У місті Ізмаїл на Одещині відкрили оновлений макет фортеці станом на 1790 рік. Робота над проєктом тривала майже десять років. Над відтворенням вигляду міста кінця XVIII століття з 2016 року працювала команда істориків, архітекторів, мистецтвознавців, реконструкторів, художників та музейників. На макеті повністю відтворили зовнішній вигляд фортеці Ізмаїл того часу — від розташування будівель до зелених насаджень.
Головна мета створення макету — показати справжню історію Ізмаїла, розповів директор військово-історичного музейного комплексу Валерій Пастернак. За його словами, обрали 1790 рік, щоб розвінчати міфи, які десятиліттями насаджувалися російською пропагандою.
"Чому ми взяли саме 1790 рік? Для розвінчування тих міфів, які довгий час вкорінилися у свідомості людей. Тепер кожен може побачити, як виглядала фортеця Ізмаїл. Вона була земляною, а не кам'яною. Це найголовніший міф російської пропаганди. Також міф про те, що у рову була вода. Як бачимо, у рову фортеці немає води. Це місце ми називаємо зараз місце сили, де розвінчуються міфи нашого міста", — прокоментував Валерій.
Для максимальної точності відтворення зовнішнього вигляду фортеці Ізмаїл використовували історичні плани 1772 року. Загалом на макеті відтворили понад 1300 будинків, церкви й мечеті, переправу через Дунай, близько 200 гармат, численні побутові й культурні деталі, додав чоловік.
"Будинки, розташування кварталів і дерев ми взяли з плану Ізмаїла 1772 року. Саме там детально відмічено, де що знаходилося. Згідно даних, у місті було 1300 будинків та близько 2800 дерев. Були мечеті, церкви. Тут жили представники різних національностей: вірмени, греки, молдовани, турки, татари. Тому на території тодішньої фортеці було шість церков".
На макеті також відтворили чисельність турецького гарнізону. Валерій Пастернак зазначив, що у записках російського полководця Суворова його кількість значно перевищена.
"Суворов у своїх рапортах писав, що нібито всередині міста знаходилися 30-35 тисяч турок. Але ж тут ніяк не могла розміститися така кількість військ. Насправді, за останніми джерелами, кількість турецького гарнізону перед штурмом налічувала 10-15 тисяч чоловік. Суворов про це знав. По суті, тут відбувся "м'ясний" штурм, і цю політику зараз продовжує Росія", — зауважив історик.
Відтворенням макету 1790 року займався місцевий художник Сергій Денисов. За його словами, результату передувала деталізована робота та опрацювання значної кількості історичного матеріалу.
"Була зроблена дуже кропітка робота. Ми почали з того що опрацьовували матеріали: карти, гравюри. У нас була карта 1772 року, на якій було нанесено квартали, будинки, дерева. Ми взяли це за основу і прораховували кожен будинок, під яким він був. Також прорахували, де були мечеті, хамам, караван-сарай", — розповів художник.
До експозиції також додали карту-схему розташування об’єктів цивільного та військового призначення Ізмаїла 1770–1792 років. Усі елементи — від культових споруд до флоту — відтворені за автентичними джерелами, гравюрами та архівними планами.
"Робота була цікавою, креативною. Ми вирахували все, навіть кількість гармат на бастіонах. Була зроблена вся відповідна деталізація, яку ми можемо зараз побачити на макеті. Усе взято з історичних джерел, усе нанесено саме там, де має бути", — резюмував чоловік.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
