Гліб – хлопчик з аутизмом. Два роки тому його родина вимушено переїхала до Одеси з Миколаєва. Через відсутність умов для інклюзивних учнів хлопчик пропустив цілий рік навчання: школи не могли забезпечити підтримку, а батькам доводилося самостійно шукати тьютораПедагогічний фахівець, який надає індивідуальний супровід учням. або спеціалізовані заклади.
Зараз Гліб збирається у шостий клас та продовжує розвивати свої навички за допомогою фахівців. Про життя та навчання хлопчика у матеріалі Суспільного.
Мати Гліба – Інна розповіла, що її сину діагнозтували аутизм. Це порушення асоціативних комунікативних факторів. Попри діагноз, родина працює над розвитком хлопчика: він вчиться спілкуватися, бути самостійним, займатися фізичними вправами.
"Нам дуже потрібна ЛФКЛікувальна фізична культура.. Він така дитина, яка не ходить дуже багато, не може та й не хоче, тому що він особливий. І нам дуже допомагають у цьому вчителі – навчати його комунікувати з іншими дітьми та дорослими, тому що ці діти дуже погано це роблять", – поділилася Інна.
Родина переїхала до Одеси два роки тому як внутрішньо переміщені особи. Інна додала, що пошуки школи виявилися складними: спеціалізовані інтернати два роки тому не працювали, а інклюзивні програми часто існували лише "на папері". Їм довелося самостійно шукати тьютора або підходящий навчальний заклад, через що для Гліба випав цілий рік навчання.
"Ми намагалися потрапити у школу, але нам казали: "Сходіть ще до тої школи, у нас немає тьютора, знайдіть його самі. Інклюзії немає, або ми ще не знаємо, що з цим робити". Тому ми обрали, що треба йти до тієї школи, де нас раді бачити і де знають, що з нами робити", – зазначила мати Гліба.
Після переїзду родина займалася розвитком дитини у реабілітаційному центрі: логопеди, психологи, реабілітологи та інструктори з ЛФК працювали з хлопчиком. Згодом вони дізналися про школу "Мозаїка", у якій продовжують навчатися дотепер.
Інна вважає, що син після відвідування занять у спеціалізованій школі змінився. До навчання він майже не говорив і часто переживав істерики, іноді проявлялася агресія. Будь-які вправи чи правила викликали складнощі. Проте, вчителі на думку жінки, допомогли з цим впоратись.
"Раніше ми не могли так довго сидіти або щось робити, щоб він не заважав. Зараз Гліб більш соціалізований, більше розмовляє, з ним зручніше кудись ходити, щось показати – йому це цікаво", – додала жінка.
Інна розповіла, що раніше вони відвідувати звичайну школу, але були труднощі через відсутність умов для роботи з дитиною з особливостями. Їй доводилося весь час перебувати поруч, а вчителі не знали, як працювати з дитиною.
"Школа займала багато часу, і ти нікуди не підеш, не можеш працювати чи займатися іншими справами, бо доводиться постійно бути разом з дитиною. Тоді школа не мала умов, щоб можна було залишити дитину і піти працювати", – пояснила Інна.
Заступниця директора спеціалізованої школи Інна Ігудіна розповіла, що вони приймають дітей з різними особливостями. За її словами, навчання передбачає роботу з логопедом і психологом, а також заняття музикою і спортом: джиу-джитсу та плавання.
Інна Ігудіна зазначила, що наразі у школі навчається 34 дитини: у класі максимум по десять учнів. Таке обмеження встановили, щоб забезпечити оптимальну кількість учнів на одного вчителя та асистента, а також відповідати правилам безпеки у бомбосховищі.
При вступі до навчального закладу діти проходять тестування та знайомляться з навчальним процесом, додала Інна Ігудіна. Школа збирає інформацію про стан дитини та документи, щоб визначити, чи відповідають умови навчання потребам дитини:
"На початку тестування ми спілкуємося з батьками і показуємо школу, щоб вони зрозуміли, куди прийшли і з якими дітьми ми працюємо. Після цього тестуємо дитину, приймаємо пакет документів. Це допомагає нам дізнатися діагноз дитини і визначити, чи можемо її прийняти".
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
