Навколо Куяльницького лиману три громади Одещини разом із Національним природним парком "Куяльницький" працюють над створенням туристично-креативного кластера "Чумацький шлях". Про результати першого року реалізації проєкту розповіли Суспільному його координаторка Наталія Матковська, представники громад та керівництво Національного природного парку "Куяльницький".
Куяльник як спільний ресурс для розвитку
Туристично-креативний кластер "Чумацький шлях" став переможцем грантового конкурсу UCORDШвейцарсько-український проєкт технічної допомоги ("Згуртованість та регіональний розвиток України"), який фінансується Швейцарією та втілюється компанією NIRAS Sweden AB.. Його реалізують громадська організація "Одеса.WOW" спільно з Національним природним парком "Куяльницький" та громадами, розташованими навколо лиману.
За словами координаторки проєкту Наталії Матковської, головною метою стало посилення соціально-економічного потенціалу Красносільської, Усатівської та Іванівської громад через розвиток туризму, рекреації та креативних індустрій.
"Ми хочемо створити перспективу, щоб люди не виїжджали з цих чудових населених пунктів через відсутність роботи та можливостей. Навпаки — щоб сюди приїжджали нові люди, приносили нові знання, ідеї та інвестиції", — розповіла Наталія Матковська.
Вона наголосила, що територія навколо лиману має значний потенціал, але водночас стикається із серйозними інфраструктурними проблемами. Серед них — відсутність каналізації в окремих населених пунктах, проблеми з дорогами та погіршення стану річки Великий Куяльник, яка живить лиман, каже Матковська.
За словами координаторки проєкту, самотужки громади не можуть впоратися з такими викликами, тому шукають нові моделі розвитку через партнерство та залучення зовнішніх ресурсів.
Від продажу сировини до створення локальних брендів
Одним із ключових напрямків проєкту стало формування спільної стратегії розвитку території.
Наталія Матковська пояснила, що учасники проєкту пропонують перейти від моделі, коли громади продають лише сировину, до створення продуктів із доданою вартістю.
"Ми говоримо про перехід від сировини до кластерної синергії. Наші громади багаті ресурсами, але часто просто експортують додану вартість. Ми хочемо допомогти людям об'єднуватися, створювати локальні бренди, розвивати переробку та сімейний бізнес", — зазначила вона.
Читати ще
В Одесі провели захід "Я рятую Куяльник"Окремий акцент робиться на креативних індустріях. У межах проєкту під цим поняттям розуміють не лише мистецтво, а й нові підходи до підприємництва, інновацій та розвитку місцевих талантів.
Також учасники проєкту розглядають Куяльницький лиман як перспективний центр реабілітації та оздоровлення.
"Реабілітація та оздоровлення — це великий тренд і великі перспективи. Саме Куяльник має для цього унікальний потенціал", — сказала Наталія Матковська.
Кожна громада має свою спеціалізацію
Учасники проєкту пропонують модель, за якої громади не конкуруватимуть між собою, а розвиватимуть різні напрямки.
За словами Наталії Матковської, Красносільська громада може стати центром реабілітації, Усатівська — логістичним та готельним вузлом, а Іванівська — гастрономічною долиною з акцентом на продукцію місцевих виробників.
"Кожна громада має свою специфіку, а разом вони можуть створити значно більший ефект. Один плюс у нашому випадку може дати не три, а дев'ять або навіть дванадцять", — зазначила координаторка.
На її думку, саме кластерний підхід дає території конкурентну перевагу у боротьбі за інвестора та туриста.
Туризм як можливість для громад
Начальниця управління культури, молоді та спорту Красносільської сільської ради Ольга Юрченко розповіла, що громада була серед ініціаторів участі в проєкті.
За її словами, головна мета — зробити територію більш впізнаваною та привабливою для туристів.
"Ми хочемо, щоб про нашу громаду знали всі. Щоб до нас приїжджали туристи, розвивалася економіка, з'являлися інвестори. Сьогодні, під час війни, фінансовий стан багатьох громад складний, тому ми шукаємо всі можливості для розвитку", — сказала Ольга Юрченко.
У межах проєкту вже вдалося розробити п'ять туристичних маршрутів та підготувати концепцію подальшого розвитку території.
Посадовиця зазначила, що грантові проєкти вже неодноразово допомагали громаді реалізовувати важливі ініціативи — від облаштування дитячих майданчиків до освітніх програм та культурних фестивалів.
50 туристичних об'єктів навколо лиману
Одним із практичних результатів першого етапу проєкту стала систематизація туристичних ресурсів території.
Заступник директора Національного природного парку "Куяльницький" Олег Деркач розповів, що робоча група описала близько 50 об'єктів природної та культурної спадщини, які можуть стати основою для туристичних маршрутів.
"Ми детально описали все цікаве, що є на узбережжі лиману з туристичної та пізнавальної точки зору. Це і природні об'єкти, і музеї, і пам'ятки історії, і лікувальні ресурси території", — зазначив він.
До маршрутів увійшли, зокрема, Іллінський краєзнавчий музей, Козацька криниця, Медвежа печера, ділянки Ковалівського степу, місця масового цвітіння рослин, колонії птахів та інші локації.
За словами Олега Деркача, до створення маршрутів долучилися туроператори, які допомогли визначити об'єкти, що можуть бути найбільш цікавими для туристів.
Окрім звичайних маршрутів, проєкт передбачає створення екологічних стежок зі стендами, інформаційними матеріалами та необхідною інфраструктурою.
Стратегія на десять років
Ще одним результатом роботи стала підготовка стратегічного документа розвитку Національного природного парку.
За словами Олега Деркача, без такого документа неможливо планувати ні туристичну діяльність, ні розвиток інфраструктури.
"У рамках проєкту ми змогли розробити стратегічний документ, який визначатиме розвиток парку на найближчі десять років. Ним користуватиметься і парк, і громади, і відвідувачі", — пояснив він.
Документ передбачає функціональне зонування території, визначає місця для рекреації, маршрути для відвідувачів та ділянки, які потребують особливої охорони.
Олег Деркач наголосив: одним із найважливіших результатів проєкту стало не лише створення документів, а й налагодження співпраці між парком та громадами.
"Такі проєкти допомагають знайти спільну мову і рухатися вперед разом. Ми отримали необхідну документальну базу, нові напрацювання і можливість спільно планувати розвиток території", — підсумував він.
Учасники проєкту переконані, що саме поєднання природної спадщини, туризму, місцевого бізнесу та креативних індустрій може стати основою для довгострокового розвитку територій навколо Куяльницького лиману.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
