У спецпроєкті "Місцеві" Суспільне розповідатиме історії про проблеми, якими живуть люди в регіоні, як їх можна вирішити на місцевому рівні не чекаючи політичних рішень – це медицина, інфраструктура, житлово-комунальне господарство, екологія, освіта, безпека, економіка. Наразі черга екології. На Миколаївщині частина Національного природного парку "Бузький Гард" та острів Гардовий з його унікальною біотою, можуть піти під воду. В Олександрівському водосховищі хочуть підняти рівень води.
Місто Вознесенськ розташоване нижче за течією Південного Бугу від Олександрівського водосховища, в якому рівень води зараз сягає 16 метрів, а хочуть підняти ще майже на п’ять. Це збільшить його об’єм втричі. Навесні, коли йдуть паводки, загроза прориву греблі зростає. Нижня частина міста може опинитись під водою.
Від рівня води Олександрівського водосховища залежить й існування Національного природного парку "Бузький Гард" та острова Гардовий. У 2006 році з підняттям рівня води Гардовий поріг в основній його частині був затоплений. Нині острів і 21 гектар площі Національного парку може повністю піти під воду, – говорить виконуючий обов’язки директора Національного природного парку "Бузький Гард" Владислав Артамонов.
"Ці території не були господарсько освоєні і тут зберіглася унікальна біота, ландшафти, історичні об’єкти. Всі ці об’єкти потрапили в Національний парк. Крім національного значення, парк має міжнародне значення. Він входить до Смарагдової мережі Європи. Якщо буде піднята вода до відмітки 20,7 метрів, то під воду піде 21 гектар площі парку, це по останнім розрахункам. Територія, яка потрапляє під хвостову частину Олександрівського водосховища, 54 гектари", – каже Владислав Артамонов.
Олександрівське водосховище – є нижньою водоймою Ташлицької гідроакумулюючої електростанції, яка регулює баланс енерговиробництва Южноукраїнської атомної електростанції.
"За планом її розбудови, рівень води у водосховищі має піднятись до 20 метрів 70 сантиметрів. А це загрожує затопленням частини Національного природного парку "Бузький Гард", екологічною катастрофою та знищенням культурно-історичного пласту", – розповідає заступник голови Національного екологічного Центру України Олег Деркач.
Громада Вознесенська до сьогоднішнього моменту не брала участі в обговоренні підняття рівня води в Олександрівському водосховищі, через те, що місто не потрапляє в зону контакту з водосховищем. За словами Віталія Лукова, для міста ризики прориву греблі є.
Десять відсотків субвенцій від Ташлицької програми виділяється на соціально-економічний розвиток області, частину з цих грошей отримує Олександрівська селищна об’єднана громада, – розповідає голова Микола Бензар. Тут у 2018 році громада підтримала підняття рівня води в Олександрівському водосховищі.
"Затоплення "Бузького гарду" там частково йде по берегу, небагато. Вони обсипали там червону лінію. Сьогодні треба думати за живих, а не про комашок, комариків, яких затопить. Нам треба розвивати громаду і треба отримувати кошти на проєкти, в першу чергу, соціальної сфери", – розповів голова Олександрівської селищної об’єднаної громади Микола Бензар.
Ташлицька ГАЕС сьогодні працює на двох гідроагрегатах, триває будівництво третього, планується добудова ще трьох. Це є одним з пріоритетних проєктів Енергетичної стратегії України на період до 2030 року, – йдеться у відповіді Южноукраїнської атомної електростанції, якій підпорядковується Ташлицька ГАЕС, на інформаційний запит кореспондентів Суспільного.
Розбудову здійснюють у відповідності до енергетичних потреб Миколаївської області. Громадські організації проти затоплення, – говорить Олег Кравець. Чоловік очолює Штаб опору затопленню "Бузького Гарду".
Читайте також: "Миколаївці виступають проти затоплення “Бузького Гарду”
"На Південному Бузі є 16 величезних водосховищ. Які вже перевищили всі можливі норми. Подальше збільшення водосховищ є злочином. Воно порушує 72 статтю Водного кодексу України. Південний Буг на сьогодні фактично обмілів, на ньому є 192 великі греблі і більше 1000 малих. Це замулює джерело", – розповів Олег Кравець.
Подробиці в репортажі кореспондентів Суспільного
Авторка – Ольга Руда, оператор – Євген Сержук.
"Питання такого рівня вирішують виключно вищі інстанції України, але спрогнозувати, яке рішення винесуть, ніхто не може", – говорить виконуючий обов’язки директора Національного природного парку Владислав Артамонов.
"На рівні Миколаївщини це питання вирішити, я думаю, не можна. Це питання має потужну історію, бере свій початок ще з 80-х років. Тут є місце навіть судовим процесам, які вирішували долю цього урочища", – каже Владислав Артамонов.
Максимально захищати природу – це пріоритет для Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, – говорить міністр Роман Абрамовський.
Перед таким будівництвом подібні проєкти мають пройти оцінку впливу на екологію.
"Ми робимо висновок, оцінюємо всі ризики та аспекти. Якщо щось не так, таке будівництво взагалі забороняється. Ми звертаємо увагу на будь-які зауваження з боку громадськості, жодного не залишаємо осторонь", – говорить Роман Абрамовський.
