Перейти до основного змісту
Після ударів по інфраструктурі: як одеситам пережити зиму без світла, тепла і води

Після ударів по інфраструктурі: як одеситам пережити зиму без світла, тепла і води

Перебої з електроенергією, відсутність опалення, проблеми з водопостачанням, втрата житла — такою стає повсякденність для багатьох мешканців Одещини після атак на критичну інфраструктуру. Як діяти в умовах кризи та де шукати допомогу, Суспільне дізнавалося у голови Одеської обласної організації Товариства Червоного Хреста України Антона Муравенка.

Тепло, вода і світло: як підготуватися до довготривалої кризи

Основною метою діяльності Товариства Червоного Хреста України є захист життя та здоров’я людей, запобігання страждань під час збройних конфліктів і надзвичайних ситуацій. За словами голови Одеської обласної організації Антона Муравенка, нинішня зима показала: базові ресурси, які раніше здавалися гарантованими, потребують планування.

"Збереження тепла — складна тема. Якщо будинок із централізованим опаленням тривалий час залишиться без тепла, додаткові заходи не завжди можуть бути ефективними. У таких випадках потрібно планувати дії виходячи з конкретної ситуації родини", — зазначив Муравенко.

Використовуючи альтернативні джерела обігріву, слід купувати обладнання офіційно та суворо дотримуватися інструкцій.

"Будь-яке порушення може призвести до пожежі або вибуху газових балонів. Ми вже фіксували випадки пошкоджених будинків через недбале використання такого обладнання", — додав він.

Щодо води, універсальної норми запасу немає — усе залежить від складу домогосподарства. Водночас мінімальний резерв повинен бути в кожному будинку.

"Запас води потрібно регулярно оновлювати, особливо якщо вона зберігається в пластикових ємностях. Важливо стежити за офіційними повідомленнями про підвіз технічної води, що може допомогти у разі тривалої відсутності водопостачання", — пояснив Муравенко.

Проблеми зі світлом і зв’язком стали для багатьох мешканців області звичною реальністю. У громадах працюють пункти незламності, де можна зарядити гаджети та зігрітися.

"Якщо терміново потрібен зв’язок, іноді достатньо вийти на відкрите місце, де сигнал кращий. Також варто домовлятися із сусідами, у яких є альтернативні джерела інтернету. У кризових умовах важлива взаємопідтримка", — додав він.

Щодо приготування їжі, Муравенко радить мати стратегічний запас продуктів швидкого приготування та планувати готування відповідно до графіків подачі електроенергії.

"Раціон варто переглянути. Краще обирати продукти, які можна приготувати з мінімальними ресурсами. І обов’язково провітрювати приміщення, якщо використовуються альтернативні джерела тепла або приготування їжі", — наголосив він.

Якщо житло зруйноване: перші кроки та алгоритми допомоги

Окремим викликом є ситуація, коли людина стоїть біля пошкодженого або зруйнованого будинку й не знає, що робити далі.

"Найперше — це надати першу психологічну допомогу. Потрібно зняти гострий стрес, щоб людина могла діяти раціонально", — пояснив Антон Муравенко.

На місцях зазвичай працюють оперативні штаби районних адміністрацій та громадські організації. Людей консультують щодо алгоритму отримання компенсації та допомагають із документами. Якщо немає куди йти, соціальні служби можуть запропонувати тимчасове розміщення.

"Ми супроводжуємо людей і, за потреби, перенаправляємо до партнерських організацій, зокрема для юридичної допомоги. Іноді надається й одноразова матеріальна підтримка для покриття першочергових потреб", — додав Муравенко.

Одинокі літні люди: хто і як допомагає

Особливої уваги потребують одинокі люди похилого віку. В Одеській області вже четвертий рік працює проєкт "Догляд вдома".

"У нас працюють 55 соціальних помічників, які опікуються близько 300 підопічними. Вони допомагають із покупками, ліками, прибиранням, приготуванням їжі, а для маломобільних — і з особистою гігієною", — розповів Антон Муравенко.

Програма має чіткі критерії відбору — зокрема, відсутність родичів поруч та наявність додаткових ознак вразливості. Якщо людина не підпадає під ці критерії, її можуть перенаправити до територіальних центрів соціального обслуговування.

"Роль сусідів у кризових умовах надзвичайно важлива. Волонтер не може бути поруч цілодобово, а сусіди — можуть. Іноді навіть проста розмова має велике значення", — підкреслив Муравенко.

Волонтери і масштаби допомоги

В Одеській області в межах обласної організації Товариства Червоного Хреста працюють понад 500 активних волонтерів. Лише за 2025 рік допомогу отримали понад 100 тисяч людей.

"Ми працюємо в трьох ключових напрямках: кризове реагування, планова гуманітарна допомога та підтримка установ — лікарень, закладів освіти, пунктів незламності. Після прильотів наш загін швидкого реагування виїжджає одразу після відбою тривоги. Ми надаємо домедичну та психологічну допомогу, матеріали для тимчасового закриття пошкодженого житла", — розповів Антон Муравенко.

Йдеться, зокрема, про ремонтні набори, брезенти, ОСБ-плити, гігієнічні та продуктові набори, а також допомогу генераторами та обладнанням для соціальних закладів.

Психологічна підтримка — один із ключових напрямків

Стрес супроводжує людей навіть без прямої надзвичайної ситуації — достатньо новин або сигналу повітряної тривоги. Тому психосоціальна підтримка залишається одним із пріоритетів роботи організації.

"Перша психологічна допомога передбачає базове заспокоєння та зняття напруги. Крім того, ми проводимо тренінги з психоедукації та індивідуальні консультації. Наші фахівці працюють як в Одесі, так і в інших громадах області", — розповів Антон Муравенко.

Звернутися за допомогою до Одеської обласної організації Товариства Червоного Хреста України можна в будні з 10:00 до 16:00 за телефонами гарячої лінії: (048) 724 34 28 та (099) 378 43 99.

Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області

Топ дня
Вибір редакції
На початок