Поруч із відомою Аккерманською фортецею на Одещині ховаються місця, про які не пишуть у путівниках: скельні поховання грецьких купців під церквою XIII століття та старовинний єврейський цвинтар із могилами 200-річної давнини. Хто тут похований, хто за цим доглядає та чи охороняє ці локації держава — у другому випуск спецрепортажу "Похована пам'ять".
Храм, якому більше 500 років
Церква Іоанна Предтечі стоїть на скельному плато — на одному рівні з Аккерманською фортецею. За деякими даними, перший дерев'яний храм з'явився тут ще у XIII столітті. Кам'яна будівля зведена у XV столітті — вона найстаріша з тих, що збереглися у місті. Тоді ж церква була резиденцією візантійського екзарханайвищий церковний титул або посада в православних та східних католицьких церквах в Молдавському князівстві.
Краєзнавець Олексій Пермінов захоплюється Аккерманом з 1980-х. За освітою фізик-ядерник, два роки він працював на Чорнобильській АЕС, а після аварії переїхав до Білгорода-Дністровського і почав збирати матеріали про місто. Сьогодні він веде публічну групу "Старий Аккерман" у Facebook.
"Тут треба розуміти: османи завоювали фортецю і цю територію у молдавського князівства ще в XIV столітті. Тому християни були тут до них. Храм дуже старий, і біля нього завжди ховали прихожан грецької громади. Це був грецький "мохава" — тобто квартал", — розповів Олексій.
Склепи, видовбані в скелі
Від храму вниз до Дністровського лиману ведуть сходи. Внизу, під скельним урвищем, колись було велике кладовище. Тут ховали відомих міських греків: голів громади, заможних купців. Прямо у скелі видовбували склепи — так само, як це робили перші християни.
"У 1980-х роках ще було видно написи. Досі видно залишки. Я довго намагався знайти, хто ж саме тут був похований, за яким прізвищем. Але, на жаль, поки мені це не вдалося", — каже краєзнавець, показуючи на нішу у скелі, до якої треба продиратися крізь зарослі.
Поховання замуровували: на вході клали великий камінь, замазували штукатуркою, зверху робили кам'яний хрест і напис. Після чуми 1827 року міська влада заборонила ховати людей поблизу церкви — і в місті з'явилися Вірменське, Єврейське та Ізмаїльське кладовища. На плато під скелею з того часу ховали лише відомих людей або священиків.
Зокрема, тут був похований Петро Русов, який свого часу був міським головою Акерману. Прибутковий будинок його сина, Олександра Русова, нині розташований в Одесі на Соборній площі та є па'мяткою архітектури.
Від сімейного пантеону не залишилося й сліду: кілька надгробків перенесли до Вірменської церкви. Решту в радянські часи, за словами Пермінова, "просто згребли і знищили".
Основний вхід до склепів засипали. Але кілька написів у скелі та сліди чорних копачівлюди, які незаконно шукають та вилучають археологічні артефакти, історичні реліквії чи рештки військових дій, використовуючи металошукачі та техніку збереглися досі:
"Є міські легенди, що чорні археологи нібито знаходили золотий хрест. Інша легенда розповідає про те, що через лиман є підземні ходи. Теоретично могли бути. Цікаво, що легенда існувала ще в ХІХ сторіччі", — розповів краєзнавець.
Сьогодні до скельних поховань немає ані протоптаної стежки, ані будь-якого позначення. Зарослі кущі — мабуть, єдиний захист від вандалів, каже Олексій.
Охорона є — але не для всього
Сама церква Іоанна Предтечі має статус пам'ятки національного значення — під охорону її взяли постановою Ради міністрів ще у 1963 році. Скельні поховання під нею жодного охоронного статусу не мають.
У 2005 році міська влада зміцнила скелю: виявилось, що споруда церкви повільно зсувається у бік лиману. Укріпили фундамент і підпірну стінку між храмом і плато. Але що з самими склепами — питання відкрите.
"Точно можу сказати: склепи не під охороною. Церква під охороною як пам'ятка національного значення. Якщо будуть звернення і документація — можна зробити їх пам'яткою історії", — пояснює Дмитро Пєтков, головний спеціаліст відділу охорони об'єктів культурної спадщини Одеської ОДА.
Міська влада розробляє історико-архітектурний опорний план: він визначить охоронні зони, і тоді будь-які роботи поблизу церкви будуть офіційно заборонені. Поховання у склепах тим часом залишаються незліченими, некаталогізованими і юридично незахищеними.
