Наприкінці липня в Одесі три дні проходив третій благодійний фестиваль української культури "Виделка-фест". Команда Українського радіо. Одеса поспілкувалася з письменником, драматургом, режисером і художником, військовослужбовцем Валерієм Пузіком. Він розповів про нову книгу, роботу над історичним романом, свої поетичні й драматургічні пошуки та про те, як війна впливає на його творчість.
Десять років війни і книга-підсумок
"Війна триває вже більше десяти років. У 2015-му був перший мій досвід бойових дій. Він наклав відбиток на літературі, яку пишу", — розказав Валерій Пузік.
Цього року у видавництві "Віват" виходить його книжка "Ким ми були". Автор називає її своєрідним підсумком десятиліття.
"Там є історії моїх побратимів, таких як Максим Кривцов чи Рута Пушкарчук. На жаль, їх уже немає серед живих", — додав він.
Після завершення цієї книги письменник вирішив узятися за роман. Спершу планував працювати над текстом про Леся Курбаса і його "шосту майстерню" в Одесі, однак у процесі архівних пошуків звернувся до постаті Миколи Куліша.

Чому Куліш?
"Я зрозумів, що саме Куліш мене зачепив. Він воював, походив із Херсонщини, писав у 1920-х про війну в Одесі. Це була жорстка, але дуже людяна історія. Він не закінчив свій роман, рукопис зник. Але листи, спогади, навіть уривки — це неймовірний матеріал", — розповів Пузік.
Письменник пояснив, що робота над новим романом перетворюється на своєрідне розслідування.
"Я бачу, що це виходить майже як детектив. Є прізвища, підписи, документи, які треба звіряти, пояснювати, щоб уникнути плутанини. Наприклад, зустріч Курбаса і Куліша могла відбутися в Одесі, а не в Харкові, як заведено вважати", — сказав він.
За словами автора, архівні пошуки вимагають місяців роботи, щоб можна було скласти пазл і відтворити атмосферу 1924 року.
"Маю мрію, щоб про таких людей, як Куліш, зняли історичний серіал. Це варто зробити хоча б для того, щоб пам'ять про них залишалася живою", — поділився Пузік.
Одеса і кіностудія
Окрему увагу Пузік приділяє історії Одеської кіностудії. Минулого року він створив серію графіки про цей період.
"Мені дуже сумно, що в контексті кіностудії зазвичай згадують лише Довженка і Яновського. А насправді тут працювали десятки людей, серед них Курбас, Перегуда та інші. Вони були не менш важливими", — наголосив письменник.
Війна і творчість
"Для мене ця війна триває вже десять років. Але я продовжую писати", — говорить письменник.
Попри те, що певний час він активно писав вірші, зараз поезія для Валерія Пузіка — лише спосіб зафіксувати емоцію. Серед його драматургічних робіт — п’єси "Привиди у гілках" та "Сіті".
"Вірш — це гола емоція, найкоротший шлях, щоб виплеснути думки. Але я більше зосереджений на великих формах: прозі, п’єсах. Мені цікаво працювати з темою історії та війни в театрі. Це складніше, але й глибше, ніж короткі тексти", — підсумував Пузік.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області

