Від початку вторгнення військ Російської Федерації на територію України рятувальникам довелося переформувати свою роботу, навчитися працювати в умовах війни. Найважчими були перші два тижні, тому що на спецлінію надходила велика кількість звернень і треба було правильно розставляти пріоритети реагування.
Про особливості роботи надзвичайників в умовах війни кореспондентам Суспільного розповіла речниця головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області Ілляна Пацюк.
- Ми разом вчилися працювати в умовах війни, реагувати на виклики. Ми вже зараз розуміємо, що наш особовий склад більш захищений: нам надійшла допомога і касками, і бронежилетами. Спочатку у нас не було цього захисного спорядження, люди працювали як за звичайним режимом, у звичайному одязі, що використовувався на гасінні пожеж. У нас тільки піротехнічні підрозділи мали захисний одяг, бронежилети, спеціальні каски, міношукачі, що, до речі, зараз використовуються. Зараз ми вже більше вміємо і реагуємо більш ефективно, ніж на початку.
Які служби залучені до роботи на місці виникнення надзвичайних ситуацій, до розмінування?
- Розмінування — це окремий дуже великий напрямок діяльності рятувальників, піротехніків. Піротехніки раніше залучалися на розмінування застарілих боєприпасів, це були вибухонебезпечні предмети часів минулих війн. Але зараз ми маємо справу з іншим озброєнням, з іншими видами боєприпасів. Ми говоримо про касетні боєприпасиКасетні боєприпаси містять десятки або сотні суббоєприпасів, що закладаються у контейнерну бойову частину реактивного снаряда або авіабомби. Суббоєприпаси викидаються на певній висоті і, теоретично, спрацьовують при контакті з землею. Площа ураження при цьому може дорівнювати площі футбольного поля. В реальності значний відсоток суббоєприпасів не спрацьовує, але залишається на бойовому взводі, перетворюючись, по суті, на протипіхотні міни. Будь-яка територія, на якій знаходяться нерозірвані суббоєприпаси, залишається небезпечною, допоки не відбудеться розмінування.. Вони є з різною вагою вибухівки — від 30 до 300 грамів. Хоч на вигляд і невеликі, але руйнівна сила дуже висока, вони мають широкий спектр ураження — спрямовані на знищення людей.
- Якщо говорити про травмування, то навіть серед наших фахівців троє поранених піротехніків з початку війни. Дуже радіємо, що ці травми були незначні, люди одужали, двоє вже працюють, вийшли з лікарняних. Але це навчило всіх нас, зокрема наших фахівців, що боєприпаси завжди небезпечні для людей.
- З 26 квітня на Миколаївщині працюють дві групи з Одеської області, приїхали допомагати одинадцять рятувальників-піротехніків. Вони вже працюють у Корабельному районі, в Матвіївці. На сьогодні від 24 лютого на спецлінію 101 надійшло понад 2500 заявок про те, що на території чи то парку, чи то житлового масиву знаходяться боєприпаси, із них більше ніж половина вже вилучені і знищені.
Якими снарядами обстрілюють Миколаїв і область?
- Боєприпаси використовуються різні. Якщо говорити про будівлю обласної ради, то це був саме ракетний удар, тому і така руйнівна сила: склалися аж до підвалів всі поверхи. Це призвело і до значної кількості загиблих.
- До цього ми мали такі обстріли готелю "Інгул", що призвело також до значних руйнувань. Але в готелі тоді не було людей, ніхто не постраждав. Наші рятувальники, коли обстежували приміщення, ані травмованих, ані загиблих не знайшли.
- Окрім цього, це хаотичні обстріли вулиць міста, коли під обстріли потрапляють звичайні люди, які перебувають на вулицях, у торговельних рядах, на зупинках, кудись їдуть, пересуваються містом. Пам’ятаємо, був випадок у мікрорайоні Соляні, біля супермаркету, потім площа Перемоги, потім дитяча лікарня на Миколаївській, де загинуло чимало людей. Саме касетними боєприпасами були обстріли.
Що скажете тим, хто хоче потримати боєприпас у руках?
- Якщо побачили предмет, схожий на боєприпас, до нього не можна підходити, не можна торкатися. Зателефонуйте на спецлінію 101, 102. Потрібно сповістити, надати точне місцезнаходження, надати контактний номер телефону. Цим будуть займатися фахівці, які розуміють, що це за боєприпас і зможуть його або підірвати на місці, або за можливості транспортування вивезти на спеціальний полігон та там його утилізувати. Ці важливі правила рятують життя. Цікавість в цьому випадку може коштувати втрати життя або здоров’я.
А як відбувається гасіння пожеж?
- Гасіння пожеж зараз відрізняється складністю. Якщо говорити про обстріли, зрозуміло, що рятувальники такі самі люди, як і всі, у них немає сімох життів. Тому під час обстрілу ми не виїжджаємо туди, де бомблять, де стріляють. Це завжди "рулетка", тому що ми бачимо скільки травмованих у нас є колег в інших регіонах, остання цифра — 29 рятувальників загинули під час бойових дій. На Миколаївщині двоє загинули: у Балабанівці не під час виконання службових обов’язків, було подвійне влучання в оселю нашої колеги, і у Вознесенському районі по замінованій території їхав на роботу наш колега, водій, і підірвався на протитанковій міні, загинув.
- Якщо говорити про кількість пожеж, то саме з 24 лютого на території Миколаївської області через обстріли зареєстровані 124 пожежі. Часто ці пожежі траплялись вночі.
Яку допомогу надають підрозділи ДСНС у період відсутності водопостачання в Миколаєві?
- У нас є можливість роздавати воду з автоцистерн, але забираємо ми її з річки, тому що інших джерел немає. Коли наші машини не залучені, то у кожному районі є хоча б одна автоцистерна. Люди можуть підійти до нашої державної пожежно-рятувальної частини і набрати технічну воду.
Слідкуйте за новинами Суспільного Миколаїв у Telegram, Viber, YouTube та Instagram.
