Сергія Стерненка та Руслана Демчука ув’язнили на 7 років за викрадення депутата райради Сергія Щербича. Фігуранти справи називають вирок незаконним, а потерпілий уникає спілкування з журналістами. Суспільне зібрало все, що відомо про справу, а також завітало до села Фонтанка, де, за версією слідства, викрали Щербича.
Офіційна версія слідства
За даними слідства, Сергій Стерненко, Руслан Демчук та Сергій Щербич познайомилися в лютому 2015 року, тобто за два місяці до можливого викрадення. Зустріч відбулася в приміщенні громадської організації "Правий сектор" на вулиці Коблевська, 42. Тоді Стерненко очолював одеській осередок організації, Руслан Демчук був куратором по Комінтернівському району, а Сергій Щербич – новообраним депутатом цього району та директором сільського Будинку культури. Утрьох вони зібралися для "обговорення проблемних питань, пов'язаних зі службовою діяльністю Щербича", після чого "домовилися зустрічатися при необхідності й надалі" та обмінялися номерами.
24 квітня, згідно з показами депутата, приблизно о сьомій годині вечора Щербичу зателефонував Руслан Демчук та запропонував зустрітися. Навіщо – всі учасники справи мають різні версії. За даними слідства, чоловіки мали обговорити питання щодо депутатської діяльності Щербича. Сам депутат наполягав, що Стерненко і Демчук хотіли провести благодійну акцію в ТРЦ "Рів'єра", однак не змогли вийти на керівництво, тому попросили допомоги. А представники громадської організації "Правий сектор" запевняли, що Щербич сам зателефонував Демчуку та запропонував допомогу у громадській діяльності.
Зустріч відбулася на заправці "Татнафта" в селі Фонтанка. Оскільки чоловіки вже були знайомі, Щербич не бачив загрози в цій зустрічі. За матеріалами слідства, він побачив машину, за кермом якої сидів Демчук, та сів до салону. Поряд із Демчуком, на передньому пасажирському сидінні, сидів Сергій Стерненко.
Після "нетривалої розмови" на заднє сидіння підсіли ще двоє невідомих, які заблокували Щербичу вихід та нібито почали його бити. Тієї ж миті Демчук завів автівку та вирушив у бік села Олександрівка. Депутат, усвідомлюючи реальну загрозу життю, намагався чинити опір. Сергій Стерненко, за версією слідства, вирішив "заспокоїти його" та тричі вистрілив з травматичної зброї, через що Щербич отримав поранення ніг та спини.
Проїзжаючи повз будинки в селі Фонтанка по вулиці Центральна, 38 та 39, Демчук начебто зупинив автомобіль, після чого вони разом із Стерненком та невідомими витягли Щербича з машини і вже на вулиці продовжили побиття. Згодом до них під’їхало інше авто, з якого вийшли також "невстановлені особи", зв'язали Щербича, заштовхали до салону, наділи чорний мішок на голову та обмотали скотчем. Машина поїхала далі, а депутата продовжували бити, переконані слідчі.
Приїхавши до Приморського району Одеси (більш детальне місце поліція не встановила), Стерненко та Демчук витягли з машини потерпілого та повели до підвалу. Там вони нібито утримували Щербича понад 5 годин, продовжували бити та погрожувати. За показами депутата, від нього вимагали скласти мандат та припинити громадську діяльність. Намагаючись налякати його, присутні "демонстрували зброю, прикладали її до голови потерпілого та здійснили один постріл поряд". Крім цього вони плоскогубцями здавлювали фаланги пальців. Наостанок учасники "заволоділи його майном, а саме банківською карткою, грошовими коштами у розмірі 300 гривень та дозволом на носіння пістолета". Матеріальну шкоду правоохоронці оцінили в 330 гривень.
Коли через струс мозку стан Щербича погіршився, його залишили на деякий час у підвалі. Згодом десь о третій годині ночі потерпілого посадили в автомобіль та відвезли до Червоного скверу на вулиці Чорноморського козацтва, 68, де залишили на лавці. Наостанок чоловіки додали: якщо Щербич не припинить свою діяльність, постраждає не лише він, але й його родина. Депутат на попутних авто дістався додому, розповів про інцидент близьким та звернувся до поліції.
Заява, експертизи, слідчий експеримент
Правоохоронці відкрили кримінальне провадження 25 квітня. Наступного дня поліція провела огляд місця подій, тобто навпроти узбіччя заправки, але жодних слідів злочину не виявила. Того ж дня Щербич у присутності двох понятих відтворив обставини, за яких нібито був викрадений, та впізнав Стерненка і Демчука на фото.
