На Одещині одружилися переселенці з Донеччини – 83-річний Олексій та 75-річна Лідія. Обоє втратили домівки через обстріли та нині мешкають у місці компактного проживання внутрішньо переміщених осіб.
Історія знайомства пари почалася кілька років тому, коли Лідія з донькою після обстрілів шукала прихисток у селі на Дніпропетровщині.
"Йдемо селом і питаємо людей: прийміть хто. Кажуть, там дідусь живе одинокий. Йдіть до нього, його жінка померла. Ми прийшли, а він каже, що не може, бо хата не його, а тещина. Вийшли ми з донькою, а на дворі сніг і дощ. І я кажу: повернуся і попрошу ще. І таки сказала: "Дідусю, візьми нас, будь ласка". І він погодився".
Згодом Олексій зробив пропозицію:
"Я чоловік, я запропонував. Сам жив і вирішив, що можна вдвох жити, а Ліді ніде було, і я її приютив. І вона погодилася".
Подружжя пережило прямі обстріли у своєму селі. Лідія згадує:
"Тоді був такий приліт – саме до моєї хати. Приїхав односелець, привіз гуманітарку, і в його машину влучив снаряд. Донька під’їхала і сказала: "Мамо, оце як є. Збирайся і виїжджаємо". Так ми виїхали…".
Їх евакуювали волонтери: спочатку до Павлограда, де вони пробули три дні, а потім запропонували переїхати на Одещину.
"Кажуть, їдемо на Одесу. Ой, як гарно. Приїхали – зустріли нас дуже добре. Поселили у невелику кімнатку на два ліжка. Ми зробили собі затишок. І тепер у нас дружний колектив переселенців – усі поступаються одне одному, підтримують".
Попри нові умови, Лідія зізнається, що сумує за рідним краєм:
"Дім є домом. Він завжди своє. Оселя завжди зігріває. Сумую по своїх земляках, по своїй вулиці".
За словами фахівчині ГО "Десяте квітня" Олени Ткачук, яка працює з переселенцями, організація надає людям допомогу:
"Ми привозили побутову техніку, хімію для прибирання, юриста. Плануємо й надалі підтримувати це місце компактного проживання – зокрема замінити вхідні двері на металопластикові перед холодами".
Олексій зізнався — хотів би зустріти Лідію раніше:
"Я вам скажу, якби ми зустрілись хоча б 20 років назад. Дуже хороша жінка. А я б хотів, щоб нам було хоча б по 50. Дуже радий дружині, найбільше їй. Я дуже задоволений", – каже чоловік.
Лідія та Олексій зізнаються, що найбільше мріють повернутися додому, у свій край, і щоб в Україні настав мир.
"Мрія на двох – мир. У першу чергу мир. Так ми хочемо повернутися у свій дім до дідуся. Але його вже немає…" – каже Лідія.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
