11-річна Валерія Тітова стала однією з дев’яти людей, які отримали поранення внаслідок російського ракетного удару по Одещині 23 травня. Дівчинка перебувала на відпочинку разом із батьками та друзями, коли ракета влучила поруч. Наразі вона перенесла три операції, попереду ще одна та тривала реабілітація.
"Ми дуже довго планували цю поїздку"
Того дня Валерія разом із батьками та друзями поїхала на риболовлю. Родини відпочивали на базі біля моря. Діти гралися в окремому будиночку, а дорослі перебували неподалік.
За словами дівчинки, повітряна тривога пролунала незадовго до удару. Вона пригадує, що навіть попередила друзів про небезпеку, але часу на реакцію майже не залишилося.
"Ми з батьками поїхали на риболовлю. Ми дуже довго її планували. І ми з моїми друзями були в такому доміку, а батьки в нас були в альтанці. І ми з моїми друзями грали. І тут почалася повітряна тривога. Я їм сказала, що тут може бути небезпечно. І буквально через дві хвилини вже був приліт", — розповіла дівчинка.
Валерія згадує, що спочатку відчула сильний удар і побачила спалахи. Її друзі встигли вибігти з будівлі, а сама вона залишилася всередині:
"Почалося, як такий землетрус. Були різні спалахи. І мої друзі встигли вибігти з цього будинку, а мені порізало ногу, і я впала в будинку. І потім вікна почало вибивати, і все це полетіло в мене".
"Я була вся в крові"
Після вибуху дівчинка покликала на допомогу батьків. Першим до неї прибіг батько. Валерія каже, що тоді вже зрозуміла серйозність поранення та намагалася діяти максимально спокійно:
"Я почала кричати про допомогу батькам, щоб вони мене забрали, врятували. І потім прибіг тато, і я не розуміла, що зі мною сталося. Я була вся в крові. Я тату сказала, що у мене розірвана нога".
Дівчинка пригадує, що попросила батька зупинити кровотечу, використавши власну футболку.
"Я сказала, щоб він перемотав мені рану, тому що може бути велика кровотеча. Я сказала, щоб він зняв з себе футболку і зав'язав мені рану, тому що в тій ситуації ми не розуміли, що взагалі відбувається. Ми бачили нашого друга, всі родини, які теж постраждали", — розповіла вона.
Батьки вивозили доньку під вибухами
Мама Валерії Ірина розповідає, що того дня на базі відпочивали три родини з дітьми. Окрім її доньки, травм зазнали ще двоє дітей. Також серйозно постраждав близький друг сім’ї, який зараз проходить лікування.
За словами Ірини, після удару батьки реагували по-різному. Батько кинувся рятувати доньку, а вона намагалася викликати допомогу та знайти можливість самостійно доправити дитину до лікарні.
"Ми з чоловіком відреагували по-різному, тому що в нього сталася паніка. Коли він побачив нашу доньку, він зразу до неї кинувся та виніс із будинку її. Я вже стала телефонувати до швидкої, але не було ніякого зв'язку, все було заблоковано", — додала вона.
Жінка розповідає, що родина змушена була самостійно їхати до лікарні під звуки вибухів і детонації:
"У мене, як у матері, одразу була думка знайти ключі від своєї машини та спасти життя своєї донечки, яка стікала кров'ю. І ми під вибухи, під просто детонацію ракети, у вогні сіли до машини і просто їхали, щоб спасти нашу донечку. І ми не знали, у лікарні збережемо ніжку чи ні".
Три операції та попереду довга реабілітація
Валерія каже, що дорогою до лікарні намагалася заспокоїти матір. Через шок вона майже не відчувала болю, але згодом її стан змінився. Найважчим моментом, за словами дівчинки, стала перша операція та невідомість щодо того, чи вдасться лікарям врятувати ногу.
"Мене забрали на операційний стіл, потім я почала дуже сильно плакати, тому що мені вже стало реально боляче. Я все почала відчувати, тому що відходила від шоку.І це було дуже складно, тому що я не розуміла, що зможе статися з моєю ногою".
Наразі Валерія вже перенесла три операції. Попереду ще щонайменше одна та тривале відновлення.
"Нам говорять, що дуже складно буде зараз лікуватися, тому що це дуже серйозна травма і дуже довга реабілітація буде. Операцій вже я перенесла три, ще четверта буде точно. І можуть бути ще операції".
Родина збирає кошти на лікування
Лікарі дають позитивні прогнози та сподіваються, що після лікування й реабілітації дівчинка зможе повернутися до звичного життя. За словами матері, наступний етап відновлення планують проходити за кордоном.
"Найголовніше, що ніжку ми зберегли. І далі дуже сподіваємось на те, що після всіх операцій та реабілітації, яку ми будемо проходити за кордоном, все ж таки наша дівчинка знову стане на ніжки і буде бігати, як вона бігала раніше. Зараз всі молитви тільки про це", — поділилась Ірина.
Втім, за словами жінки, лікування потребує значних коштів:
"Подальше наше лікування, реабілітація за кордоном буде потребувати підтримки та великої допомоги і великих фінансів".
Після атаки стала інакше реагувати на тривоги
Після пережитого Валерія зізнається, що тепер набагато гостріше сприймає сигнали повітряної тривоги. Каже, що раніше могла думати, що небезпека її не торкнеться, але тепер усе змінилося:
"На тривоги я реагую набагато по-іншому, ніж було раніше. Якщо раніше я думала: якщо далеко, то це не станеться. То зараз я можу почати задихатися".
За словами дівчинки, її історія вплинула і на друзів, які тепер уважніше ставляться до власної безпеки.
Попри пережите, Валерія найбільше мріє повернутися до звичного життя — школи, прогулянок і танців.
"Насправді, таке є зараз бажання просто встати і піти. Піти в школу, піти погуляти. Просто зрозуміти, що я можу робити все, що я робила раніше", — поділилась дівчинка.
Що відомо про ракетний удар по Одещині 23 травня 2026 року
За інформацією ОВА, внаслідок балістичної атаки поранення дістали дев’ятеро людей, серед них — троє дітей віком від 8 до 12 років.
Сімох постраждалих госпіталізували, додав голова ОВА Олег Кіпер. Один дорослий перебуває у важкому стані. Стан дітей лікарі оцінюють як середньої тяжкості.
Сигнал повітряної тривоги пролунав о 20:14. У Повітряних силах повідомили про загрозу застосування балістичного озброєння з півдня. О 20:19 в Одеському районі пролунав вибух.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
