Ще рік тому ветеринар з Добропілля лікував тварин під обстрілами на Донеччині. Сьогодні Олександр Кочерженко приймає пацієнтів у власній клініці в Південному на Одещині — після вимушеної евакуації у 2025 році. Свою історію переїзду та роботи під час війни він розповів Суспільному.
25 років у професії
Чоловік поділився, що обрав професію ветеринарного лікаря ще у дитинстві — батьки 45 років відпрацювали у цій сфері, тож він хотів брати приклад з них.
"Мені подобалася ця робота, я почав навчатись. Спершу у Красногорівці, потім у Білій Церкві в інституті. Закінчив та працюю вже 25 років ветеринарним лікарем", — додав він.
Дитинство та юність Олександр провів у місті Добропілля, що у Покровському районі Донецької області. Чоловік постійно згадує рідне місто.
"Добропілля — маленьке містечко, як місто Південне. Гарне, чисте, доглянуте. Там у нас шахти, місто багате, дороги відмінні, все зроблено було. Ми працювали, ніхто нікому не заважав. Місто відбудовували, навіть незважаючи на те, що війна. Магазини росли на очах", — розповів Олександр.
Операційна під обстрілами
Повномасштабне вторгнення ветеринарний лікар так само зустрів у рідному місті. Тоді, за його словами, починали дуже низько пролітати літаки, змушуючи всіх навколо переживати за своє життя. Олександр поділився, що навіть це не зупиняло робочий процес — він продовжував лікувати поранених тварин, яких через повномасштабну війну щодня ставало все більше.
"Літаки пролітали так низько, що ми присідали в операційній. Але ми нікуди не йшли. Ми звикли до цього, як всі інші також звикають. Ніхто вже не звертав на це (на вибухи, — ред.) уваги. Лікарня працювала. Там у нас все щохвилини було розписано. Ми бігали, не присідаючи, бо роботи було багато", — додав він.
Олександру Кочерженко дуже запам’яталися декілька випадків з допомоги пораненим тваринам. Ветеринарний лікар розповів, що в один з днів російська ракета влучила у будинок в його місті. Через це вилетіло скління, яке поранило собак, що перебували поруч. Тоді йому довелося витягувати скло з їхніх лап, а пізніше зашивати відкриті ділянки шкіри.
Він згадує ще одну історію:
"З FPV-дрону скинули гранату, вона прилетіла у собачку. Встряла так, що ми інструментами ледь діставали уламки. Собаку ми стабілізували, позашивали все, прокапали крапельниці та відправили у Дніпро продовжувати лікування".
"Нам довелося виїхати"
До 2025 року Олександр Кочерженко продовжував жити та працювати у Добропіллі. Він розповів, що до постійних обстрілів та небезпеки на той момент вже звик, тому не збирався виїжджати. Проте, за його словами, вже влітку того ж року ситуація значно погіршилася: росіяни вже перебували за 6 кілометрів від міста, а обстрілів ставало все більше. Тоді він вирішив разом з родиною покинути рідне місто.
"FPV-дронів літало стільки містом, що ми просто боялися вийти. Ми спершу виглядали чи літає FPV, чи ні, а потім тільки виходили. Їх було настільки багато... В один день їх залетіло близько 100. Це дуже страшно. Нам довелося виїхати з родиною. Росіяни просто знищували місто", — додав чоловік.
Вже 20 серпня 2025 року Олександр разом з родиною полишив Добропілля та переїхав до міста Південне, що на Одещині. Перші дні, за його словами, здавалися страшними, він намагався оговтатися після пережитого.
"Коли ми виїхали, ми настільки були "зашугані". Тут море, тиша, спокій на Одещині, і просто літали чайки, то ми боялися чайок, думали, що це FPV летить. Настільки вже просто люди перелякані", — додав він.
Ветеринарна клініка у Південному
Згодом чоловік захотів відкрити ветеринарну клініку і в місті Південне, оскільки, як він зазначив, звик працювати постійно й хотів продовжувати допомагати тваринам. За словами Олександра, він випадково знайшов оголошення про оренду потрібного приміщення. Сусіди по робочому приміщенню з перших днів підтримали чоловіка.
"У нас є дівчата-сусідки, які займаються нігтьовим сервісом. І в перший день, коли ми відкрилися, вони нам принесли своїх кішечок. Ми робили операції та стерилізації. Вони привітали нас "з почином", — поділився він.
Олександр Кочерженко розповів, що відкрити ветеринарну клініку було не так важко, як здавалося. Він зазначив, що його вже важко чимось здивувати після побаченого на Донеччині.
Нині "постійні клієнти" з рідного міста щодня телефонують ветеринарному лікарю, аби порадитися або проконсультуватися з приводу лікування домашніх тварин.
"Не було жодного дня, щоб мені не дзвонили. Там нема до кого звернутися, лікарів там немає. Людей півтори тисячі лишилося. Обов'язково кожного дня: у когось кішка захворіла, у когось собака, у когось ще щось", — додав Олександр.
Плани після війни
Чоловік зазначив, що після початку повномасштабного вторгнення почав інакше дивитися на життя: він не святкує Дні народження та Новий рік, оскільки більше не має радості та бажання це робити. Він мріє повернутися до рідного міста та приступити до його відбудови.
"Сни у нас такі майже кожен день, що ми приїжджаємо до себе додому і відбудовуємо місто. Я дзвонив своїм клієнтам, пацієнтам. Кажу, що мені наснилося, як ми відбудовували місто. І всі вони раді. Говорять: "Так воно і буде". Чекаємо всі цього", — поділився Олександр Кочерженко.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
