Молоде подружжя з Одещини вирощує квіти, які доставляє поштою по всій країні. Тетяна разом з чоловіком Сергієм обробляють 50 соток землі та ведуть квітковий блог про сезонну ферму. Сергій — ветеран ЗСУ. Теплиці з рослинами стали для нього частиною реабілітації. Про особливості квіткової справи підприємці розповіли кореспондентам Суспільного.
Початок справи: від лікарняного ліжка до бізнес-ідеї
Ідея створення квіткової ферми народилася в стабілізаційному пункті Житомирі, куди Сергій потрапив з пораненням:
"Коли розмовляв з лікарем, в мене зав'язалось питання, чи буду я далі воювати? І він сказав, що війна для мене закінчилась".
Після цього Сергій почав шукати справу, яка могла б приносити гроші і задоволення, враховуючи, що праву руку чоловік майже не відчуває. Разом з Тетяною вони дивилися відео блогерів про фермерство і зрозуміли, що квітництво може стати їхнім напрямком. Але й батьки Тетяни мали досвід вирощування хризантем, що додало впевненості молодому подружжю.
Реабілітація чорноземом
Для Сергія робота на землі стала не просто заробітком, а способом психологічного відновлення. Чоловік каже, що земля — це простір сили.
"Зараз мені набагато легше вдома, розуміючи те, що я пережив, більше проаналізувавши свої ті минулі роки військові, я зрозумів, що мене могло і не статись набагато раніше, але щось мене вберегло. І я думаю, що, можливо, навіть для цієї справи", — коментує Сергій.
Тетяна також знайшла в роботі на фермі спосіб подолання травми воєнного часу і переживань. Для дівчини повернення до землі стало переосмисленням життєвих пріоритетів:
"Той час, коли Сергій був на фронті — один із найважчих взагалі в моєму житті. І оце все моральне виснаження, яке було всередині мене, земля наче забрала, і за це ми їй дуже вдячні", — розповідає фермерка.
Організація роботи на фермі
Ферма займає 50 соток і має чотири теплиці різного призначення. Одна теплиця під евкаліпт, інша теплиця — з ранункулюсами. І решта зон, де фермери навесні виносять сіянці.
Робочий день фермерів починається о шостій ранку з обходу теплиць. Подружжя розподілило обов'язки за спеціалізацією. Тетяна — маркетологиня за освітою, веде соціальні мережі та блог, а Сергій займається технічними рішеннями та інженерними вигадками для догляду за рослинами.
Асортимент та особливості вирощування
На фермі вирощують різноманітні квіти, серед яких як класичні, так і експериментальні види. Тетяна розповідає про їхній асортимент:
"Постійні квіти — це антерініум, цинія, космея, амарант, хризантема, ранункулюс, евкаліпт".
Особливу увагу приділяють цинії, яку в селі називають "бабусиною квіткою", але флористи її високо цінують:
"Цинію раніше називали ще "майори". І тут, в нашому селі, її взагалі не розуміють. Але флористи її дуже сильно цінують, вона схожа на таку паперову квіточку, вона така цікава", — каже Тетяна.
Екологічні виклики та принципи
Викликом для роботи фермерів стала ситуація з комахами в регіоні. Через це подружжя намагається мінімізувати використання хімікатів, обираючи органічне виробництво, навіть якщо доведеться втратити частину врожаю.
"В Одеській області дуже велика проблема. Зараз повимирали сильно бджоли, якщо ви знаєте. І ми бачимо це на собі. У нас просто не нав’язалися помідори", — розповідає Тетяна.
Виклики бізнесу
Основними складнощами квіткового бізнесу Тетяна називає природні ризики. Зараз в теплицях фермерів натягнута затіняюча сітка. Проте, якщо пройде сильний град, чи інші опади — від квітів нічого не залишиться.
"Інша проблема — це те, що квіти треба швидко реалізовувати. В сезон основне навантаження припадає в найжаркіші місяці року. Квіти стрімко назрівають і не можуть чекати, як, наприклад, кофтинка з магазину. Їх треба продати тут і зараз. Буває, заходимо до хати о 23:00, бо працювати в обід неможливо", — розповідає фермерка.
Філософія справи
Попри всі труднощі, Сергій каже, що бачить у своїй роботі глибокий сенс:
"Я бачу тільки плюси. Від мінусів я завжди відсторонююсь, тому що потім я не бачу сенсу в цій праці. Я насолоджуюсь цією роботою, мені це подобається".
Тетяна вбачає в їхній справі символічне значення в контексті війни:
"В такі важкі для країни часи хочеться не просто виїхати й десь з боку щось робити. Хочеться бути тут зі своїми, бути в цьому контексті. І проживати тут оцю загальну національну травму, яку ми проживаємо всі. Тому що тільки росіяни можуть сіяти смерть і ненависть, а ми будемо сіяти квіти", — додала дівчина.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