Згідно з судово-медичною експертизою, у потерпілого діагностували закриту черепно-мозкову травму, струс мозку, крововилив в ліве око, множинні рани та синці. За даними експертів, утворитися вони могли з 24 по 25 квітня.
Депутат також здав поліції одяг, який був на ньому у той день: спортивні штани, куртку та футболку, а також два телефони та вилучену кулю від травматичного пістолета. Експерти не знайшли на телефонах будь-які відбитки для ідентифікації злочинців, однак на одягу були сліди пороху. Крім цього вилучену кулю могли випустити з 9-ти міліметрового пістолета, однак визначити ствол, з якого її випустили, експерти не змогли.
9 червня місцева мешканка Любов З., яка проживає в будинку, поряд із яким нібито витягли та били Щербича, у присутності двох понятих розповіла, що бачила сутичку. За словами жінки, через відкрите вікно квартири вона почула знайомий голос депутата, який кричав та кликав на допомогу. Поруч із ним були дві автівки, номерні знаки однієї вона запам'ятала. Згодом жінка вийшла у двір, зупинилася біля фасаду будівлі та через відкриті дверцята автомобіля нібито побачила боротьбу Щербича з невідомими людьми у камуфляжній формі. Коли депутата все ж вдалося "приборкати", група людей на машинах вирушили у невідомому їй напрямку.
Присутність на місці Стерненка та Демчука, за версією слідства, підтверджується білінгом. Так, о 19:11 номер Стерненка здійснив виклик в зоні покриття станції в селі Фонтанка, а о 19:14 Демчук за цією ж локацією телефонував Щербичу. Далі всі три номери були зафіксовані вже в Приморському районі, однак з 20:00 години до 03:00 номер Щербича перебував в умовах переадресації.
Вже на початку вересня у Сергія Стерненка в присутності двох понятих провели обшук, під час якого вилучили техніку, ніж, кинджал, дубинку, автомат "Юнкер-2" та шумовий пістолет "Ерма-459-С". Пізніше саме на нього серед іншої зброї вкаже Сергій Щербич, "впізнавши його за кольором та конфігурацією".
Згодом Стерненку та Демчуку обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Захист подав апеляційну скаргу, яка дозволили вийти під заставу. Стерненку – у розмірі 60 тисяч гривень, Демчуку – 48 тисяч.
Позиція Сергія Щербича
Протягом судового процесу Сергій Щербич на засідання майже не з'являвся, через що суддя через слідчого намагався встановити його місцезнаходження. Крім цього він публічно не висловлював своє бачення інциденту та ставлення до вироку. На прохання Суспільного все ж прокоментувати ситуацію, Щербич пояснив, що не бажає їх згадувати. Не зміг прокоментувати це і його адвокат, адже у справі такого немає.
Але у 2015 році на сайті поліції Одещини з'явилося невелике інтерв'ю, де Щербич пояснив, що сталося того дня.
"24 квітня о сьомій годині вечора мені подзвонив Руслан Демчук, член "Правого сектору" та побажав зі мною зустрітися для того, аби обговорити акцію в ТРЦ "Рів'єра". Також зі мною захотів зустрітися Сергій Стерненко. Ми домовилися десь о восьмій годині зустрітися біля Фонтанки", – розповів Щербич.
Коли чоловік приїхав до заправки "Татнафта", то побачив в автівці Стерненка та Демчука. Останні запропонували йому сісти на заднє сидіння. Приводом для зустрічі, за словами Щербича, стало те, що чоловіки хотіли провести волонтерську акцію в торгівельному центрі, але в них не вийшло зустрітися з директором.
"Вони попросили мене, аби я знайшов керівництво та допоміг їм вирішити це питання. Також вони питали які є проблеми в Фонтанці", – наголосив депутат.
Згодом на нього напали. Чоловіка привезли на невідому закриту територію, де витягли з машини, кинули на підлогу та почали бити ногами. Далі знов потягли до машини, провезли метрів 200 та відвели до підвалу.
"Після цього мене почали так би мовити лікувати – витягувати з моєї ноги резинові кулі. Далі посадили та сказали чекати, мовляв, зараз тебе будуть допитувати. Судячи з кількості голосів, зайшло багато людей. Мене посадили на стілець та почали ставити різні питання. При цьому вони знімали мене на камеру та змушували говорити, що я сепаратист та тітушка. На що їм відповідав, що ніколи не був сепаратистом та тітушкою, завжди вів патріотичний спосіб життя", – додав чоловік.
