Одеська міська влада та обласна адміністрація розробляють план підвищення стійкості критичної інфраструктури перед наступним опалювальним сезоном на тлі війни та регулярних атак на енергосистему. Експерти наголошують: місту потрібна додаткова генерація та альтернативні джерела живлення.
Про виклики для енергетики Одеси та можливі шляхи їх вирішення Суспільному розповіли перший заступник міського голови Олександр Філатов і експерт із енергетики та ЖКГ Дмитро Жеман.
Енергетика без власної генерації
Одеса майже не має власних великих джерел виробництва електроенергії. Переважно місто отримує її через магістральні мережі національної енергосистеми — від атомних та теплових електростанцій, розташованих в інших регіонах країни. Така структура енергосистеми історично сформувалася в Україні: великі станції виробляють електроенергію, а регіони отримують її через мережі передачі та підстанції.
Саме тому пошкодження підстанцій може залишити цілий регіон без електропостачання навіть без руйнування самих електростанцій. Під час масованих атак у грудні минулого року, як повідомляло Суспільне, без світла залишалися понад 120 тисяч споживачів на Одещині.
Попри відсутність великих електростанцій, в області працюють об’єкти відновлюваної енергетики. Станом на 2025–2026 роки їх налічувалося 78 загальною потужністю близько 765 мегават. Серед них приблизно 70 сонячних електростанцій, чотири вітрові, дві біогазові, одна біомасова та одна мала гідроелектростанція. Однак цього недостатньо, щоб повністю забезпечити потреби регіону.
Тому ключову роль і надалі відіграє централізована енергосистема. Саме через це область залишається вразливою до атак на енергетичну інфраструктуру, адже російські удари часто спрямовані на підстанції та лінії електропередачі.
План стійкості для критичної інфраструктури
За словами першого заступника міського голови Одеси Олександра Філатова, місто та область наразі готують комплексний план стійкості, який має допомогти забезпечити безперебійну роботу ключових систем життєзабезпечення.
"Прямо зараз за дорученням уряду військова адміністрація разом із структурними підрозділами міської виконавчої влади напрацьовує так званий план стійкості. Його завдання — максимально утримати у життєздатному стані всі наші об’єкти життєдіяльності, включно з теплопостачанням, водопостачанням та енергетикою", — розповів посадовець.
За його словами, документ уже презентували на урядовій нараді, після чого його направили на доопрацювання. Наразі його деталізують з урахуванням потреб міста.
Філатов зазначив, що одним із ключових завдань є захист енергетичних об’єктів.
"Для держави стоїть завдання захистити підстанції «Укренерго», які фактично живлять мережі ДТЕК та місто. ДТЕК, відповідно, має забезпечити другий рівень захисту своїх підстанцій. Ви знаєте, що з двох десятків підстанцій на території міста п’ятнадцять уже неодноразово були атаковані, частина з них майже знищена. Тому енергетики роблять героїчну роботу, відновлюючи їх практично щодня", — сказав він.
Паралельно місто працює над варіантами модернізації системи теплопостачання. До цього процесу залучили науковців, які раніше розробляли схему теплопостачання Одеси.
"Наше завдання — знайти рішення, які дозволять максимально утримати систему теплопостачання у незалежному стані. Ми щодня працюємо з науковцями, щоб визначити оптимальні технічні варіанти", — пояснив Філатов.
Фінансування на мільярди гривень
За словами посадовця, реалізація такого плану потребуватиме значних коштів — мільярдів гривень, більшу частину яких має надати держава.
"Те, що ми чуємо на нарадах, — держава обіцяє виділяти ці кошти. Основна частина фінансування має бути державна. Але йдеться про мільярди гривень навіть для підготовки до наступного опалювального сезону", — зазначив він.
Паралельно місто веде переговори з міжнародними партнерами. Зокрема, розглядають можливість залучення кредитної лінії Європейського банку реконструкції та розвитку.
"Попередньо йшлося про 35 мільйонів євро: десять мільйонів — це грантова складова, а решта двадцять п’ять — кредит під приблизно 3,5% річних із відтермінуванням виплат", — пояснив Філатов.
