше, якщо немає ушкодження корпуса, невисока ймовірність, що буде розлив нафтопродукту», — зазначив науковець.
Окремим питанням залишається підняття GOLDEN LEO. Судно лежить на глибині близько 20 метрів. За словами Ястреби, проведення операції з підняття ускладнює вік суховантажу.
«Якщо судно в технічно негарному стані, то може виникнути так, що під час підйому воно може переламитися. Такі ситуації трапляються. Необхідні будуть буксири, найчастіше в цьому використовується плавучий кран, якісь понтони допоміжні і так далі», — зазначив чоловік.
Можливість підняття суховантажу
Проведення операцій з підняття судна ускладнюють ризики повторних російських ударів, зазначив речник Військово-Морських Сил України Дмитро Плетенчук:
«Такі інциденти мали місце, вони наносили по кілька ударів по суднах, навіть на яких вже немає екіпажів. Зрозуміло, що на них немає ознак присутності навіть. Тим не менше, для створення картинки вони вдруге, втретє вражають ці судна», — підкреслив Плетенчук.
Заступниця начальника управління держнагляду морського середовища Держекоінспекції Південно-Західного округу Юлія Калініна додала, що перевірити район затоплення наразі неможливо через безпекову ситуацію:
«Ми не маємо можливості з безпекових ситуацій вийти і безпосередньо перевірити стан морського середовища в районі затонулого судна. Наразі ситуація залишається стабільною, забруднення морського середовища відсутнє. Засмічення на поверхні води від кукурудзи та лушпиння також немає в районі затонулого судна», — зауважила посадовиця.
Україна вже має досвід підняття аварійних суден. Один з прикладів — танкер Delfi, який затонув біля одеського узбережжя 22 листопада 2019 року. Але тоді судно перебувало на мілині. Роботи тривали кілька місяців і коштували близько півмільйона доларів. GOLDEN LEO майже вдвічі довше за Delfi, лежить на більшій глибині. Коли саме його підніматимуть і хто фінансуватиме ці роботи — наразі невідомо.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області.
