Рятувальники ДСНС Одещини щодня працюють там, де вирішується питання життя і смерті. Напередодні Дня рятувальника вони поділилися з Суспільне Одеса власними історіями — про вибір професії, небезпечні будні та випробування війною.
Герої без зброї
"Сучасний рятувальник – це герой без зброї", – каже пожежник Олександр Харченко. Він працює в ДСНС з 2011 року. Його обов’язки – гасити пожежі, проводити пошуково-рятувальні роботи, виводити людей із задимлених та загазованих приміщень.
У професію Олександр потрапив завдяки сусіду, який запросив його приєднатися до служби. Спершу сумнівався, але згодом залишився через сильний колектив і відчуття важливості роботи.
"Подобається, що ми відчуваємо, що потрібні людям, яким можемо допомогти. Коли рятую людей, відчуваю задоволення, що ми справились з цією задачею, врятували більше життів", – розповідає він.
Втім, є й моменти, які назавжди залишаються в пам’яті. Олександр згадує випадки, коли після російської атаки по Одесі доводилося діставати з-під завалів будинку на Добровольського загиблих.
"Найскладніше для мене в роботі – коли приїжджаєш на виклик, а допомагати вже нікому", – каже він.
Повномасштабне вторгнення, зізнається рятувальник, вплинуло на всіх.
"Люди не здогадуються, що нам теж буває страшно. Це не кожен зможе витримати", – додає Харченко.
"Червоні великі машини притягують"
Водій Сергій Скиба працює у ДСНС понад 20 років. Вперше прийшов у 1999-му, а після перерви у 2005 році повернувся й досі працює у тій самій частині. "Червоні великі машини притягують більше, ніж інші. Прийшов, працюю, не жалкую", – усміхається він.
Сергій згадує, що перші дні повномасштабного вторгнення зустрів на чергуванні:
"Ніхто не вірив, поки не побачили на власні очі. Перші виїзди були тяжкі – не знали, чи може знову прилетіти".
Найтяжчі для нього – виїзди на події, де є діти, особливо коли вони отримують травми в аваріях.
"У самого діти, і знаєш, як це", – каже рятувальник.
"Вдячність людей – це особливо"
Командир відділення пожежно-рятувальної частини №7 Олександр Вєлєв служить у ДСНС вже сім років. Каже, що бажання стати рятувальником у нього з’явилося ще з дитинства, а на строковій службі він потрапив до пожежного підрозділу.
"Наш прямий обов’язок – рятувати людей. У цій роботі цінний дружній колектив і вдячність тих, кому ми допомогли. Це не просто “дякую”, а дуже велике “дякую”", – розповідає він.
Після 24 лютого 2022 року, за словами Вєлєва, змінилася тактика й техніка виконання завдань, а також ставлення людей до обстановки в країні. Водночас під час роботи рятувальники намагаються відкласти емоції вбік і діяти максимально професійно.
"Мені здається, що люди не здогадуються, скільки людей залучено в їхньому порятунку. Від дзвінка на 101 до приїзду підрозділу в Одесі проходить не більше п’яти хвилин. А людям здається, що це довше", – пояснює він.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