Водночас він наголосив, що міський бюджет самостійно не зможе профінансувати такі проєкти.
"Жоден бюджет жодної територіальної громади просто не здатен витягнути такі витрати. Тому нам доводиться працювати одночасно в усіх напрямках і шукати фінансування як державне, так і міжнародне", — сказав посадовець.
Централізована чи децентралізована система
Однією з дискусійних тем залишається майбутнє системи теплопостачання міста. За словами Філатова, науковці дійшли висновку, що централізована система для Одеси все ще залишається найбільш ефективною.
"Найкраща схема теплопостачання — це централізована, а не децентралізована. Якщо ми почнемо масово встановлювати двісті блочно-модульних котелень, це може стати дорогою в нікуди. Наша система все одно залишається централізованою, і потрібно чітко розуміти, як вона працюватиме після таких змін", — пояснив він.
За його словами, часткову децентралізацію все ж можуть розглянути, але вона матиме обмежений масштаб.
"Наприклад, у зоні ТЕЦТеплоелектроцентраль ми можемо вирішити питання для Морського району та центральної частини — приблизно для 7–10% міста. Решту технічно зробити дуже складно. Тому зараз ми більше говоримо про спальні райони та так звані "червоні зони", де потрібно шукати технічні рішення, щоб люди мали хоча б мінімальне опалення і резервне живлення", — сказав Філатов.
Він додав, що підготовку до наступної зими ведуть за найгіршим сценарієм.
"Ми виходимо з того, що наступна зима точно не буде легшою. Тому плануємо всі рішення, виходячи з найгірших прогнозів", — зазначив посадовець.
Когенераційні установки, які не працюють
Колишній заступник міського голови Одеси, експерт у сфері енергетики та ЖКГ Дмитро Жеман вважає, що місту необхідно активно розвивати локальну генерацію. Зокрема — запускати когенераційні установки, які дозволяють одночасно виробляти тепло та електроенергію.
Частину таких установок місто отримало від міжнародних партнерів після енергетичних атак 2022-2023 років. Допомогу надали уряди Японії, Норвегії та Швеції через програму розвитку ООН Green Energy Recovery Program. Ще кілька установок передала німецька програма технічної допомоги GIZ.
Загалом Одеса мала отримати 16 когенераційних установок сумарною потужністю близько 30 мегават. Їх планували встановити на районних котельнях, щоб ті могли працювати навіть під час відключень електроенергії.
Однак, за словами Жемана, більшість із них досі не запрацювали.
"Я не розумію, чому когенераційні установки не працювали цього року. Вони якраз і встановлювалися на випадок блекаутів. Саме зараз їх потрібно налаштовувати, щоб до наступного опалювального сезону вони вже були готові", — сказав експерт.
Він додав, що навіть кілька таких установок можуть суттєво підвищити енергостійкість міста.
"Це не панацея, але ситуацію можна значно покращити. Якщо хоча б буде опалення, це вже дуже важливо. Ця зима показала, що коли немає ні тепла, ні електрики, це дуже складно", — зазначив Жеман.
Децентралізація як один із варіантів
Експерт також не погоджується з думкою, що децентралізувати систему теплопостачання в Одесі неможливо.
"Я вважаю, що це не буде зроблено на сто відсотків. Але якщо хоча б 40–50% системи стане більш децентралізованою, це вже значно полегшить ситуацію", — сказав він.
За його словами, під час війни важливо мати більше локальних джерел енергії.
"Якщо вибивають невелику котельню, без тепла залишаються п’ять-шість будинків. Якщо ж пошкоджена велика котельня — це вже зовсім інша проблема. Тому я за те, щоб було більше малих або модульних котелень, додаткових джерел генерації", — пояснив Жеман.
Водночас він наголосив, що жодне рішення не стане універсальним.
"Це має бути комплексний підхід. Десь когенераційні установки, десь реконструкція ТЕЦ, десь автономні рішення для окремих будинків. Чим менше місто залежить від однієї централізованої системи, тим стійкішою буде енергетика", — підсумував експерт.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області.
