Дача Ашкеназі — одна з найвідоміших пам’яток Французького бульвару в Одесі, зведена наприкінці XIX століття. Ще донедавна вона була частиною санаторію Чкалова, а нині разом із комплексом перейшла у підпорядкування центру психічного здоров’я "Лісова поляна". У якому стані перебуває історична будівля та чи отримає вона шанс на відновлення — розбиралося Суспільне.
Дача, яка пережила війну — і не пережила байдужість
Історик та краєзнавець Сергій Котелко розповідає, що маєток належав мадам Боржанській, а згодом перейшов до баронеси Ганни Ашкеназі з відомої європейської родини де Гінзбург. Він називає її "найкращою дачею на Французькому бульварі", але додає: від колишньої розкоші залишилося небагато.
"В описах, яких мені вдалося знайти в архівах, вона була описана як "неймовірного благоустрою" і "багато облаштована", — говорить він.
Після еміграції родини у 1919 році будівля стала частиною санаторію для партійної еліти, а згодом увійшла до комплексу санаторію Чкалова. Вона пережила революцію і Другу світову війну без значних руйнувань.
За словами історика, у будівлі збереглися окремі автентичні елементи — зокрема тераса та переплетення вікон. Над ними можна побачити барельєфи, створені за мотивами італійської архітектури.
"Зверху, над вікнами, ми бачимо два барельєфи. Вони зроблені за мотивами однієї з найперших благодійних будівель Європи — Ospedale degli Innocenti в Італії, споруди архітектора Брунеллескі. Із середини XV століття це був заклад, куди могли підкидати немовлят. Саме тому тут зображені малюки в пелюшках", — пояснюють фахівець.
Водночас така символіка має і локальне значення, додає Сергій. Як він розповідає, родина Ашкеназі була відома своєю благодійною діяльністю. Зокрема, Ганна Ашкеназі та мати її чоловіка Луїза Геселівна підтримували соціальні ініціативи, а сама Одеса значною мірою завдячує Луїзі Ашкеназі розвитком Єврейської лікарні.
"Це дуже схоже: зроблено з тих самих матеріалів, що й в Італії, але наші одеські теракотові хлопчики тепер прикрашають будівлю (ред.)", — додають він.
Втрачені парк, ворота і навіть мармурові леви
Раніше тераса цієї дачі була затінена фіранками, а вікна по краях відчинялися — сьогодні ж вони хоч і збереглися, але вже не функціонують, розповідає історик. Будівля XIX століття, яка тривалий час перебувала в оренді у приватного власника, нині стоїть зачиненою: що всередині — достеменно невідомо, однак крізь скло видно сліди ремонтів.
Як зазначає директорка центру "Лісова поляна" Ксенія Возніцина, попередні орендарі суттєво змінили інтер’єри, не зберігаючи автентичності:
“Те, що залишилося там по периметру, по стелі там трошки, по поверхах… бо, звісно, вся середина і низ були ганебно відремонтовані абсолютно сучасними матеріалами — ковроліном, ламінатом. Тобто не зберігалася автентичність ніяка… Нам би хотілося не просто ремонтувати, а реставрувати цю красу, але для цього потрібні не лише фінанси, а й складні дозвільні документи, бо це пам’ятка архітектури" ,— розповідає вона.
У центрі "Лісова поляна" сподіваються залучити донорські кошти, зокрема завдяки авторитету установи, і вже ведуть перемовини з Міністерством культури.
Водночас, зникли старовинні ворота, кам’яна огорожа, декоративні клумби і навіть мармурові леви, які стояли біля сходів до узбережжя.
“Тут є кілька елементів, які були втрачені, а точніше, свідомо прибрані. І ці мармурові сходи — це не головний вхід. Навпаки, гості заходили з іншого боку. Сюди потрапити можна було лише з дозволу господарів — вони виходили сюди, щоб прогулятися і насолодитися пейзажем”, — розповідає історик.
