Куяльницький лиман опинився у критичному стані. Солоність води перевищила 300 грамів на літр, тоді як у Чорному морі цей показник становить лише 18. Глибина водойми подекуди зменшилася до 40 сантиметрів. Для його наповнення щороку подають морську воду, але цього недостатньо. В Одеській ОВА заявили: порятунок можливий лише завдяки відновленню природного надходження прісної води з річки Великий Куяльник.
Толоки на березі лиману
Поки чиновники обговорюють проєкти та шукають гроші, одесити та громади власними руками намагаються врятувати водойму. На берегах Куяльника вони організовують толоки – збирають руками та лопатами сіль, що вкриває поверхню.
Голова Красносільської громади Марина Архірій розповіла, що долучилася до акції "Я обираю куяльницьких виробників" у межах проєкту "Чумацький шлях". Подію організували разом із сусідніми громадами та Національним природним парком "Куяльницький". Під час заходу відбулися концерт і дегустація страв від місцевих виробників.
В інстаграмі організатори пояснили: збір солі допомагає лиману "дихати". Адже надлишок солі змінює склад лікувальних грязей і загрожує самій екосистемі.
Читати ще
В Одесі провели захід "Я рятую Куяльник"
"Чумацький шлях": резонанс і петиції
Представниця громадської організації "Одеса ВАУ" Оксана Кузнєцова зазначила Українському радіо. Одеса, що ідея толоки виникла спонтанно.
"Ми побачили, що науковці радять збирати сіль. Перший захід провели майже як інформаційний. І саме тоді з’явилася петиція про необхідність рятувати Куяльник. Це показало, що тема на часі", – сказала вона.
За словами Кузнєцової, громади об’єдналися, а кількість акцій зросла від однієї до кількох. Організатори навіть підготували звернення до президента і уряду з проханням створити робочу групу та розробити програму з порятунку лиману.
Думка науковців
Головний природознавець, заступник директора Національного природного парку "Куяльницький" Олег Деркач пояснив, що головна проблема лиману – відсутність прісної води.
"Ми втратили вільну течію річки Великий Куяльник. Опадів мало, клімат став посушливим. А запуск морської води з 2014 року не вирішив ситуації – навпаки, ми щороку вносимо тисячі тонн солі. За 10 років накопичилося майже мільйон тонн", – розповів природознавець.
Він зазначив, що є різні теоретичні варіанти – від перекидання води з Дністра чи Хаджибейського лиману до промислового видобутку солі. Але всі вони потребують великих коштів.
"Якщо нічого не робити, лиман пересохне і перетвориться на солоне болото", – наголосив Деркач.
Робота нацпарку
Директор парку Олександр Шестун додав, що установа нині не має власної лабораторії та фінансування для досліджень. Тому співпрацює з науковими інститутами та намагається залучати гранти.
"Ми можемо піднімати питання, але самі не вирішимо проблему. Тут потрібне втручання держави. Усе впирається в гроші", – зазначив він.
На сайті президента вже зареєстрована петиція про термінове врятування Куяльника. Її авторка Ірина Іванішина закликає до екологічної експертизи та розробки державної програми.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
