На Одещині завершують другий рік експерименту з вирощування бавовнику. Цю культуру фермери разом із науковцями випробовують у різних кліматичних умовах, щоб оцінити її потенціал для українського аграрного ринку.
Про результати вирощування, адаптацію аграріїв до змін клімату та державну підтримку цього напрямку розповіла Суспільному голова депутатської групи "Аграрії Одещини" в Одеській обласній раді, фермерка Алла Стоянова.
Експеримент триває
Цього року на Одещині завершується другий рік експерименту з вирощування бавовника. Спочатку, за словами Алли Стоянової, перед аграріями та науковцями стояли серйозні виклики через погодні умови.
"Ми розуміли, що нас чекають сильні зливи, тому вирішили зібрати врожай на три тижні раніше, ніж планувалося. Ми просто не могли дозволити собі втратити якість сировини, особливо через можливі дощі", — пояснила фермерка.
Вона зазначила, що на полях залишилося кілька коробочок бавовника, які ще не встигли розкритися через похолодання. Однак у планах фермерів — використати технології десикації, щоб прискорити процес дозрівання.
Алла Стоянова також додала, що зібрані партії бавовни вже відправлені до лабораторій в Узбекистані для аналізу, оскільки в Україні ще немає відповідних умов, де можна було б перевірити якість волокна.
"Це дуже важливо для нас, оскільки в Україні досі немає можливостей для аналізу якості волокна, зокрема щодо придатності до виготовлення оборонних матеріалів чи текстилю", — зазначила вона.
Попередній досвід і вибір сортів
Минулого року аграрії на Одещині випробували лише чотири сорти бавовника. Вже цього року їхня кількість збільшилася до двадцяти двох. Як зазначила Алла Стоянова, вибір сортів став більш різноманітним, адже враховували досвід минулого року.
"Минулого року сорти, які ми обирали, були середньопізні та пізні, і тому бавовник розкривався пізніше, ніж ми очікували. У цьому році ми додали болгарські сорти, і вони показали дуже гарні результати. Вони розкрилися значно раніше, і, хоча ми зібрали врожай раніше, ніж планували, для болгарських сортів це був вчасний збір", — розповіла фермерка.
Одним з ключових моментів, на які звернули увагу, став також різний потенціал волокна. За словами Алли Стоянової, навіть якість волокна в болгарських сортах була вищою, що сприяло кращому результату. На міжнародній конференції з бавовнику, де брали участь представники Болгарії та Узбекистану, обговорювалися перспективи селекції для українських умов.
Кліматичні умови та зрошення: що змінилося?
Один із найбільших викликів, з яким стикнулися фермери цього року — це відсутність опадів. З початку літа на Одещині не було дощів більше двох місяців. Однак, як розповіла Стоянова, бавовник доволі добре витримав посуху, навіть у тих ділянках, де не було зрошення.
"Ми висадили частину сортів без зрошення під природні опади, і, на наше велике здивування, вони витримали посуху і дали непоганий врожай. Без зрошення ми отримали до тонни з гектару, а якість волокна була значно кращою", — зазначила фермерка.
Читати ще
Чи загрожує півдню Одещини опустелюванняВодночас на зрошуваних ділянках врожайність була вищою: отримали 2,6 тонни з гектару. Це показник, який дає можливість говорити про потенціал цієї культури за оптимальних умов, додала Стоянова.
Роль держави та підтримка аграріїв
Алла Стоянова підкреслила, що підтримка держави для розвитку нової аграрної культури є надзвичайно важливою.
"Держава вперше дозволила завезення насіння бавовнику, що було заблоковано до цього часу. Окрім того, прийняті два закони, які дозволяють вирощувати бавовник в Україні та сприяють розвитку селекції", — пояснила вона.
Фермерка зазначила, що Україна активно працює над створенням власних сортів, зокрема на базі Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства в Одеській області. Вже в наступному році планується висадити перші поля з українськими сортами бавовнику. Держава також надає фінансову підтримку аграріям, що займаються вирощуванням бавовника.
"Цього року Міністерство аграрної політики надає державну підтримку у розмірі 10 тисяч гривень на гектар для тих, хто вирощує бавовник. Це значна допомога, хоча вона й не покриває всіх витрат. Проте, враховуючи нинішні умови війни, ця сума є досить важливою", — зауважила Алла Стоянова.
Перспективи розвитку: на шляху до лідерства
Попри те, що вирощування бавовника в Україні знаходиться на початковому етапі, Алла Стоянова впевнена, що з часом Україна може стати одним з лідерів у виробництві цієї культури.
"Зважаючи на наші родючі землі, Україна має великий потенціал стати одним із провідних виробників бавовнику у світі. Це, безумовно, вплине не тільки на текстильну промисловість, але й на стратегічну безпеку держави, адже бавовна є важливим компонентом для виробництва боєприпасів", — підсумувала Алла Стоянова.
Завдяки цьому експерименту Україна має шанс не лише забезпечити свої оборонні потреби, але й створити новий важливий напрямок в аграрному секторі, який стане основою для майбутнього. Наступні кроки — це збереження та розвиток наукової бази, впровадження інноваційних технологій і розширення площ під бавовником.
На думку Алли Стоянової, країна може забезпечити потреби оборони лише за допомогою значної кількості бавовняних плантацій, що розвиватимуться у найближчі роки.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
