У селі Богнатове на Одещині, де фактично одна вулиця та майже немає інфраструктури, працює кінна школа. Її розвиває Наталія разом з чоловіком. Сьогодні тут утримують близько 30 коней і трьох віслюків, навчають дітей верхової їзди та планують розвивати напрямок реабілітації за допомогою тварин.
Від дитячого захоплення до справи життя
Наталія каже, що любов до коней з’явилася ще в дитинстві. З п’яти років вона просила маму покатати її на конях, а вже у дев’ять почала займатися у кінному клубі.
Втім, далеко не всі в родині підтримували таке захоплення. Більшість родичів працюють у медицині, тому майбутнє серед коней вони сприймали скептично.
"Мій дідусь, він завжди казав, що це не жіноча справа, що ти займаєшся якоюсь, ну, єрундою, якщо так можна сказати. Він от до останніх своїх років життя все одно намагався якось мене куди-небудь направити".
Знайшла чоловіка завдяки кінному спорту
До Богнатового Наталія спочатку приїжджала як спортсменка. Тут орендувала коня, тренувалася та готувалася до змагань.
Саме на території кінної бази вона познайомилася зі своїм майбутнім чоловіком. Згодом захоплення перетворилося на спільну справу, розповіла жінка:
"Познайомилась зі своїм майбутнім чоловіком, який тут вже працював. Він був орендатором цього місця прекрасного. І вже потім розпочалася наша спільна справа. Ми почали розвивати це у напрямок дитячої школи верхової їзди".
Зараз на території школи утримують близько тридцяти коней та трьох віслюків. Частина тварин належить клубу, частина має власників.
Коні з Німеччини та цілодобовий випас
За словами Наталії, у школі є як коні українського походження, так і тварини, яких колись привезли з-за кордону.
Власники намагаються створити для них максимально природні умови утримання. Коні більшість часу проводять не у стайнях, а на пасовищу, каже Наталія:
"Прагнемо, щоб у коня було максимально багато часу, який він може гуляти, насолоджуючись своїм життям. Вони в нас не стоять в конюшні, вони не стоять в денниках, вони постійно рухаються. Зараз в нас активно росте трава, вони активно на пасовищах".
Перед кожним тренуванням тварину потрібно підготувати. Для цього коня ловлять у загоні, заводять до стайні, чистять та осідлують.
"Якщо він поїв, попив — маємо його повністю почистити від вух до п’яток. Потім підсідлати і вже вивести на тренування. Починається розминка. Прогрівання усіх м'язів коня", — розповідає Наталія.
Один кінь коштує близько 10 тисяч гривень на місяць
Утримання коней, каже Наталія, — одна з найбільших статей витрат. Лише базові потреби однієї тварини обходяться приблизно у 10 тисяч гривень щомісяця. Окрім кормів та догляду, необхідно оплачувати роботу коваля, ветеринара та купувати спорядження.
"У нас коні харчуються шість разів на день. На місяць 10 тисяч гривень — один кінь. Це просто харчування, прибирання, базовий мінімум, базові потреби. Далі вже є такі витрати: коваль, ветеринарний лікар, амуніція, якісь змагання, і це вже все додатково", — розповіла жінка.
Через віддаленість школи від великих населених пунктів власникам часто доводиться самостійно надавати тваринам першу допомогу.
Наталія каже, що ветеринар не завжди може приїхати швидко, тому необхідні навички вони освоюють самостійно:
"Якщо у коня якісь коліки, йому потрібна якась негайна допомога. Всі ін'єкції, всю першу допомогу маємо вміти робити самі. Вже майже все навчились робити, бо ми знаємо, що швидко ніхто не приїде, на жаль".
Відвідувачі їдуть десятки кілометрів, попри погану дорогу
До кінної школи приїжджають люди з Одеси, Роздільної та інших населених пунктів області. Деякі займаються тут роками.
Відвідувачка Юлія розповідає, що їздить до Богнатового вже дев’ять років. Водночас головною проблемою залишається дорога до школи.
"Дев’ять років ми сюди приїжджаємо. Але якість дороги бажає кращого. Бувало таке, що й колесо пробивало".
Хочуть розвивати реабілітацію за допомогою коней
Окрім спортивного напрямку, подружжя планує займатися іпотерапією та реабілітацією. Наталія вже здобуває другу вищу освіту за спеціальністю тренер-реабілітолог, щоб професійно працювати як із дітьми, так і з дорослими.
За словами жінки, спілкування з кіньми допомагає людям відволіктися від щоденних проблем та знизити рівень стресу:
"Коні взагалі заспокоюють. Тіло коня прогріває, воно трошки тепліше, ніж температура тіла людини. Коли людина постійно знаходиться на стресі, вона приїжджає до коней, і вона як в інший світ потрапляє".
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області.
