Вперше за три роки Одеська виправна колонія №14 відкрила двері для родичів, громадських організацій та Суспільного. В установі, де нині перебувають близько 500 людей, продемонстрували оновлені умови утримання та розповіли про ресоціалізаційні програми.
Оновлені умови: кімнати, кухня, храм та побут
Першим об'єктом, куди запросили гостей, стали кімнати для тривалих і короткострокових побачень. Там провели ремонт, встановили нові меблі, кухонну техніку й посуд. Кімнати облаштовані сучасною технікою, а побачення можуть тривати до трьох діб. Послуга є платною — близько 500 грн за добу для всіх засуджених.
"Сума не настільки велика, вона дозволяє кожному засудженому, його родичам здійснювати такі побачення в доволі хороших умовах", — зазначив Вадим Ягодкін, співробітник департаменту з питань виконання кримінальних покарань.
Частина фінансування надійшла від благодійників, гуманітарної та неурядової допомоги, інша — зі спецфонду, який наповнюється завдяки праці засуджених. У колонії пояснили, що спецфонд формується за рахунок роботи ув'язнених, і саме з нього вдається закуповувати техніку, проводити ремонти та покращувати побут без залучення державного фінансування. Загалом витратили близько двох мільйонів гривень.
Після огляду кімнат учасників заходу провели до житлових блоків, де засуджені мешкають щоденно. Попри поширене уявлення про ґратовані камери, приміщення нагадують гуртожитки — кімнати від двох до десяти людей, спільна кухня з посудом, холодильниками, зона для зберігання продуктів і вільне пересування між приміщеннями.
"Законодавець дозволив засудженим холодильники та іншу побутову техніку... Обмежень щодо користування цими благами немає", — пояснив Артем Мацюця, головний спеціаліст відділу дотримання прав засуджених та осіб, узятих під варту.
Станом на сьогодні облаштовано понад 130 місць з індивідуальним простором. Для кожного засудженого встановлено перегородки навколо ліжка.
"Раніше було дуже багато двоповерхових ліжок, не було ремонту", — згадала Алла Ходак, керівниця БО "100 відсотків життя. Одеса".
Кожен гуртожиток має свій прогулянковий дворик. Засуджені можуть також відвідувати храм, де відбуваються служби, або крамницю з товарами першої необхідності — щоправда, лише у супроводі конвоїра.
Перший заступник начальника установи Вадим Бернацький зазначив, що адміністрація колонії постійно вживає заходів для покращення умов тримання і приведення їх у відповідність до прав людини.
Підготовка до звільнення, стандарти і виклики після колонії
Кількість засуджених у колонії за останні 10 років зменшилась у кілька разів, що дозволило поліпшити умови утримання. Як наголосив Вадим Ягодкін, одна з цілей установ виконання покарань — не тільки ізоляція, а й підготовка людини до повернення у нормальне життя.
"У нас є європейські правила... На одну засуджену особу передбачено 4 метри квадратних жилої площі. Це досвід, який прийнятий від країн Європи", — підкреслив Ягодкін.
Колонія є закладом суворого режиму. Тут перебувають люди, які відбувають покарання не вперше, а статті — різні. Саме тому значну увагу приділяють ресоціалізації. В установі працює окремий відділ, що відповідає за соціальну, психологічну та правову підтримку.
"Це психологи, які надають допомогу, інспектори, що готують до звільнення, відновлюють документи, допомагають з адаптацією", — розповів Ягодкін.
Засуджені мають доступ до IP-телефонії, що дозволяє підтримувати зв’язок із близькими. За словами Світлани Турбату з БО Free Zone, створення комфортних умов утримання полегшує адаптацію після звільнення:
"Це допомагає. Менше стресу буде на свободі, коли вони звідси вийдуть".
Утім, головною проблемою після звільнення залишається працевлаштування.
"Коли виходиш, спершу — важко, не беруть на роботу. Але якщо захотіти, то можна знайти роботу, не проблема", — зазначив засуджений Євген.
Що кажуть засуджені та громадськість
Сергій, який уже вдруге відбуває покарання в Одеській колонії через торгівлю зброєю, зізнався:
"Сюди я потрапив по дурості. Не тому, що в мене була потреба… Тут я другий раз, перший раз був до повноліття. Все змінилось у кращий бік".
Євген, засуджений за крадіжку вдруге, розповів, що зрадів екскурсії у колонію. До нього прийшли мати та дружина, і, за його словами, йому приємно, що рідні змогли побачити, в яких умовах він перебуває:
"Ремонти в нас зробили добрі, умови нормальні, годують добре дуже. Рідні побачать, в яких я умовах живу, щоб не думали, що я тут взагалі... що не можна нам нікуди, що в нас тут брудно. Більше не хочу сюди потрапляти. Хочу вийти і влаштуватись на роботу. Жити для сім'ї".
Директор одеської філії БФ "Деполь Україна" Олег Горобець зазначив, що хотів побачити все на власні очі, адже, за його словами, давно чує і бачить, що в пенітенціарній системі відбуваються зміни.
"Мені здається, що ув'язнені після звільнення стають більш цілісними, спокійними, можливо, впевненими. І це дає їм додатковий поштовх до зміни життя, до подальшої адаптації в суспільстві".
У колонії підкреслюють, що створення гідних умов утримання — лише перший етап. Справжнє випробування починається після звільнення: боротьба за довіру, працевлаштування і місце у суспільстві. Від того, як пройде цей перехід, залежить не лише майбутнє самих колишніх ув'язнених, а й безпека і зрілість громади.
Читайте нас у Telegram, WhatsApp, Viber, Facebook та Instagram: головні новини Одеси та області
