Перейти до основного змісту
"Щоби захистити себе й свою дитину". Психологиня про службу у Нацгвардії

"Щоби захистити себе й свою дитину". Психологиня про службу у Нацгвардії

Ольга Прокопенко
Ольга Прокопенко у студії Українського радіо. Львів. Суспільне Львів/Маріанна Попович

Жінки, які ухвалюють рішення долучитися до Сил оборони, роблять це свідомо. Під час розмови з психологом вони пояснюють, що хочуть бути корисними своїй країні та їх не лякають труднощі.

Про це діловод-психолог Другої окремої Галицької бригади Національної гвардії України Ольга Прокопенко розповіла в ефірі Українського радіо.Львів.

Розмова з психологом

Сама Ольга долучилася до Національної гвардії України у 2019 році. За її словами, до 2018 році вона разом з маленькою донькою мешкала в Авдіївці. Проте близькість до лінії бойових зіткнень спонукало її виїхати з рідного міста до Харкова.

"Вже стільки років йшла війна. Я зрозуміла, що виховувати дитину в Авдіївці немає сенсу. Ми стільки років очікуємо на мир, а його немає. Моя дитина знала що таке війна з чотирьох років", — говорить вона.

Те, як її донька травмована війною, вона зрозуміла у мирному тоді Харкові. Ольга вирішила зробити подарунок дитині та влаштувати салют. Адже мала ніколи в житті не бачила салюту.

"Ми хотіли її порадувати. А вона злякалася, впала на підлогу. І попросила, щоби ми такого більше не робили", — говорить жінка.

Перед тим як підписати контракт Ольга спілкувалася з психологом Нацгвардії.

"Це була жінка. Вона мене спитала, чому я хочу стати нацгвардійцем. Я відповіла: хочу захищати рідну землю. Психолог тоді підтримала мене як жінка", — згадує Ольга Прокопенко.

"Щоби захистити себе й свою дитину". Психологиня про службу у Нацгвардії
Військовослужбовиця Ольга Прокопенко. З архіву Ольги Прокопенко

Тепер це питання військовослужбовця задає рекрутам, які виявляють бажання долучитися до лав Сил оборони.

"Жінки також приходять на співбесіди. Не так часто, як чоловіки, але – приходять. Ми розмовляємо, пояснюємо і даємо час подумати, чи дійсно ти готова. Нещодавно до нас приходила жінка, яка має однорічну дитину. Вона все зважила, служить і дуже щаслива, аж світиться", — говорить військовослужбовця.

Спочатку – базова військова підготовка

Через два дні після співбесіди Ольга поїхала на три місяці до навчального центру. Цей час згадує як яскравий та складний період. Розповідає, найважче їй було через розлуку з донькою.

"Донька залишилася з моїм татом. Вона – в Харкові, у новому місці, в новій школі, з новими друзями. Їй важко. А я від неї далеко. Я не могла приїхати до неї навіть на вихідні. Я вчилася розрізняти види зброї, розбирати автомат. То був досвід цікавий та складний. Я це пережила і дитина також. Я розуміла, щоби захистити себе й свою дитину, я мушу добре вчитися", — каже вона.

Звісно, були періоди невеликого розпачу, були сльози. Але жінка видихала і поверталася до навчання.

"Навіть під час базової військової підготовки я прокидалася за годину-півтори та приводила себе до ладу. Я хотіла цим підтримувати себе", — говорить військовослужбовець.

Що питає психолог

Згодом Ольга вступила на навчання до Академії Національної гвардії на психолога. Та проводить співбесіди та тестування з майбутніми нацгвардійцями.

"Як психолога, мене цікавить психологічна стійкість людини. Ми питаємо чим він займався, з ким живе, про що мріє, чи готовий і чому саме зараз він вирішив йти до війська. Ти дивишся як людина себе поводить, як відповідає, про що не хоче говорити, чи є підводні камені, чи вона щира, чи хвилюється. Такі тонкі особливості, за якими треба стежити під час індивідуальної бесіди", – розповідає діловод-психолог.

Також майбутні нацгвардійці відповідають на питання в тестах. За словами Ольги Прокопенко, щоби вдало пройти тестування, людині варто добре відпочити напередодні, не бути голодною та мати з собою пляшечку води. Якщо день тестування припадає після безсонної ночі, коли над головами літали шахеди та ракети, то тестування відкладається.

"Ми, як психологи, не вирішуємо де і ким буде служити людина. Ми визначаємо чи готова психологічно людина йти служити. І чи готова саме зараз. Це – не цивільне життя", — констатує молодша сержантка.

Доньці Ольги Прокопенко вже 15 років. Вона пишається мамою і висловлює бажання піти стопами мами та долучитися до Сил оборони.

"Вона пишається тим, що мама – військовослужбовець. Вона зараз навчається у 9 класі та визначає, ким хоче стати. Вдома ми часто говоримо про це. Вона не раз казала: я б хотіла стати як ти – військовою. Я її підтримую", — підсумовує військовослужбовиця Другої окремої Галицької бригади Національної гвардії України Ольга Прокопенко.

Топ дня
Вибір редакції
На початок