Влітку 2025 року Україна провела найбільший за час повномасштабної війни обмін тіл загиблих військових. Лише в Одесу прийняли понад 1800 тіл. Тепер судово-медичні експерти працюють над складним процесом ідентифікації, щоб повернути воїнам їхні імена та віддати тіла рідним.
Процес ідентифікації
Робота експертів починається з моменту надходження тіла. Олександр Янчуков, судово-медичний експерт, розповідає про перші етапи:
"Оглядаємо поверхнево, потім опис одягу. Оскільки він в стані глибокого промерзання, ми вимушені були одяг трішки підрізати, щоб подивитись пошкодження на тілі. У даного трупа проникаючі осколкові поранення грудної клітини, нижніх кінцівок, кульове проникаюче поранення правого плеча. Ну і далі на розсуд експерта ми відбираємо генетичний матеріал для подальшого аналізу".
Після огляду експерти можуть визначити, з якого напрямку та в який період року було доставлено тіло. Часто загиблі надходять у зимовому одязі — кількох куртках, светрах, термобілизні. Траплялися випадки, коли бійців привозили навіть у спальних мішках.
Небезпеки під час роботи
Тетяна Папіж, начальниця Одеського обласного бюро судово-медичної експертизи, розповідає про додаткові ризики:
"Буває таке, що йде розтин, експерт у взутті знаходить вибуховий предмет. І він з бойовою чекою. Розтин зупиняється, чекаємо на саперів, які дуже швидко реагують".
З 1600 тіл, отриманих у червні, виявили багато вибухових предметів і боєприпасів. Експерти ніколи не знають заздалегідь, з чим їм доведеться працювати.
Молекулярно-генетична експертиза
Для ідентифікації використовують ДНК-аналіз. Завідувач відділення судово-медичних молекулярно-генетичних експертиз Руслан Кривда пояснює складнощі роботи зі скелетованими останками:
"Ми отримали фрагменти, які піддались дії факторів зовнішнього середовища. Навіть м'яких тканин немає. Ми можемо зрозуміти, що з моменту смерті цієї людини пройшло десь до 12 місяців. Це вже негативно може вплинути на проведенні наших експертиз".
Для аналізу експерти відбирають зуби або фрагменти кісток, які потім зруйнують до порошку. Цей матеріал переносять у пробірку для подальшого виділення ДНК.
Очікування на ідентифікацію
Не всі тіла вдається ідентифікувати одразу. У травні 11 військових поховали на спеціально відведених місцях на кладовищі — вони пройшли всі дослідження та внесені в базу, але немає з ким провести порівняльну експертизу.
"Коли ми не маємо жодної інформації про родичів та про інші індивідуалізуючі ознаки, в таких випадках особливо складно провести в повному об'ємі ідентифікацію. Але, як я сказав раніше, ми сподіваємось, що будуть інші сучасні методи, які нам нададуть можливість саме це провести з часом", — говорить Руслан Кривда.
Умови зберігання тіл та масштаб роботи
Тіла зберігаються в рефрижераторах на базі Одеси та області у вагонах-секціях при температурі мінус 10 градусів. Якщо через 12 місяців ідентифікація не відбулася, а всі лабораторні дослідження проведені, тіла ховають з усіма почестями на спеціально відведених місцях, де вони чекають на можливість порівняння з ДНК родичів.
За словами Тетяни Папіж, експертам у червні вдалося разом зі слідчими органами відпрацювати 1600 тіл за 20 днів — відібрати біологічні зразки та призначити ДНК-дослідження. У серпні отримали ще 100 тіл. У вересні до Одещини на ідентифікацію надійшло ще 161 тіло.
"Нині ми вже прийняли 10 репатріацій. Це близько 2600 тіл з обміну репатрійованих тіл. Звісно, навантаження збільшилось, як і на всі установи в цілому в Україні. Але це наша задача, це наша місія, і ми зобов'язані її виконувати", — підкреслює начальниця бюро.
Тетяна Папіж зазначає найголовніше в цій роботі:
"Найсумніше, що ми втрачаємо молодих хлопців, молодих людей, молоде покоління. Хочеться, щоб війна закінчилася. А стосовно репатріації, це щоденна робота, але це не звичайна робота. Тому що кожному військовому з репатріації ми повинні, це наш обов'язок, повернути ім'я. І повернути рідним їх родичів".
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