Єврейський цвинтар: 200 років — чи тисяча?
За три кілометри від церкви Іоанна Предтечі — старовинний єврейський цвинтар. Один із двох об'єктів в Одеській області, що офіційно мають статус пам'ятки історії місцевого значення. Другий — Куяльницьке козацьке кладовище в Одесі.
Місцеві переконані: деяким похованням тут понад тисячу років. Краєзнавець Олексій Пермінов до таких тверджень ставиться стримано.
Офіційно найстаріша відома могила на цьому кладовищі датована 1828 роком. Напис на надгробку: "Хая Рівка, дочка Шломо". Останнє поховання зафіксоване у 2017 році. Загалом на цвинтарі більше двох тисяч могил, більшість — XX століття.
Єврейський цвинтар ділиться на дві частини. Одна — власне єврейська. Друга — Молоканська. Молокани — послідовники однієї з течій духовного християнства. У Російській імперії їх відносили до "особливо шкідливих єресей".
"Ось тут — прізвища Клімови й Олександрови. Це найвідоміші молоканські купці, займалися зерноторгівлею. А поряд починається найстаріша ділянка єврейського кладовища. Єврейська частина нараховує близько 200 років — бо до приєднання до Російської імперії ця земля була виноградниками", — пояснює Пермінов.
Євреї жили в Аккермані щонайменше з XV–XVI століть — ще з часів османського панування. Громада зростала, коли Бессарабія увійшла до "межі осілостісистема дискримінаційних обмежень у Російській імперії (1791–1917), що визначала територію, за межами якої євреям заборонялося постійно проживати": до міста почали приїжджати єврейські родини з інших регіонів.
У 2017 році дослідники сфотографували та транскрибували всі надгробки. Результат: 1284 записи про поховання з 1242 фотографіями, завантажені до єврейської бази поховань JOWBR. Ще 847 могил залишаються невідомими — їх зібрали окремо, у проєкті "Аккерманське єврейське кладовище. Невідомі могили".
Рабин, якого всі знали
У найстарішій частині цвинтаря — у глибині, поруч із невеличким будинком — стоїть надгробок із написом "Раввін Крошкін".
"Вольф Крошкін поєднував дві посади — і державного, і духовного рабина. Прожив 92 роки. Пережив чотирьох царів, революцію, погроми, смерть сина і дочки. Найповажніша людина в центрі Аккерману. Його будинок у місті зберігся. А ось могила — ні: її знищили, але надгробки вціліли і їх перенесли сюди", — розповідає краєзнавець.
Місце поруч із будинком — колись найпочесніше на кладовищі. Тут стояв молитовний будинок, де прощалися з померлим перед похованням. Поруч ховали найвідоміших і найзаможніших євреїв міста. Надгробки стоять так щільно, що між деякими ледве пролізе долоня.
У будинку сьогодні живе людина, яка доглядає за кладовищем.
Традиція та нечистота
Місцевий житель Володимир Сорокін розповів, що приходить сюди часто — тут похований майже весь його рід. Він пояснив, чому на єврейських надгробках традиційно не було епітафій.
"Є єврейський вислів: "Хто читає написи на могилах — той втрачає пам'ять". Якщо ти прийшов до своїх — ти й так знаєш, до кого. А якщо просто гуляєш — це неповага до померлих", — каже Сорокін.
За законами ТориЗакон Мойсея, П'ятикнижжя Мойсеєве — перша частина Танаху, або, як його називають християни, Старого Заповіту Біблії. За єврейською традицією вважається, що Тора була записана Мойсеєм безпосередньо з "вуст" Бога смерть вважається ритуальною нечистотою: людину, яка торкнулася тіла, не допускали до молитви. Тому підготовка померлого — ритуал із чіткими правилами. Покійного загортають у саван і ховають без труни, щоб тіло торкалося землі. Зараз труни використовують, але в дні роблять отвір. Після обряду у померлого просять пробачення: "Ми зробили все це заради тебе. Якщо щось зробили не так — пробач нас".
Хто за це відповідає
Єврейської громади у місті більше немає. З 1930 року кладовище на балансі міста, з 2010-го — центру "Благоустрій".
"Статус пам'ятки місцевого значення кладовище отримало ще 1984 року. Без дозволу спеціалістів культурної спадщини тут не можна нічого робити", — каже директорка департаменту економіки та розвитку інфраструктури міської ради Ольга Ціпуленко.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
