22-річний прикордонник Вадим Добрий із села Новокальчеве Березівського району Одеської області зник безвісти 2 лютого 2025 року в Курській області РФ. Його розшукує сестра Олена Міхєєва разом із великою родиною. Історія військового та пошуків, які родичі ведуть уже понад рік — у матеріалі Суспільного.
Наймолодший у великій родині
Вадим Добрий — військовослужбовець 17 прикордонного загону. Він зростав у багатодітній родині: у нього два брати і дві сестри. Вадим був наймолодшим. Його сестра Олена Міхєєва згадує, що брат завжди мав сильний характер.
"Нас п'ятеро в сім'ї. В мене є ще два братика і сестричка, а Вадим — це наш мізинчик. Ми всі різні за свої характером. А от Вадим, він такий вольовий і відходчивий, довго не ображається".
Підписав контракт після початку вторгнення
У 2021 році Вадим проходив строкову службу в Державній прикордонній службі. Після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році він підписав контракт.
Олена розповіла, що намагалася відмовити брата від цього рішення, але він вже все вирішив. Разом із ним контракт підписали й побратими, з якими він служив строкову службу.
"Він рік не був у відпустці. Потім вперше приїхав додому на місяць. Побув вдома — і їх знову відправили в командировку в Суми. Я йому телефонувала: "Вадім, ну де ти? Що ти?". А він каже: "Все добре, Лєна, не кипішуй, не нагнітай. Все добре. Що ти плачеш? Дивися за мамою, за дітьми", — пригадує жінка.
Останній дзвінок
За словами Олени, востаннє Вадим телефонував їхньому братові. Тоді він сказав фразу, яка тепер не дає родині спокою:
"Він просто сказав: "Якщо мене не буде 7–10 днів, то починайте мене шукати".
Після цього військовий більше не виходив на зв'язок.
Родина шукала його самостійно
Олена розповіла, що разом із братом зникли ще шестеро військових. Про їхню долю також немає інформації.
Один із бійців напередодні виходив із позиції. Сестра Вадима знайшла його та зв'язалася з ним, намагаючись зрозуміти, що сталося. За її словами, військовий показав лише відео, де всі були живі, але подробиць не повідомив.
Після цього родина почала шукати Вадима самостійно. Вони об'їздили Полтаву, Харків та села Сумської області, зверталися до лікарень і шпиталів.
"Ми ночували в машині вп'ятьох. Заходили в кожну клініку, в кожен шпиталь. І кожен раз, коли ми звідти виходили, це було важко. Бо ми сподівалися, що знайдемо його. Але повернулися ні з чим", — згадує Олена.
За час пошуків родичі військових, які служили разом із Вадимом, згуртувалися. Вони разом організовують акції та їздять у різні міста, щоб привернути увагу до зниклих безвісти.
"Цей біль нас згуртував. У мене менша донька завжди зі мною. Їй буде сім років. Вона каже: "Мама, не плач. Ми знайдемо Вадимчика. Він живий".
У родині на нього чекають мама, брати, сестри та 10 племінників.
"Я зайшла в кімнату і побачила, що моя дитина взяла його портрет. Вона плакала, щоб ніхто не чув, закривала собі ротик. Потім заснула зі сльозами на очах, обіймаючи його фото", — розповіла Олена.
"Я вірю, що мій брат живий"
Родина Вадима Доброго продовжує пошуки і сподівається отримати будь-яку інформацію про його долю.
"Я вірю, що мій братик живий, відчуваю це. Я не здамся — буду шукати, їздити всюди, де тільки можу, і звертатися всюди. У нас один біль на всіх", — каже сестра зниклого Олена.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
