У селі Троїцьке на Одещині колишній дитячий садок переобладнали під місце тимчасового проживання для внутрішньо переміщених осіб. Тут проживають люди, які через війну залишили свої домівки в Херсонській, Донецькій та Дніпропетровській областях.
Як функціонує простір і в яких умовах живуть переселенці — у матеріалі Суспільного.
За словами директорки Центру надання соціальних послуг Любашівської сільської ради Тетяни Павлової, потреба в облаштуванні такого простору виникла у 2022 році.
"У 2022 році почало приїжджати багато людей із територій, де відбувалися бойові дії. І наша громада вирішила створити таке місце, де люди могли б почуватися більш безпечно", — розповіла вона.
Для цього використали будівлю колишнього дитячого садка, яка перебувала на балансі громади.
Як повідомили у громаді, облаштування простору відбувалося за участі місцевої влади та громадської організації "10 квітня". Вони забезпечували приміщення технікою, меблями, постіллю, посудом та іншими необхідними речами.
Тетяна Павлова каже, що місце компактного проживання розраховане на 20 людей. Нині там проживають дев’ять мешканців.
Один із мешканці — В’ячеслав із Херсонщини. Чоловік переїхав до Троїцького наприкінці 2024 року після евакуації та лікування. За його словами, під час бойових дій його будинок згорів, а сам він зазнав контузії.
"Я вже тут, як вдома. Люди хороші, мені тут подобається. Планую залишатися. Отримаю сертифікат за зруйноване майно і, можливо, зможу придбати житло", — сказав він.
Чоловік зазначив, що побут у місці проживання організовують самостійно: готують їжу, доглядають за територією, висаджують рослини та прибирають по черзі. За його словами, зараз для нього головне — відчуття безпеки та можливість поступово відновлювати життя.
"Звичайні будні дні. Як і вдома, тільки що не вдома. Я міг би виїхати за кордон, але не хочу. Дома є дома", — підсумував В’ячеслав.
Проживання у будинку є безоплатним, каже чоловік. За його словами, мешканці не сплачують за комунальні послуги. У приміщенні є опалення, водопостачання, пральні машини, холодильники та генератори.
Ще одна мешканка, Валентина, евакуювалася з Дніпропетровської області у березні. Вона сказала, що виїзд відбувався під час активних бойових дій.
"Як нас не поубивали — я не знаю. Усе посипалося: вікна, двері, сараї. Я не знаю, як ми залишилися живі", — згадує жінка.
Інша жінка, Валентина, проживала у Покровську на Донеччині, зараз у Троїцькому майже два роки.
"Подобається, але додому хочеться. Мені вже під 80 років. У Покровську залишився батьківський будинок, нічого не встигла продати. Усе втрачено. Зараз не знаємо, де доведеться жити", — прокоментувала вона.
Серед мешканців також Володимир із села Тягинка Херсонської області. Після евакуації він певний час перебував в Одесі, де отримував допомогу, а згодом переїхав до Троїцького.
"Якщо чесно, там (ред., — вдома) уже нічого немає. Усе зруйновано. Останні фото показали, що будинку фактично немає. Діти зараз у Болграді, онуки також там. Потроху обживаємося тут", — сказав він.
Як розповіла директорка Центру надання соціальних послуг Тетяна Павлова, мешканцям надають допомогу не лише з проживанням, а й з оформленням документів, працевлаштуванням та доступом до соціальних послуг. У разі відсутності документів людей супроводжують до відповідних установ для їх відновлення або оформлення.
Фахівчиня відділу соціального супроводу ГО "10 квітня" Інна Чернишова зазначила, що підтримка мешканців включає не лише гуманітарну допомогу, а й регулярну роботу з соціальної адаптації:
"Раз на тиждень проводжу інформаційні сесії, координаційні зустрічі та заняття із соціальної згуртованості. Це допомагає підтримувати комунікацію між мешканцями та враховувати їхні потреби. Більшість із них — дорослі люди, які потребують додаткової підтримки. Важливо, щоб вони не втрачали відчуття перспективи".
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області.