Зазначимо, 8 квітня 2015 року Сергія Щербича додали до бази сайту "Миротворець". За даними центру, депутат очолював місцеву організацію "сепаратистської партії Родіна", а також "допомагав возити тітушок до Києва" для участі в "Антимайдані" в 2014 році.
За словами Щербича, його катували, били, плоскогубляцими викручували пальці та стріляли поряд з його головою, від чого він втрачав свідомість. Присутні наголошували, що він повинен залишити депутатську діяльність, оскільки "такий як він не може їм бути". Коли Щербич пообіцяв скласти депутатські повноваження, його відпустили.
"Після того, як я не склав свої повноваження депутата, переслідування не зупинилися. Вони приїжджали до того місця, де я живу, ловили мене, намагалися кинути до сміттєвого бака та нанести тілесні ушкодження", – запевнив Щербич.
Позиція Сергія Стерненко та Руслана Демчука
Під час судового процесу ані Стерненко, ані Демчук своєї провини не визнали. Чоловіки не заперечували, що зустрічалися з Щербичем, бо той хотів "допомогти їхній громадській діяльності". Але жодних перешкод вони йому не чинили, лише мали "негативне ставлення до його політичних уподобань". І Стерненко, і Демчук заявляли, що показання Щербича є надуманими, необ'єктивними і не відповідали дійсності, а справа є способом тиснути на них.
На думку Стерненка, обшуки в його квартирі були проведені з порушенням закону, оскільки йому не надали можливість залучити адвоката, тому й речові докази отримано незаконно. Після обшуку до управління боротьби з організованою злочинністю його нібито доставили з мішком на голові.
Деякі висновки експертиз були російською мовою, зазначав Стерненко, що свідчило про недотримання вимог щодо використання державної мови. Крім цього, слідство наполягало, що він незаконно придбав та зберігав зброю у себе в квартирі. Натомість громадській діяч запевнив, що знайшов пістолет біля будинку та віддав його добровільно. На додачу експертиза щодо зброї була проведена з порушеннями, оскільки "експерти самостійно вносили зміни до пістолету шляхом викручування втулки зі ствола". Захисники Стерненка запевняли, що він не може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за незаконне поводження зі зброєю, оскільки відповідного закону в країні не існує.
На ці звинувачення слідство запевняло, що знало про наявність пістолета у Стерненка за декілька днів до обшуків. Крім того, першим виявленим і вилученим предметом став саме пістолет. І оскільки зброю все одно б знайшли, вчинок Стерненка, на думку слідства, назвати добровільним не можна, скоріш – вимушеним. Щодо експертиз російською мовою, то в суді пояснювали, шо профільний закон про державну мову вступив в силу лише у 2019 році, а оскільки закон не має зворотної сили, то це зауваження, на думку суду, було недоречним.
Також у суді відреагували і на начебто необ'єктивні покази Щербича. За словами судді Віктора Попревича, вони є "логічними, послідовними та змістовними". Ще й підтверджуються протоколом проведення слідчого експерименту, трафіком з'єднання осіб, висновками експертизи щодо тілесних ушкоджень.
Крім цього Стерненко зазначав, що матеріали містять ознаки сфабрикованості, оскільки згідно з медичною документацією 25 квітня Щербич перебував на стаціонарному лікуванні і того ж дня брав участь у слідчих діях. На це суд заявив, що стан Щербича дозволяв брати участь у таких заходах.
Згодом у своєму Youtube-блозі Стерненко назвав справу "політичним переслідуванням", а винними у цьому – Арсена Авакова, Ірину Венедиктову, Олега Татарова та Геннадія Труханова. Сергія Щербича громадський активіст охарактеризував "проросійським коллаборантом та тітушкою", а ще членом команди нинішнього мера Одеси, який, за словами Стерненка, "тричі замовляв його вбивство".
"Сергій Щербич є реальною тітушкою, який їздив вбивати майданівців. Також є проросійським коллаборантом, який брав участь в акції "Русская весна" та топив за створення в Одесі Народної республіки", – констатував Стерненко.
Щодо доказів проти нього, то громадський діяч запевнив: у слідства фактично нічого немає.
"Немає свідків, фото чи аудіо. Невідомо взагалі, чи хтось колись нападав на Щербича. Є тільки його слова, на основі яких мене звинуватили у викраденні та розбійному нападі", – додав він.
Вирок
23 лютого суддя Приморського районного суду Віктор Попревич визнав Стерненка та Демчука винними по цій справі та призначив покарання у вигляді 7 років та 3 місяців позбавлення волі кожному. Крім цього у них мають конфіскувати половину майна.