Найбільших змін дача зазнала на початку 1990-х років. Майже нічого не залишилося і від парку Ашкеназі, що колись простягався до моря. З усього ансамблю вцілів лише "трельяж", який колись обплітали квіти. Зникли клумби з декоративними вазами, старовинний кам’яний паркан із кованими ґратами та монументальні ворота — нині ці елементи втрачено повністю.
Купальні, тераси і відкритий прохід до моря
Історію узбережжя та давніх купалень згадує дослідник Котелко. За його словами, у ХІХ столітті вигляд цієї території суттєво відрізнявся від сучасного.
"Внизу у них були свої купальні. Тоді не було звичних схилів — це було урвище з терасним ландшафтом. Пляжів як таких в Одесі не існувало, люди купалися саме в купальнях", — каже Котелко.
Про сучасний статус території говорить Ксенія Возніцина. Вона наголошує, що парк має охоронний статус і не може використовуватися довільно.
"Парк — це пам’ятка. А пам’ятка передбачає вільний прохід до моря, а не забудову чи паркування. Ми не можемо цього дозволяти. Прохід для громадян не може бути заборонений", — зазначає вона.
Сьогодні дістатися до узбережжя Чорного моря можна двома шляхами: через залишки старовинних воріт із подальшим спуском дорогою або вузькою стежкою вздовж схилу. Раніше існував і третій варіант — сходи, однак нині вони перебувають в аварійному стані та закриті.
На одній із панорамних терас досі збереглися фрагменти старого паркану та терасного ландшафту — саме тими алеями колись прогулювалися власники дачі. Цими ж шляхами можна було дістатися до купалень, заснованих Ашкеназі.
Втім, сьогоднішній стан схилів далекий від історичного: територія занедбана, подекуди засмічена, зі слідами згарищ і хащами, які залишаються без належного догляду.
Окремо фахівці згадують і про втрати елементів декору.
"Внизу сходів лежали два мармурових леви… Їх викинули кудись… слідів їх немає ні у кого", — розповідає Котелко.
Попри занепад, частина об’єктів дивом збереглася.
"Їй пощастило… ця вистояла якось, збереглася. І після війни взагалі не було ніякої особливої потреби в ремонті. Їй дуже довго щастило до останнього часу", — додає він.
Що далі: реставрація чи подальший занепад
Нині триває оформлення охоронних договорів на пам’ятки. За словами начальниці управління охорони об’єктів культурної спадщини ОВА Олени Воробйової, їх не можна зносити — лише реставрувати.
"Зносити пам'ятки взагалі не можна. На пам'ятках можна проводити лише реставрацію", — наголосила вона.
За її словами, нині триває процес оформлення таких договорів: частину вже укладено, а решту планують завершити до кінця місяця.
"На початку цього місяця подали всі необхідні документи. І наразі вже розпочався процес укладання назначених договорів, вже укладено чотири. І зараз вже до кінця цього місяця буде кінець оформлення охоронного договору", — додала вона.
У межах цих договорів передбачаються чіткі вимоги до стану об’єктів та їхнього використання. Зокрема — обов’язковий технічний висновок і науково-проєктна документація перед будь-якими роботами.
У центрі "Лісова поляна" кажуть: хочуть відновити будівлю і використовувати її не для комерції, а для розвитку національного центру психотравми — зокрема для міжнародних конференцій і навчань.
"Задача зробити це теж якісно і якось використати саме, щоб це було пов'язано зі статутною діяльністю закладу, який нам передався. Це не просто задача з зірочкою, це таке з десят'ю зірочками", — сказала Возніцина.
Вона додає, що центр уже зараз активно працює з міжнародними партнерами, тому потребує простору для конференцій, тренінгів та освітніх програм.
Окремо вона підкреслює, що всі об’єкти перебувають у процедурі оформлення охоронних договорів, а їхній власник — Міністерство охорони здоров’я.
"У нас сім будівель, які потребують сім різних таких особняків, дач різних, і на всі оформлюються охоронні договори. Це законна процедура", — каже Возніцина.