Сергій Стерненко отримав свій вирок за зберігання вогнепальної зброї та розбій, Демчук – лише за розбій. У вироку також була стаття щодо викрадення людини, однак через строки давності її скасували. Обставин, які б могли пом'якшити покарання, суддя Віктор Попревич не знайшов. З обтяжуючих стало те, що чоловіки вчинили злочин щодо особи, яка виконує службові або громадські обов'язки. Крім цього Демчука вже притягали до кримінальної відповідальності, він має непогашену судимість.
Віктор Попревич, за словами адвокатів обвинувачених, на власний розсуд, без клопотання прокуратури змінив Стерненку та Демчуку запобіжний захід з застави на тримання під вартою. 9 квітня Одеський апеляційний суд, розглянувши скаргу захисників, відправив фігурантів справи під цілодобовий домашній арешт, допоки триває процес оскарження вироку.
Фонтанка та місце можливого злочину
У селі Фонтанка, де нібито відбулося викрадення депутата Сергія Щербича, публічно та на камеру давати коментарі місцеві мешканці відмовляються. Головний свідок Любов З., яка начебто бачила сутичку біля свого будинку на вулиці Центральна, 39, розмовляти з журналістами також не захотіла, пояснивши це поганим самопочуттям.
За словами місцевих жителів, сім'я Любові та Сергія Щербича товаришують. Саме тому "Любов і стала свідком по цій справі з цього будинку", запевнив один з мешканців на вулиці Центральна, 39. Суспільне зателефонувало самому Щербичу та поцікавилося, чи справді свідок в приятельських стосунках із потерпілою стороною. На це депутат запевнив: село невелике, тут "всі одне одного знають". На уточнююче питання щодо того, чи знав він свідка до інциденту, Щербич відповів, ще не пам'ятає та завершив розмову.
Керуючий будинками на вулиці Центральній, 38 та 39 Валерій, який і сам тут проживає розповів, що очевидцем подій не був, однак деякі з мешканців наголошували, що чули того дня шум від машин. Каже, після 6-7 вечора в цьому районі наступає тиша, тому звуки стають сильнішими. На уточнююче питання, чи розповідали місцеві після подій у 2015 році, що бачили саме Стерненка, наголошує, що чув "про якихось правосеків", однак саме його прізвище – ні.
За словами чоловіка, можливим приводом для конфлікту міг стати пам'ятник у Фонтанці "Воїнам-чекістам 249 полку НКВС СРСР, які захищали Одесу в 1941 році від фашистських окупантів". Проукраїнські організації не раз наголошували, що він підлягає декомунізації в частині демонтажу серпа та молоту, а також фраз про чекістів та НКВС. Профільний закон ухвалили 9 квітня 2015 року, тобто за два тижні до подій, однак пам'ятник досі перебуває на своєму місці, хоча й трохи пошкоджений.
За словами начальника Південного міжрегіонального відділення Українського інституту національної пам'яті Сергія Гуцалюка, конфлікти щодо пам'ятника дійсно були. Вирішувалося й досі вирішується питання щодо демонтажу забороненої символіки на ньому. Але, на думку Гуцалюка, це не причина подій 2015 року. Як він зазначив, саме "проросійські погляди Щербича" та його участь в антимайданівських рухах привертали до нього увагу.
Чинний заступник голови сільради Петро Щирба проживає в будинку, де сталася ця подія. Раніше він був головою ОСББ, депутатом сільради та входив до депутатської комісії з Сергієм Щербичем щодо комунальної власності, яку останній очолює. Каже, коментувати ситуацію йому складно, оскільки він не був учасником тих подій, хоча вони й проходили поряд із його будинком. За його версією, машини пролетіли через двір, однак про зупинку та сутичку мова не йшла.
"Тоді надійшли скарги від місцевих, що пролетіли дві машини через двір на скаженій швидкості, трохи дитину не збили. Була весна, діти гралися на дворі. Автомобіль не встановили. Більше якихось скарг не було. Одразу ніхто не зрозумів, що сталося, вже тільки за два дні почали з'являтися чутки. Однак, наголошую, тільки чутки", – розповів чоловік та додав, що за судовою справою Стерненка не слідкує.
Суспільне готове надати право всім учасникам події висловити свою позицію. Для цього рекомендуємо зв’язатися з редакцією в будь-який зручний спосіб.
Читайте також
- "Кришування" наркотиків: що відомо про ще одну справу Сергія Стерненка
- Вбивство одеського боксера Сергія Лащенка: чому за 6 років ніхто не покараний
- П'ять років без вироку. Що відомо про вбивство дитини та ромські погроми в Лощинівці
